Справа № 908/712/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 26.05.2026 м.Дніпро Справа № 908/712/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іванов О.Г. (доповідача), судді: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б. секретар судового засідання: Логвиненко І.Г. представники сторін: не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак в особі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 26.08.2025) у справі № 908/712/25 кредитори 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНС ІНВЕСТ АКТИВ, м.Запоріжжя; 2/ Національний банк України, м. Київ боржник Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС, м. Запоріжжя про банкрутство ліквідатор Мірошник Ігор Вікторович ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25 затверджено звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 86 322,46 грн за період з 15.04.2025 по 04.08.2025. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС м. Запоріжжя. Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС ліквідовано. Провадження у справі закрито. Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньтабак в особі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури. Зазначає, що не є учасником справи, втім оскаржувана ухвала порушує права апелянта, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали Господарським судом Волинської області у справі №903/25/25 (903/687/25) в межах справи про банкрутство ТОВ Волиньтабак №903/25/25 розглядалась заява розпорядника майна ТОВ Волиньтабак, який діє в інтересах боржника, про покладення солідарної відповідальності на членів органів управління ТОВ Волиньтабак за незадоволення вимог кредиторів, одним із відповідачів за якою є Товариство з обмеженою відповідальністю Ліард Фінанс. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.07.2025 по справі №903/25/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬТАБАК в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника Демчана О.І. від 02.07.2025 (вх.№01-52/732/25) про покладення солідарної відповідальності на членів органів управління ТОВ ВОЛИНЬТАБАК та стягнення грошових коштів у справі №903/25/25 прийнято та призначено до розгляду на 12.08.2025 на 12:20 год. За результатами судового засідання Господарського суду Волинської області, що відбулось 11.09.2025, зазначену заяву задоволено, покладено солідарну відповідальність в тому числі на ТОВ Ліард Фінанс, стягнуто з останнього солідарно з іншими відповідачами суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ Волиньтабак у загальному розмірі 284 534 306,00 грн. Ухвала про відкриття провадження, так само як і заява про покладення солідарної відповідальності, направлялась на адресу ТОВ Ліард Фінанс, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, надання загального доступу до ухвали Господарського суду Волинської області від 08.07.2025 по справі №903/25/25 забезпечено 14.07.2025. Зазначені обставини свідчать, що ліквідатор ТОВ Ліард Фінанс зобов`язаний був бути обізнаний про існування зазначеної ухвали та про факт подання розпорядником майна ТОВ Волиньтабак заяви із вимогами, в тому числі, до ТОВ Ліард Фінанс. Зауважує, що ТОВ Волиньтабак не було заявлено кредиторські вимоги до ТОВ Ліард Фінанс саме у зв`язку із тим, що заява про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів боржника не була розглянута Господарським судом Волинської області, судове рішення яке підтверджувало б наявність таких вимог було відсутнє. Водночас, у випадку задоволення заяви розпорядника майна, останнім, як особою, на яку покладено виконання обов`язків керівника, невідкладно були б вжиті заходи з метою звернення до Господарського суду Запорізької області із заявою про грошові вимоги ТОВ Волиньтабак до ТОВ Ліард Фінанс, з метою забезпечення виконання такого рішення та отримання коштів на погашення заборгованості перед кредиторами в межах справи про банкрутство №903/25/25. Відтак, саме за результатами розгляду вищезгаданої заяви про покладення солідарної відповідальності, ТОВ Волиньтабак буде здатним подати заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у межах справи про банкрутство та належним чином захистити своє порушене право. Натомість, за результатами постановлення оскаржуваної ухвали провадження у справі №908/712/25 було закрито, а ТОВ Ліард Фінанс - ліквідовано, що перешкоджає ТОВ Волиньтабак, після набрання законної сили рішенням про покладення солідарної відповідальності, звернутись із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, тим самим порушуючи права та законні інтереси ТОВ Волиньтабак, а саме унеможливлює задоволення вимог останнього, за судовим рішенням про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. Таким чином, саме затвердження звіту ліквідатора до завершення розгляду заяви ТОВ Волиньтабак про покладення солідарної відповідальності, в тому числі на ТОВ Ліард Фінанс, свідчить про передчасність оскаржуваної ухвали та неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи. Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на її подання, обґрунтоване тим, що оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 по справі №908/712/25 ані ТОВ Волиньтабак, ані арбітражному керуючому Демчану О.І. не вручалась, оскільки останні не брали участь у справі про банкрутство ТОВ Ліард Фінанс; про існування оскаржуваної ухвали розпорядник майна (особа, на яку покладено виконання обов`язків керівника) ТОВ Волиньтабак дізнався 11.09.2025, після прийняття Господарським судом Волинської області рішення про задоволення заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, за результатами аналізу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень щодо шляхів та перспектив виконання відповідного судового рішення в частині стягнення коштів з ТОВ Ліард Фінанс. Відтак, апелянт об`єктивно не мав можливості вчасно оскаржити ухвалу від 21.08.2025. Також апелянтом заявлено клопотання, з посиланням на ч.5 ст.262 ГПК України, щодо зупинення дії ухвали на час апеляційного розгляду. Крім того, наведене клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 16.09.2025 здійснено запит матеріалів справи №908/712/25 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 06.10.