Текст рішення
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 642/6580/15-ц Головуючий суддя І інстанції Гримайло А. М.
Провадження № 22-ц/818/2967/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судовій колегії по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 року у цивільній справі №642/6580/15-ц, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Агросервіс-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міжрайонного Відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс», ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів та відшкодування збитків,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Визнати поважними причини неявки позивача у судові засідання 03.12.2025, 11.12.2025, 25.12.2025.У разі направлення справи на новий розгляд просить вирішити питання про її розгляд в іншому складі суду, з огляду на істотні порушення норм процесуального права, допущені суддею першої інстанції, що ставлять під сумнів можливість об`єктивного повторного розгляду.
21 травня 2026 року ОСОБА_1 заявив відвід судовій колегії у зв`язку з наявністю обставин, які викликають у неї обґрунтовані сумніви в їхній об`єктивності та неупередженості.
В якості підстав для відводу вказав, що суд повідомляв його про розгляд справи за іншою адресою, ніж ним було зазначено у заяві.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників справи, дослідивши вищевказані доводи, вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З огляду на те, що у заяві про відвід вказані підстави, які виникли після початку першого судового засідання не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу, колегія суддів вважає це винятковим випадком, а тому не вбачає підстав для визнання такої процесуальної поведінки як зловживання процесуальним правом на відвід, ст. 44 ЦПК України, та розглядає його по суті.
Підстави для відводу судді передбачені у ст. 36 ЦПК України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Особиста неупередженість та безсторонність суддів презюмується.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України:
1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
1) верховенство права;
2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов`язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України:
1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).
Як вбчається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначив дві адреси для листування. У подальшому поштова кореспонденція направлялась йому на другу адресу та не була отримана.
Згодом позивач ОСОБА_1 подав заяву про те, щоб йому направляли поштову кореспонденцію на першу адресу. Розпорядженням доповідача у справі судді Яцини В.Б. було зазначено про необхідність врахування цієї заяви.
Після цього позивач ОСОБА_1 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, і в цьому йому не було відмовлено.
Наведене не свідчить, що з боку доповідача - судді Яцини В.Б. та іншій суддів колегії не вчинялись дій/бездіяльності з метою перешкоджання позивачу ОСОБА_1 у доступу до матеріалів справи, або у отриманні поштової кореспонденії по справі.
Отже, у даному випадку колегія не знаходить мінімально необхідних обґрунтованих сумнівів у об`єктивної чи суб`єктивної безсторонності суддів колегії, наведені з цього приводу доводи не знайшли свого підтвердження, є безпідставними, а тому заява про відвід підлягає відхиленню, за її необґрунтованості.
Наведені обставини та правове обґрунтування свідчать про те, що викладені у клопотання про відвід сумніви стосовно неупередженості суддів чи у їх здатності об`єктивно розглянути апеляційну скаргу належним чином не доведені, та фактично зводяться з незгодою позивача до процесуальних дій суду, що свідчить про відсутність законних підстав для їх відводу. Тому заяву про відвід слід з цих підстав залишити без задоволення.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду апеляційної інстанції менше, ніж за три дні до наступного судового засідання, яке призначене на 21 травня 2026 року, вона згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України розглядається колегією суддів по суті, без передачі іншій колегії, яка цю справу не розглядає.
Керуючись ст. ст. 36-40, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судовій колегії - залишити без задоволення.
Ухвала Харківського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 01 червня 2026 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії Ю.М.Мальований.
О.В.Маміна