Текст рішення
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
У Х В А Л А
іменем України
Справа № 210/3873/24
Провадження № 1-в/210/109/26
10 червня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , засуджений ОСОБА_4 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг подання заступника начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання за вироком суду відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло подання заступника начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання обґрунтовано тим, що 22.08.2024 року до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшла на виконання копія вироку Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2024 року відносно ОСОБА_4 .
Під час іспитового строку ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2024 року на засудженого накладене адміністративне стягнення у вигляді 60 годин громадських робіт.
15.01.2024 року за вчинення адміністративного правопорушення до засудженого застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням його для відбування призначеного судом покарання та проведено індивідуально-профілактичну бесіду, спрямовану на запобігання скоєння ним повторних адміністративних та кримінальних правопорушень.
Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.09.2024 року засудженого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладене стягнення у вигляді 60 годин громадських робіт.
05.02.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення до засудженого застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням його для відбування призначеного судом покарання та проведено індивідуально-профілактичну бесіду, спрямовану на запобігання скоєння ним повторних адміністративних та кримінальних правопорушень.
Постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 10.11.2025 року засудженого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
21.01.2026 року засуджений прибув до Металургійного районного відділу та надав пояснення, що дійсно притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 24.10.2025 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке вчинено по відношенню до своєї матері.
На підставі викладеного, заступник начальника відділу, вважає, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, оскільки систематично вчиняв адміністративні правопорушення (скоїв три адміністративні правопорушення) під час перебування на обліку уповноваженого органу з питань пробації, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень.
Представник центру пробації у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подання центру пробації. Просив його задовольнити.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення подання органу пробації. Повідомив, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені коли працівників поліції викликали навмисно, з метою на подальшу госпіталізацію ОСОБА_4 для медичного обстеження та проходження лікування. На теперішній час строк оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення сплинув, тому він не ініціював питань про їх скасування. Крім того, зауважив, що всі дії, за фактом яких в подальшому були складені протоколи про адміністративне правопорушення відносно засудженого були вчинені останнім в психічному стані, а тому ОСОБА_4 не розумів своїх дії та наслідків. На обгрунтування своїх заперечень надав до суду довідки з КНТ "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" а також ухвалу суду з кримінального провадження за ст. 126-1 КК України від 26.01.2026 року про призначення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_4 . Просив відмовити в задоволенні подання.
Особа відносно якої розглядається подання ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Просив не позбавляти його свободи.
Представник органу пробації в судове засідання не з"явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Неявка представника не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, повно та всебічно дослідивши подання, особову справу ОСОБА_4 №100/2024 доходить до наступного.
Пунктом 8 ч.1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком. Згідно з п. 9 ст. 537 КПК України під час виконання вироків саме суд має право вирішувати питання, зокрема про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнено, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
У відповідності за ст. 76 ч. 1 п.1,2, ч. 3 п.2 КК України зобов`язано засудженого: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Запобіжний захід у даному провадженні обрано не було (а.с.2-3 особової справи № 100/2024).
Засудженого поставлено на облік до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області 22.08.2025 року (а.с. 6 особової справи № 100/2024).
Згідно Постанови про встановлення днів явки та реєстрацію, засудженому ОСОБА_4 призначено день явки першу та третю середу кожного місяця (а.с. 19 особової справи № 100/2024).
Матеріали особової справи містять постанови Дзержинського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області, якими ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності, після чого у останнього відібрані пояснення та проведена профілактична бесіда. Також ОСОБА_4 попереджено про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання у разі подальшого систематичного невиконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до Довідки члена правління громадської організації «Вибір - нове покоління Україна» від 16.12.2024 року, ОСОБА_4 з 10.12.2024 року перебуває на центрі реабілітації для алко- та наркозалежних. Та проходить курс реабілітації до повного позбавлення волі (а.с.60 особової справи № 100/2024).
Відповідно до Довідки члена правління громадської організації «Вибір - нове покоління Україна» від 18.03.2025 року, ОСОБА_4 з 10.12.2024 року перебуває цілодобово на реабілітаційному центрі для алко- та наркозалежних (а.с.77 особової справи № 100/2024).
24 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України (а.с. 44-48 особової справи № 100/2024).
Згідно ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №12024041710001245 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. В порядку ч. 4 ст. 194 КПК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 обмежувальні заходи, а саме направити для проходження лікування від наркотичної залежності та для проходження програми для кривдників (а.с.49-54 особової справи № 100/2024).
Відповідно до листка реєстрації ОСОБА_4 не з`явився до відділу пробації за період з 18.09.2024 року по 17.09.2025 року сім разів у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні (а.с.20 особової справи № 100/2024).
