Текст рішення
Єдиний унікальний № 946/2097/26
Провадження № 1-кп/946/360/26
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою
08 квітня 2026 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5
провівши у місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150020001887, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді курсанта циклу підготовки (перепідготовки) персоналу Навчального центру Морської охорони Державної прикордонної служби України у військовому званні «матрос», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник - адвокат ОСОБА_5 із клопотанням прокурора не погодились, вважають що ризики, на які посилається прокурор не існують.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні 20 лютого 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 21 лютого 2026 року ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10 квітня 2026 року.
За змістом ч. 3, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень наведеної ч. 3 ст. 315 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, а саме покарання у виді до 10 років позбавлення волі; вік та стан здоров`я обвинуваченого (32 роки, стан здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи та родини. У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, суд погоджується, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого, а саме можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість, перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_4 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не розпочатий, свідки ще не допитані, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, - до 06 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд, відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 183 та ч. 8 ст. 176 КПК України, не вважає за доцільне визначати останньому заставу.
Від учасників судового провадження інших клопотань, зокрема, про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. 314-316, 369-372, 532 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк - до 06 червня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , а також направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1