Текст рішення
ЄУН 201/7038/26
Провадження № 6/201/543/2026
УХВАЛА
Іменем України
19 травня 2026 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович,
ВСТАНОВИВ:
До Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла зазначена заява.
Як вбачається з поданої заяви, заявник просить замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому провадженні № 65634454 з примусового виконання виконавчого напису № 35547, що видав приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».
Згідно зі ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Тобто питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень ч.2 ст. 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідну правову позицію щодо визначення підсудності розгляду справ за правилами ч. 12 ст. 28 ЦПК України з урахуванням положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» висловив Верховний Суд (постанова від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19), вказуючи додатково на те, що місце виконання судового рішення (місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання) та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем є відмінними правовими категоріями та можуть не співпадати.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2752493 від 18.05.2026р., зареєстрованим місцем проживання боржниці ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Судом сформовано відповідь № 2752541 від 18.05.2026р. щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, з якої встановлено, що боржниця перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Положеннями ч. 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За ч.2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014р. № 509, абз. 2 п. 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування особи.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та підлягає застосуванню в межах визначення територіальної юрисдикції судів для розгляду справ за наведених вище обставин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування боржника.
Тому зареєстрованим місцем проживання боржника в силу положень ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону, є: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова.
Стаття 6 Європейської конвенції про права людини гарантує кожній людині право на справедливий і публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на справедливий суд включає: право на доступ до суду, розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, що створений на підставі закону. Це також означає дотримання принципу рівності сторін та дотримання процедурних гарантій, які забезпечують справедливий судовий процес.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (пункт 1 частини 1 статті 31 ЦПК України).
Відповідно до частини 1,2 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на наведене, вищевказана справа підлягає передачі на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.31, 259-261, 353 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, передати на розгляд Галицького районного суду м. Львова (місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева