Текст рішення
Єдиний унікальний № 946/4034/26
Провадження № 1-кп/946/430/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у звільненні особи від кримінальної відповідальності
та про відмову у закритті кримінального провадження
11 червня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150001374, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 .
Суть питання, що вирішується
1.Захисник ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з примиренням з потерпілим, та про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_3 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, щиро розкаявся у вчиненому, ним у повному обсязі відшкодовано заподіяну потерпілому ОСОБА_6 шкоду у розмірі 25 000 грн (в тому числі 10 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди) та ОСОБА_3 примирився з потерпілим ОСОБА_6 .
Встановлені судом обставини
2.Під час судового засідання захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали заявлене клопотання, обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з примиренням з потерпілим, надавши свою згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку з цим.
3.Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, зазначивши, що вони з ним примирилися, обвинуваченим була відшкодована завдана йому матеріальна шкода на лікування та моральна шкода, але не була відшкодована шкода, завдана пошкодженням службового автомобіля, яким він керував, коли потрапив в дорожньо-транспортну пригоду.
4.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та просив суд відмовити у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, оскільки обвинуваченим не повною мірою виконані вимоги для цього, а саме не у повному обсязі були відшкодовані завдані збитки.
5. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, яке в силу ст.ст. 12, 25 КК є необережним нетяжким злочином, та відповідно до примітки до ст.45 КК не включений до переліку корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Крім того, це кримінальне правопорушення не відноситься і до порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
6.Відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 у повному обсязі відшкодовано заподіяну особисто йому шкоду у розмірі 25 000 грн, в тому числі 10 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
7.Суд, розглянув клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухав думки учасників судового провадження, дійшов висновку, що в клопотанні захисника ОСОБА_5 слід відмовити з таких підстав.
8.Так, пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
9.Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
10.Згідно зі ст. 46 КК, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
11.Таким чином, з вказаної норми випливає, що для її застосування та для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим обов`язковими умовами є, власне, примирення винного з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду. Ці умови є обов`язковими та відсутність хоча б однієї з ним унеможливлює застосування положень ст. 46 КК та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
12.Такі висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 4 його постанови № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», відповідно до яких звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
13.Але, як було встановлено у судовому засіданні, з пояснень потерпілого ОСОБА_6 випливає, що завдана злочином шкода відшкодована обвинуваченим ОСОБА_3 лише частково, а саме лише завдана йому матеріальна шкода на лікування та моральна шкода, але не була відшкодована шкода, завдана пошкодженням службового автомобіля, яким він керував, коли потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. За таких обставин неможна вважати, що обвинуваченим ОСОБА_3 повністю відшкодовані завдані збитки або усунута заподіяна шкода. У зв`язку з цим не дотримується одна з обов`язкових умов для застосування ст. 46 КК, а саме повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, що унеможливлює застосування положень ст. 46 КК та відповідно звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності. Суд звертає увагу, що у ст. 46 КК йде мова саме про повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, а не про часткове, а тому часткове відшкодування не може бути підставою для застосування положень ст. 46 КК.
14.Вказане позбавляє суд можливості застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 46 КК та для звільнення його від кримінальної відповідальності з цих підстав, у зв`язку з чим в клопотанні його захисника слід відмовити.
Керуючись ст. 46 КК, ст. ст. 284, 370 372, ч. 2 ст. 376 КПК, суд
постановив:
1.У клопотанні захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст. 46 КК, та про закриття кримінального провадження, у зв`язку зі звільнення від кримінальної відповідальності, відмовити.
2.Ухвала оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 16 червня 2026 року.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1