Справа № 522/6450/26-Е

Справа № 522/6450/26-Е Провадження №2/522/7265/26 УХВАЛА про передачу справи за підсудністю 20 травня 2026 року м. Одеса Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, - ВСТАНОВИВ: 20.04.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА», подана представником Головатюк Я.О. до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за договором щодо надання інформаційно-посередницьких послуг № 18/71 від 07.03.2025 року у розмірі 62550,00 грн. Звертаючись з таким позовом до Приморського районного суду м. Одеси сторона обґрунтовує підсудність правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, вказує, що заявлені «АТЛАНТА» ТОВ вимоги стосовно зобов`язань, які виникли за Договором про надання послуг №18/71 від 07.03.2025 року, предметом якого є надання послуг пов`язаних з придбанням об`єкта нерухомості двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Приморського районного суду м. Одеси, відповідно до чого даний позов підсудний цьому суду. Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України). Відповідно до правил виключної підсудності, які встановлені в ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Виключна підсудність встановлена ст. 30 ЦПК України і означає імперативне правило, відповідно до якого справи, віднесені до цього виду підсудності, можуть розглядатися винятково за вказаним у законі місцем. До цього виду підсудності законом віднесено такі категорії справ: 1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна (пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини); 2) позови про зняття арешту з майна (пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини); 3) позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями (пред`являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини); 4) позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти (пред`являються за місцезнаходженням перевізника); 5) справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги (розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна). Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном (п. 7.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19). Аналогічні позиції викладені і в постановах Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі №185/8191/16-ц, від 13.04.2022 року у справі №373/118/20. Так, у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно. Аналізуючи зміст позовної заяви та додані на обґрунтування позовних вимог докази враховуючи, що спірні правовідносини стосуються стягнення коштів з відповідача за порушення виконання умов договору № 18/71 щодо надання інформаційно-посередницьких послуг, суд не вбачає підстав задля можливості застосування правил підсудності, встановлені ст. 30 ЦПК України, а отже справа підлягає розгляду за правилом ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України. Згідно Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2660070 від 28.04.2026 року, за вказаними у позові та додатках до нього параметрами відповідачки, ОСОБА_1 не знайдено. Згідно відповіді Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №2660098 від 28.04.2026, місцезнаходженням позивача є АДРЕСА_2 . Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 01.05.2026, ОСОБА_1 зареєстрованою чи знятою з реєстрації не значиться. Згідно відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 20.05.2026 року №2764403, ОСОБА_1 не є ВПО. Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). До позовної заяви доданою копію паспорту громадянина серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної підсудності Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя. Отже, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача невідомо, адреса, зазначена в доданій до позову копії паспорту відповідача як остання відома адреса місця проживання відповідача перебуває на території, на яку не поширюється юрисдикція Приморського районного суду міста Одеси, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України, є підставою для надіслання справи за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Як передбачено п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Керуючись ст.ст. 4, 27, 28, 30, 31, 32, 353, 354 ЦПК України, суддя УХВАЛИВ: Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - передати за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107 Б). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання. Суддя А.В. Науменко 20.05.26