Захисником засудженого ОСОБА_8 надано суду наступні докази:
- довідку №45, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №18 КП «ДБЛПД ДОР» з 07.09.2025 року по 16.09.2025 року;
- довідку №619, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на обстеженні в КП «ДБЛПД ДОР» з 09.07.2025 року по 30.07.2025 року, явка в РВК 31.07.2025 року;
- довідка №216, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №19 КП «ДБЛПД ДОР» з 17.05.2025 року по 05.06.2025 року;
- довідку №484, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №19 КП «ДБЛПД ДОР» з 19.11.2024 року по 10.12.2024 року;
- довідку №190, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №19 КП «ДБЛПД ДОР» з 21.05.2024 року по 30.02.2024 року;
- довідку №760 від 03.10.2025 року, з якої встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №20 КП «ДБЛПД ДОР» з 17.09.2025 року по 03.10.2025 року;
- виписку з медичної карти стаціонарного хворого №3734 Відділення виписки: Відділення №20 Психіатричне для постраждалих внаслідок війн та техногенних катастроф, з якої встановлено, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 17.09.2025 року по 03.10.2025 року, повний діагноз F20.0 - шизофренія, параноїдна форма, непевний перебіг, помірний змішаний тип дефекту, галюцинаторно - параноїдний синдром;
- ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26.01.2026 року, згідно якої встановлено, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України, призначено судово-психіатричну експертизу;
- виписку №1478 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно якої встановлено, що ОСОБА_4 , перебував на стаціонарному лікуванні з 28.03.2026 року по 27.04.2026 року, діагноз F20.0 - шизофренія, параноїдна форма, непевний перебіг, помірний змішаний тип дефекту, галюцинаторно - параноїдний синдром.
У відповідності до ч.2 ст.78 КК України та відповідно до роз`яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, його направлення для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 5 ст. 166 КВК України, поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Суд зазначає, засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання з випробуванням, а також наслідками їх невиконання. В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_4 щодо вчинення ним адміністративних правопорушень, в яких він вказує, що йому роз`яснено наслідки порушення вироку суду.
Довідки про притягнення до адміністративної відповідальності засудженого, не є безумовним свідченням, що засуджений не заслуговує на подальше відбування покарання з іспитовим строком. Також, суд враховує, що ОСОБА_4 неодноразово проходив курс реабілітації.
На підставі статті 76 КК України на засудженого було покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 регулярно відвідує орган пробації, щодо неявки шість разів до інспектора, засудженим надано пояснення та надано медичні довідки, які підтверджують, що саме в цей час останній перебував на стаціонарному лікуванні. Таким чином, встановлено, що ОСОБА_4 виконує покладені на нього вироком обов`язки, повідомляє уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджає за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Крім того, аналізуючи надані медичні документи, щодо незадовільного стану здоров`я ОСОБА_4 , характер його медичного діагнозу, тривалі курси стаціонарного лікування засудженого, а також, враховуючи встановлені обставини про проведення психіатричної експертизи, щодо стану здоров`я засудженого, розцінюється судом, як поважні причини, що об`єктивно перешкодили засудженому виконувати покладені на нього обов`язки.
При цьому, стан здоров`я засудженого жодним чином не враховано органом пробації при ініціюванні подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.
Факт притягнення до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративних стягнень у виді громадських робіт та штрафу, не може безумовно свідчити про небажання засудженим стати на шлях виправлення.
На переконання суду, оцінка фактів, які слугували підставою для складання протоколів, а в подальшому підставою для кримінального переслідування за ст. 126-1 КК України, буде надана під час розгляду кримінального провадження № 210/6265/24 пр. 1-кп/210/235/26.
Судом також встановлено, що згідно з наданою інформацією Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (КНТ «ДБКЛПД» ДОР») від 07.11.2025 № 2280, ОСОБА_4 11 разів проходив курс стаціонарного лікування (з них 1 раз у 2023 р., 6 разів у 2024 р. та 4 рази у 2025 р.).
Крім того, він перебував у стаціонарі з 28.03.2026 по 27.04.2026 році з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання кількох психоактивних (наркотичних) речовин. Синдром залежності від психостимуляторів та алкоголю. Шизофренія, параноїдна форма, постійний перебіг (F20)».
На тепершній час перед експертами Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» (місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103а), постановлено питання:
- Чи страждає (страждав) ОСОБА_4 на психічне захворювання? Якщо так, то на яке саме і з якого часу?
- Чи був ОСОБА_4 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними у період часу з 14.01.2024 по 10.10.2024 (у момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України)? Чи знаходився він в момент вчинення кримінального правопорушення у стані тимчасового розладу психічної діяльності?
- Чи потребує ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то яких саме.
- Чи є ОСОБА_4 осудним (обмежено осудним або неосудним)?
- Чи здатний ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час та брати участь у судовому засіданні?
Під час судового засідання прокурор не обгрунтував підстави для скасування іспитового строку щодо засудженого. Саме по собі посилання на наявність постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, та перебування кримінального провадження за ст. 126-1 КК України без врахування особи засудженого та обставин, які склалися, не є підставою для скасування іспитового строку.
Суд вважає, що наразі першочерговим є саме встановлення експертами здатності ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії та керувати ними у період часу з 14.01.2024 по 10.10.2024, тобто в період, коли щодо засудженого виносились постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і ініційовано кримінальне переслідування.
Крім того, важливо встановити чи є ОСОБА_4 осудним, обмежено осудним чи неосудним, та чи потребує останній застосування примусових заходів медичного характеру.
Судом не встановлено злісного, свідомого та систематичного ухилення від виконання обов`язків суду засудженим ОСОБА_4 під час іспитового строку, враховуючи періоди його перебування на лікуванні та підстави для такого лікування.
Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що заявлене подання необґрунтоване та недостатньо підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного вироком покарання. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що подання передчасне та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.78 КК України, ч.2 ст.165 КВК України, ст. ст. 107, 537, 539 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Подання заступника начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання за вироком суду відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, прокурору та вручити засудженому ОСОБА_4 - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 11 червня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1