Справа № 6/291

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "16" червня 2026 р. Справа№ 6/291 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Руденко М.А. Суліма В.В. без виклику учасників справи розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг», адвоката Тарасова С.О. про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г., Суліма В.В., Ткаченка Б.О. від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 (суддя: Ковтун С.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд», 2. Відкритого акціонерного товариства «Укроліяжирпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва,- ВСТАНОВИВ: На розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) - Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В., Ткаченка Б.О. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291. Ухвалою суду від 09.06.2026 вищевказану заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків. 15.06.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг», адвокатом Тарасовим С.О., подано заяву про відвід суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В. та Ткаченка Б.О. від розгляду справи № 6/291. Заява представника заявника мотивована наявністю у колегії суддів заздалегідь визначеного висновку у даній справі та упередженим ставленням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг». Крім того, заявник посилається на необґрунтованість ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 в розумінні ч. 3 ст. 236 ГПК України, оскільки вказана ухвала мотивована юридично недійсним актом у кримінальній справі № 754/15954/20. У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею, із 10.06.2026 на лікарняному розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1593/26 від 16.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 визначено наступний склад колегії суддів: Майданевич А.Г. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді - Руденко М.А., Сулім В.В. Дослідивши доводи поданої представником позивача заяви про відвід, колегія суддів зазначає про наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107). Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження. Так, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг», адвоката Тарасова С.О., про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г., Суліма В.В., Ткаченка Б.О. від розгляду справи № 6/291, суд вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням суддів, що не може бути підставою для їх відводу, в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. Водночас, колегія суддів зазначає, що при постановленні ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 суд керувався тими доказами, які були заявником разом із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, а також іншими учасниками процесу. Стосовно відводу судді Ткаченка Б.О. від розгляду справи № 6/291 колегія суддів вважає, що в цій частині заяву слід залишити без розгляду, оскільки станом на день розгляду заяви суддя Ткаченко Б.О. перебуває на лікарняному. Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд- ПОСТАНОВИВ: 1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг», адвоката Тарасова С.О., про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. та Суліма В.В. від розгляду справи № 6/291 визнати необґрунтованим. 2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг», адвоката Тарасова С.О., в частині відводу від розгляду справи судді Ткаченка Б.О. - залишити без розгляду. 3. Матеріали справи № 6/291 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. та Суліма В.В. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді М.А. Руденко В.В. Сулім