Справа № 38/5005/5752/2012

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 10.06.2026 м.Дніпро Справа № 38/5005/5752/2012 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач) розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 (суддя Камша Н.М.) та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 38/5005/5752/2012 за заявою Голови ліквідаційної комісії комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району до боржника Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Провадження у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м.Дніпро перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Зибін А.О. 13.11.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 20.10.2023 з додатками від ліквідатора Зибіна А.О. про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, в якій арбітражний керуючий просив притягти Дніпровську міську раду (код ЄДРПОУ 26510514) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (код ЄДРПОУ 20274082) та стягнути з Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району суму непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 16 027 034,26 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 38/5005/5752/2012 у задоволенні заяви від 20.10.2023 ліквідатора Зибіна А.О. про притягнення до субсидіарної відповідальності Дніпровської міської ради за зобов`язаннями Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м.Дніпро відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 38/5005/5752/2012, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району арбітражного керуючого Зибіна А.О. від 20.10.2023 про покладення на Дніпровську міську раду субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у розмірі 16 027 034, 26 грн відмовити повністю. Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне. Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями). Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно підпункту 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно підпункту 6 пункту 2 ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3 220,8 грн (2684,0 грн х 150% х 0,8). Апелянтом не надано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі. Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Як вбачається з матеріалів справи з апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 09.09.2024, повний текст якого підписано 12.09.2024, апелянт звернувся 26.05.2026, тобто зі значним пропуском строку встановленого на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу у даній справі подано Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, який не є учасником справи. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, не був залучений судами до участі у справі. Жодних процесуальних документів Департамент не отримував та не мав можливості подати пояснення, первинні документи та заперечення. Апеляційна скарга подається для самостійного процесуального захисту прав та інтересів окремої юридичної особи публічного права, щодо якої судами фактично сформульовано висновки стосовно правомірності, доцільності та наслідків управлінських дій у сфері розпорядження та обліку комунального майна. З огляду на зазначене скаржник, вважає, що строк на апеляційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню, оскільки Департамент не був учасником розгляду, не отримував жодного судового повідомлення і дізнався про наявність судових актів, що зачіпають його правову сферу, лише після офіційного інформування зі сторони Дніпровської міської ради, після отримання листа від 18.05.2026 № 4/8-663. Згідно з приписами статей 254, 255 ГПК України визначено дві категорії осіб, які наділені правом апеляційного оскарження судових рішень, а саме: 1) учасники такої справи та 2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та/або обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі №904/6084/21. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Це означає, що така особа має чітко зазначити, у якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки та про які саме. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №916/367/22. Отже апеляційний суд зазначає, що самі по собі посилання на те, що рішення може вплинути на права, обов`язки, інтереси апелянта не можуть бути достатньою та належною підставою для поновлення строку та розгляду апеляційної скарги. Скаржником не зазначено в якій саме частині оскаржуваного рішення (мотивувальній чи резолютивній) порушено чи прямо вказано про його права, обов`язки, інтереси або міститься судження про права та обов`язки скаржника у відповідних правовідносинах. Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт зазначає, що Департамент створений рішенням міської ради, є окремою юридичною особою публічного права, наділений власною компетенцією, обов`язками та відповідальністю у сфері управління комунальним майном та здійснює повноваження не загального політичного представництва громади, а спеціалізованого операційного управління її активами. Участь Департаменту у спорі де предметом судової оцінки стає законність, порядок, цілі та наслідки передачі об`єктів комунального майна, суд фактично входить у правову сферу Департаменту, відповідно участь апелянта у справі є процесуально необхідною умовою для повного з`ясування обставин тоді, коли суд аналізує рух комунального майна, акти приймання-передачі, балансоутримання, функції контролю та наслідки рішень у сфері обліку і перерозподілу активів громади. Разом з тим апеляційний суд зазначає, що Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради створений Дніпровською міською радою та згідно Положення про Департамент є підзвітним і підконтрольним міській раді виконавчим органом, який забезпечує реалізацію повноважень щодо оперативного управління, розпорядження та обліку об`єктів комунальної власності територіальної громади. При цьому на Департамент покладається обов`язок здійснювати контроль за використанням та збереженням комунального майна. Отже Департамент, як особа підзвітна та підконтрольна міській раді, яка здійснює управління комунальним майном, та у разі якщо правовідносини у даній справі безпосередньо стосуються його прав та обов`язків ймовірно міг і раніше дізнатися про розгляд відповідної справи, а не на стадії виконання рішення. Окрім того, Дніпровська міська рада, приймаючи безпосередню участь у справі та будучи обізнаною про порушення прав та інтересів підзвітній та підконтрольній їй особі не позбавлена була права подати відповідне клопотання про її залучення чи повідомити суд про вказані обставини. Розгляд заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута розглядається судами з 2023 року. Оскаржуване рішення суду від 09.09.2024 було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанції та набрало законної сили 05.11.2025. Всі процесуальні рішення наявні у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином апелянт мав можливість раніше дізнатися про прийняте рішення, а не на стадії його виконання, у тому числі, шляхом повідомлення останнього безпосередньо міською радою. Отже саме по собі посилання апелянта, що він дізнався про прийняте рішення лише після надіслання міською радою на його адресу листа від 18.05.2026 № 4/8-663 не є достатнім для висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 904/2941/24 залишити без руху. Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 3 220,8 грн.; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку; обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою у даній справі із зазначенням порушених оскаржуваним рішенням прав, інтересів та обов`язків безпосередньо апелянта, докази в обґрунтування. Ухвалу надіслати скаржнику в електронний кабінет. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя В.Ф. Мороз