Справа № 755/4607/26

Справа №:755/4607/26 Провадження №: 2/755/5768/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про витребування доказів "02" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Хромової О.О. при секретарі - Бовкун М.В. розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Селецької Олени Віталіївни, про залучення співвідповідача, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, В С Т А Н О В И В: В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02 червня 2026 року на 15 год. 30 хв. 01 червня 2026 року (вхід. від 02 червня 2026 року № 35320) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Селецька О.В., подала до суду клопотання про залучення співвідповідача. На обгрунтування поданого клопотання зазначила, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, встановлення обставини повної виплати спадкодавцем пайового внеску та переходу права власності на квартиру від житлово-будівельного кооперативу до члена кооперативу. При цьому, до моменту повної сплати пайового внеску власником квартири залишався житлово-будівельний кооператив, тоді як після повної виплати паю право власності на квартиру виникало у члена кооперативу. Отже, вирішення заявленого позову безпосередньо залежить від встановлення обставин виконання спадкодавцем своїх пайових зобов`язань перед ЖБК «Зоря», а також від з`ясування питання, чи перейшло право власності на спірну квартиру від кооперативу до спадкодавця до моменту відкриття спадщини. У разі якщо пайовий внесок був сплачений спадкодавцем у повному обсязі, право власності на квартиру виникло у нього, квартира увійшла до складу спадщини після його смерті та може бути успадкована позивачкою. Натомість у разі встановлення факту неповної сплати пайового внеску право власності на квартиру не перейшло від кооперативу до члена ЖБК, а тому власником квартири залишався б ЖБК «Зоря», що виключало б можливість включення спірного майна до складу спадщини. Отже, судове рішення у даній справі безпосередньо впливатиме на права та обов`язки ЖБК «Зоря» щодо спірного майна. Крім того, саме ЖБК «Зоря» є особою, яка володіє первинними документами щодо членства спадкодавця в кооперативі, нарахування та сплати пайових внесків, видачі довідки про повне внесення паю, а також іншими документами, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. З огляду на викладене просили залучити до участі у справі, в якості співвідповідача - ЖБК «Зоря», код ЄДРПОУ 22869336, що знаходиться за адресою: вул. Ентузіастів, 35/1, м. Київ, тел.: +38-067-320-34-17. 02 червня 2026 року у підготовче засідання сторони не з`явилияс, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Селецька О.В., 02 червня 2026 року подала заяву про проведення судового засідання без участі позивача та її представника. Відповідач - Київська міська рада, у підготовче засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора у підготовче засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомили. Суд, вивчивши матеріали справи та зміст поданого клопотання, дійшов таких висновків. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За положеннями частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Зокрема, згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви остання повинна, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України). Отже, визначення кола відповідачів та пред`явлення до них вимог є виключним правом позивача. Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Згідно зі статтею 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки. Частиною першою статті 51 ЦПК України встановлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Таким чином, клопотання про залучення співвідповідача у справі відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 був членом ЖБК «Зоря», у квітні 1981 року повністю вніс пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 , про що ЖБК «Зоря» 27 січня 1992 року видано відповідну довідку. 08 грудня 2023 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все рухоме та нерухоме майно, яке належить йому та буде належати на день смерті заповів його дружині ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, на підставі заяви позивача заведено спадкову справу. Водночас, встановлено, що відповідне свідоцтво про право власності на спірну квартиру не видавалося. 04 березня 2026 року державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Гаєвською О.О. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 оригіналу правовстановлюючого документу на об`єкт нерухомого майна. На підставі викладеного клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Селецької Олени Віталіївни, про залучення співвідповідача у справі підлягає задоволенню. Керуючись статтями 47, 48, 50, 51, 59, 260, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Селецької Олени Віталіївни, про залучення співвідповідача, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити. Залучити до складу учасників справи № 755/4607/26 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом - Житлово-будівельний кооператив «Зоря», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22869336, адреса місцезнаходження: вул. Ентузіастів, 35/1, м. Київ, як співвідповідача. Зобов`язати позивача ОСОБА_1 направити Житлово-будівельному кооперативу «Зоря» копію позовної заяви з доданими до неї документами протягом трьох днів з моменту отримання ухвали суду. Направити учасникам справи копію ухвали. Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог статті 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України). Позивач має право у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог статті 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи. У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у п`ятиденний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог статті 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи. Учасники судового розгляду можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://dn.ki.court.gov.ua. Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Суддя О.О. Хромова