Справа № 494/174/26

Березівський районний суд Одеської області вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300 07.05.2026 Справа № 494/174/26 Провадження № 1-кп/494/52/26 ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.05.2026 року м. Березівка Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області матеріали кримінального провадження №12026166260000007 щодо обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Анатоліївка Березівського району Одеської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: вироком Комінтернівського районного суду від 11.06.2013 року засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі; вироком Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2023 року засуджений зач. 1 ст. 125 КК України до 180 годин громадських робіт; вироком Березівського районного суду Одеської області від 23.07.2024 року засуджений зач. 2 ст. 389 КК України до пробаційного нагляду строком 1 рік 6 місяців 16 днів. в скоєні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України,- ВСТАНОВИВ: 29.01.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з доданими документами за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 389 КК України. Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 . Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим, від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вчиненого за наступних обставин. 23.07.2024 року ОСОБА_4 визнаний винним Березівським районним судом Одеської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік 6 місяців 16 днів. Вищезазначений вирок Березівського районного суду Одеської області 23.08.2024 року набрав законної сили. 06 вересня 2024 року засуджений ОСОБА_4 працівником Березівського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області під особистий підпис ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців 16 днів та останнього зобов`язано з`являтись на реєстрацію до Березівського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області. Окрім цього, засудженому ОСОБА_4 роз`ясненні наслідки у разі невиконання ним вимог вироку суду, порушень громадського порядку, скоєння нового злочину та ухилення від виконання обов`язків, покладених на нього судом. Також, засуджений ОСОБА_4 надав письмове пояснення про те, що буде дотримуватись порядку та умов відбування покарання, не буде допускати порушень громадського порядку та зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на нього судом. З метою виконання вироку суду 06.09.2024 фахівцем Березівського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої ОСОБА_4 , повинен з`являтися до сектору першу п`ятницю кожного місяця, з якою останній того ж дня ознайомився під особистий підпис. Разом з цим, 06.09.2024 засудженого ОСОБА_4 попереджено про кримінальну відповідальність за ч. З ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. В період з 02 травня 2025 року по 01 серпня 2025 року засуджений ОСОБА_4 , будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з`являвся у призначені дні до Березівського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області для реєстрації без поважної на те причини, а саме 02.05.2025 року, 06.06.2025 року, 04.07.2025 року та 01.08.2025 року. 15 серпня 2025 року до засудженого відповідно до статті 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, Березівським районним сектором №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України. В продовження свого протиправного умислу направленого на ухилення засудженого на відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_4 в період з 05 вересня 2025 року по 07 листопада 2025 року, будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з`являвся у призначені дні до Березівського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області для реєстрації без поважної на те причини, а саме 05.09.2025 року, 03.10.2025 року, 07.11.2025 року. Враховуючи викладене, 20 листопада 2025 року до засудженого відповідно до статті 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду Березівським районним сектором №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області повторно застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України. Однак, ігноруючи покладені на ОСОБА_4 обов`язки, в продовження свого протиправного умислу направленого на ухилення засудженого на відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_4 05.12.2025 року та 02.01.2026 року, будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, повторно не з`явився у призначені дні до Березівського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області для реєстрації без поважної на те причини. Не з`явившись у вищезазначені дні, а саме 02.05.2025 року, 06.06.2025 року, 04.07.2025 року, 01.08.2025 року, 05.09.2025 року, 03.10.2025 року, 07.11.2025 року, 05.12.2025 року та 02.01.2026 року до Березівського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, засуджений ОСОБА_4 допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, невідбувши 9 місяців і 25 днів. На розгляд суду досудовим слідством винесено обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України - в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_4 , будучи засудженим, ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 389 КК України. Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони. Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду. Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав суду пояснення про те, яким чином ним було скоєно кримінальне правопорушення, що він щиро розкаюється у вчинені злочину та просив суд призначити найменш суворе покарання. Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить визнання вини (щире каяття). Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває на наркологічному та психіатричному обліку, з посередньою характеристикою. На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м`якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким обвинувачений скористався. Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, згідно статті 67 КК України відсутні. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так, державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною третьою статті 389 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст71 КК України, та призначити остаточне покарання у виді 2 року 6 місяців обмеження волі. Просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Обвинувачений вказав, суворо не наказувати. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Зазначене узгоджується із положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання. Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання більш м`якого ніж встановлено в санкції ч.3 ст. 389 КК України. При цьому суд враховує ,що вироком Березівського районного суду Одеської області від 23.07.2024 року останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.389 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців 16 днів пробаційного нагляду. За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 23.07.2024 року у виді пробаційного нагляду, переведену відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КК України в обмеження волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі. З урахуванням доведеності вини, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, та взяти його під варту в залі суду з наступним поміщенням його і утриманням до набрання законної сили цим вироком суду - в державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов - не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ст.70 ,ч. 3 ст. 389 КК України, суд, ПОСТАНОВИВ: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 23.07.2024 року у виді пробаційного нагляду, переведену відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КК України в обмеження волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі. До набрання вироком законної сили, - обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду. Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання , а саме: 07 травня 2026 року. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 58 КВК України обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання час його перебування під вартою з 07 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили, а також час слідування під вартою до виправного центру, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає за два дні обмеження волі. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов - не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подачі апеляції - з моменту винесення рішення апеляційним судом. Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження. Суддя ОСОБА_1