Справа № 216/3289/26

Справа № 216/3289/26 провадження 2/216/3295/26 УХВАЛА іменем України 11 травня 2026 року місто Кривий Ріг Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист вправ споживача, визнання зобов`язання за договором відсутнім, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист вправ споживача, визнання зобов`язання за договором відсутнім При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. При цьому, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі №902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати відсутнім у неї зобов`язання щодо сплати 87 595 грн 89 к за теплову енергію у нежитловому приміщенні, що належить їй на праві власності, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, безспірним є той факт, що у даній справі виникнення та існування спірних правовідносин безпосередньо пов`язане, саме з нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , яке територіально знаходиться в межах Металургійного району міста Кривого Рогу. З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи Центрально Міським районним судом міста Кривого Рогу. Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому, на підставі статті 378 ЦПК України наслідком прийняття судом судового рішення яким закінчено розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовне скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. З урахуванням наведеного вище, вважаю за необхідне дану позовну заяву передати за підсудністю до Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, за місцем знаходження нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо з яким пов`язане виникнення та існування спірних правовідносин у даній справі та враховуючи пов`язаність предмету спору з вказаним нерухомим майном. Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Керуючись ст. ст. 30, 32, 32, 260 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист вправ споживача, визнання зобов`язання за договором відсутнім, передати за підсудністю до Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Суддя О.В. Цимбалістенко