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою суду від 09.10.2025 апелянту поновлений строк на подачу скарги; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали на час апеляційного розгляду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак в особі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.09.2025 у справі №908/712/25; розгляд питання чи порушені права, інтереси, обов`язки скаржника у справі № 908/712/25 призначено у судовому засіданні на 05.02.2026 на 10:30 год.; учасникам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань. У відзиві на апеляційну скаргу, Ліквідатор боржника проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу, поданою особою, яка не має права її оскаржувати, що є підставою для закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги. Також до суду від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому кредитор зауважив, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, не доводять ствердження Скаржника, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 по справі № 908/712/25 є необґрунтованою та такою, що прийнята із неповним встановленням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, так як суд не вирішував жодних питань про права і обов1язки апелянта. Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи. 27.10.2025 до суду від апелянта надійшла відповідь на відзив у якій він зауважив, що у нього наявне право на оскарження через порушення майнового інтересу; заяву про покладення солідарної відповідальності останній направляв в електронній формі через Електронний суд і, з огляду на відсутність реєстрації боржника у ній її не отримано останнім, в той час, як ліквідатор виконував функції керівника, що свідчить про недотримання останнім своїх обов`язків та створює підстави для визнання дій ліквідатора такими, що не відповідають критеріям добросовісності; знов наголошує, що ліквідатором не здійснена вся повнота дій у ліквідаційній процедурі. 04.02.2026 до суду від арбітражного керуючого Мірошника І.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через участь в іншому судовому засіданні. Також 04.02.2026 до суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Мірошника І.В. Ухвалою суду від 05.02.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого Мірошника І.В., розгляд справи відкладений на 26.05.2026. 25.05.2026 до суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. В судове засідання 26.05.2026 інші учасники не з`явились; будь-яких клопотань з цього приводу суду не заявили. У судовому засіданні 26.05.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття апеляційного провадження у цій справі. Заслухавши доповідь головуючого судді щодо доводів апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного. Згідно матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2025 відкрито провадження у справі № 908/712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС, код ЄДРПОУ 43575707; визнано грошові вимоги ТОВ ФІНАНС ІНВЕСТ АКТИВ до боржника у розмірі 2 081 818, 89 грн основного боргу та 30 280, 00 грн судового збору за подання до суду заяви; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; зобов`язано розпорядника майна Мірошника І.В.; попереднє засідання суду призначено на 27.05.2025 о 09-45. На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 75819 від 16.04.2025. Ухвалою від 27.05.2025 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНС ІНВЕСТ АКТИВ до боржника у розмірі 2 081 818, 89 грн основного боргу до четвертої черги задоволення та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви до першої черги задоволення до першої черги задоволення; визнано кредиторські вимоги до боржника Національного банку України на суму 713 000,00 грн штрафу з шостою чергою задоволення та 6 056,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; підсумкове засідання суду призначено на 03.07.2025. Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС, код ЄДРПОУ 43575707 (69005 Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158) та припинено повноваження арбітражного керуючого Мірошника І.В. як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013). На офіційному вебпорталі судової влади України 07.07.2025 за № 76544 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором банкрута 13.08.2025 подано до Господарського Запорізької області звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт про нарахування та виплату основної винагороди за період з 15.04.2025 по 04.08.2025 у розмірі 86 322,46 грн. Ухвалою суду від 14.08.2025 для розгляду поданих документів призначено судове засідання на 21.08.2025. Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25 затверджено звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 86 322,46 грн за період з 15.04.2025 по 04.08.2025. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС м. Запоріжжя. Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІАРД ФІНАНС ліквідовано. Провадження у справі закрито. З апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньтабак в особі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, яке не є учасником провадження у справі, втім обґрунтовує звернення з апеляційною скаргою вирішенням оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів. Отже, виходячи з вищенаведених обставин, в першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25. Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників-носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі). Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 1 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають. За правилами ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України. Діючим законодавством України передбачено виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі. Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області про затвердження ліквідаційного балансу у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Верховним Судом неодноразово було викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі. Так, у відповідності до ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, а також від 20.03.2023 у справі № 914/3080/20, від 08.08.2025 у справі № 922/2050/23. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10, постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та ін.). Отже, конструкція вказаної правової норми процесуального закону і її застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а практика застосування Верховним Судом положень частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України в системному зв`язку зі статтями 17, 254 цього Кодексу є сталою та послідовною. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14. Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньтабак не зверталося до суду з грошовими вимогами до боржника, не визнавалося господарським судом кредитором у справі, чи іншим учасником провадження. Отже, з матеріалів справи слідує та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи про банкрутство № 908/712/25, відтак, в силу вищенаведеного, позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника. Також не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав, інтересів та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак. Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025. у справі № 908/712/25 не містить. Колегія суддів також враховує, що рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі № 903/25/25 (903/687/25), яким покладено солідарну відповідальність в тому числі на ТОВ «Ліард Фінанс» та стягнуто з останнього солідарно з іншими відповідачами суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ Волиньтабак у загальному розмірі 284 534 306,00 грн., з ухваленням, якого апелянт пов`язує виникнення в нього кредиторських вимог до боржника, було прийнято після постановлення оскаржуваної ухвали та було оскаржено в апеляційному порядку, тобто на час звернення з апеляційною скаргою у цій справі не набуло законної сили. Отже, станом на час подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25, у ТОВ Волиньтабак були відсутні підтверджені належним чином грошові вимоги до боржника. В подальшому, як встановлено апеляційним судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі № 903/25/25 (903/687/25) скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. За наведених обставин колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 916/1915/22, від 22.09.2022 у справі № 908/864/21, адже вони не є релевантними до даної справи, зокрема, виходячи з їх фактичних обставин щодо виникнення та існування кредиторських вимог до боржника, часу їх заявлення у справі про банкрутство, тощо. Відтак, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, в ТОВ Волиньтабак відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Оскільки колегією суддів з`ясовано, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ Волиньтабак у справі про банкрутство, і останнє не було залучено до участі у цій справі, то апеляційне провадження підлягає закриттю. Суд апеляційної інстанції наголошує, що дослідженню, перевірці та оцінці доводів апеляційної скарги, поданої не учасником справи в порядку ч.2 ст.254 ГПК України, передує з`ясування питання чи порушене право/інтерес/обов`язок такої особи прийнятим судовим рішенням. В разі з`ясування питання, що прав особи не порушені ухваленим судовим рішення, наведене є підставою для закриття апеляційного провадження, що виключає розгляд скарги по суті заявлених вимог. З урахуванням наведеного, оцінки наведеним апелянтом доводам скарги суд апеляційної інстанції не надає. Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір"). Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв`язку з відмовою позивача від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає. Посилаюсь на зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалами від 01 липня 2020 року (справа № 756/12935/18), від 02 вересня 2020 року (справа № 695/512/16-ц), від 08 квітня 2021 року (справа № 755/4032/19), від 15 квітня 2021 року (справа № 167/41/20), від 30 квітня 2021 року (справа № 183/5644/17), від 08 листопада 2021 року (справа № 701/266/19), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалами від 27 липня 2021 року (справа № 911/670/20), від 08 вересня 2021 року (справа № 904/5472/19), від 08 листопада 2021 року (№ 925/657/20), від 20 грудня 2021 року (справа № 917/1384/20), від 14 лютого 2022 року (справа № 913/526/20), від 15 лютого 2022 року (справа № 920/1318/20), від 07 квітня 2022 року), об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 листопада 2019 року (справа № 816/731/16) відмовили у задоволенні клопотань про повернення судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із закриттям касаційного провадження. З урахуванням наведених позицій суд зауважує, що закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст.231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні. Внаслідок наведеного судовий збір за подачу апеляційної скарги апелянту не повертається. Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, 281 ГПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак в особі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у справі № 908/712/25 - закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали. Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01.06.2026. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя А.Є. Чередко