Справа № 452/1337/26

Справа №452/1337/26 Провадження №1-кс/452/391/2026 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2026 року м. Самбір Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області заяву процесуального прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 (далі процесуальний прокурор) про відвід судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №452/1337/26 (провадження №1-кп/452/324/2026) відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України (далі КК України), - В С Т А Н О В И В : В провадженні судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України. 13 травня 2026 року процесуальний прокурор ОСОБА_3 заявила відвід судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 від участі у розгляді вищезазначеної справи посилаючись на те, що кримінальне провадження №12026141290000016 від 14 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України першочергово виділено із матеріалів кримінального провадження №1202441290000438 від 12 липня 2024 року, в якому суддя ОСОБА_6 брала участь як слідчий суддя, зокрема справа №452/2594/24 (провадження №1-кс/452/771/2024, №1-кс/452/775/2024, №1-кс/452/777/2024, №1-кс/452/766/2024, №1-кс/452/765/2024, №1-кс/452/721/2024). Відтак, процесуальний прокурор вважає, що існують обставини, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді ОСОБА_6 в розгляді зазначеного кримінального провадження, що унеможливлює її участь у провадженні в якості судді. Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду заяви була повідомлена належним чином, бажання дати пояснення з приводу поданої процесуальним прокурором заяви про відвід не виявила. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді без участі вказаної особи, оскільки така неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви, що узгоджується із положеннями ст.81 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Під час судового засідання процесуальний прокурор ОСОБА_3 підтримала подану заяву, прохала її задовольнити з підстав, вказаних у ній. Представник потерпілого ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 , кожен окремо, вважали заяву процесуального прокурора про відвід судді обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню. Заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши доводи заяви про відвід, суд приходить до наступного. Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Крім того, згідно ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути мотивованим. Обґрунтовуючи підстави для відводу,процесуальний прокурор ОСОБА_3 покликається на факт наявності певних сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_6 , які пов`язані з тим, що кримінальне провадження №12026141290000016 від 14 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, виділено із матеріалів кримінального провадження № 12025141290000326 від 27 травня 2025 року, яке у свою чергу виділено із матеріалів кримінального провадження №1202441290000438 від 12 липня 2024 року, в якому суддя ОСОБА_6 брала участь як слідчий суддя, зокрема справа №452/2594/24 (провадження №1-кс/452/771/2024, №1-кс/452/775/2024, №1-кс/452/777/2024, №1-кс/452/766/2024, №1-кс/452/765/2024, №1-кс/452/721/2024). У відповідності до положень статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. За практикою Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. У пункті 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. Констатуючи право на судовий процес із достатньою впевненістю в безсторонності суду, який вирішує його справу, суд забезпечує не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається, де суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. А тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві. Крім того, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Згідно ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється на підставі Конституції і Законів України незалежним і безстороннім судом. Так, встановлено, що у кримінальному провадженні №1202441290000438 від 12 липня 2024 року, слідчий суддя ОСОБА_6 розглядала клопотання слідчого, про свідчать відповідні ухвали у справі №452/2594/24 (провадження №1-кс/452/771/2024, №1-кс/452/775/2024, №1-кс/452/777/2024, №1-кс/452/766/2024, №1-кс/452/765/2024, №1-кс/452/721/2024). Як вбачається із постанови слідчого про виділення матеріалів кримінального провадження від 14 січня 2026 року та рапорту, кримінальне провадження №12026141290000016 від 14 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, виділено із матеріалів кримінального провадження №12025141290000326 від 27 травня 2025 року, яке у свою чергу перед цим згідно постанови слідчого виділено із матеріалів кримінального провадження №1202441290000438 від 12 липня 2024 року. За положеннями чч.1 та 5 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим. Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді, зокрема, першої інстанції. Відтак, аналізуючи обставини, на які посилається процесуальний прокурор ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що така заява є обґрунтованоюм та підлягає задоволенню. Відповідно до ч.2 ст.82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Згідно ч.4 ст.82 КПК України, суддя, на розгляд якого передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. Керуючись стст.75,76,80-82,369-372 КПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву процесуального прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про відвід судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №452/1337/26 (провадження №1-кп/452/324/2026) відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, задовольнити. Матеріали кримінальної справи №452/1337/26 (провадження №1-кп/452/324/2026) відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст.35 КПК України. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Суддя ОСОБА_1