Справа № 356/577/26

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл. № провадження 1-кп/356/57/26 Справа № 356/577/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.06.2026 суддя Березанського міського суду Київської області ОСОБА_1 , отримавши матеріали клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024100130003898 від 21.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ВСТАНОВИЛА: До Березанського міського суду Київської області надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024100130003898 від 21.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Ознайомившись з клопотанням прокурора, матеріалами доданими до нього, приходжу до наступного висновку. Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя - це підсудність. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права . Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне. Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права. Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 29.05.2026 головуючою суддею відповідно до протоколуавтоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024100130003898 від 21.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, було визначено суддю ОСОБА_1 . Разом з вказаним обвинувальним актом до суду не надходило будь-яких клопотань, які потребують негайного вирішення, про що було зазначено в ухвалі про призначення до підготовчого судового засідання від 29.05.2026. Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання судом обвинувального акта було призначено підготовче судове засідання на 22 червня 2026 року об 11 годині 30 хвилин, викликано учасників судового провадження, про що 29.05.2026 було винесено відповідну ухвалу. 01.06.2026 канцелярією суду було зареєстровано та передано судді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. 02.06.2026 до суду надійшло клопотання про долучення додаткових документів до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. Здебільшого ч. 6 ст.199 КПК України є виключенням з правил та достатньо рідкіснім випадком, який може виникнути в проміжку часу від призначення підготовчого судового засідання до його проведення, і тому законодавець надає слідчому судді додаткову можливість (право) продовжити запобіжний захід вже після закінчення строку досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, однак лише до проведення у справі підготовчого судового засідання, який в подальшому може бути змінений, скасований чи продовжений колегією суддів (суддею) у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України. Суд підкреслює, що не можна вважати, що сам по собі факт відсутності прямої законодавчої вказівки на можливість постановлення слідчим суддею, судом ухвали про повернення того чи іншого клопотання учасника кримінального провадження автоматично свідчить про незаконність такого судового рішення. Навпаки, на практиці нерідко виникають ситуації, які не знаходять чіткої законодавчої регламентації, що цілком може обумовити необхідність ухвалення рішення, яке прямо не передбачене процесуальним законом. На це, зокрема, вказують положення ч. 6 ст. 9 КПК України: «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу». Тому, за наведених вище обставин рішення судді про повернення клопотання учасника кримінального провадження цілком може бути обґрунтованим з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України. Отже, з огляду на наведене, нормами КПК України передбачено подання клопотання про продовження строку тримання під вартою саме до слідчого судді у випадку, якщо закінчення строку запобіжного заходу припадає на період до проведення підготовчого судового засідання. Враховуючи те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.04.2026 закінчується 04.06.2026, а підготовче судове засідання призначено на 22.06.2026, суд дійшов висновку про повернення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки таке клопотання не підлягає за наведених вище обставин розгляду Березанським міським судом Київської області, та розглядається слідчим суддею в порядку, визначеному КПК України. Керуючись ст. 7-10, 24, 199, 395 КПК України, суддя УХВАЛИЛА: Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024100130003898 від 21.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України повернути. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом 07 (семи) днів з дня її проголошення. Суддя ОСОБА_1