Справа № 924/517/24 (924/913/25)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "16" червня 2026 р. Справа № 924/517/24 (924/913/25) Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Поліщук П.Я., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року та на додаткове рішення від 20 травня 2026 у справі №924/517/24 (924/913/25) (суддя Грамчук І.В.) за позовом Розпорядника майна ТОВ "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" про визнання недійсним правочину (спростування майнових дій) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта". ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 у справі №924/517/24 (924/913/25) позов задоволено. Визнано недійсним Договір №2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1". Присуджено до стягнення з ТОВ "СК "Дніпро-1" на користь ТОВ "Моріта" грошові кошти в розмірі 9 113 241,78 грн в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за ч.3 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2026 у даній справі присуджено до стягнення з ТОВ "СК "Дніпро-1" в дохід державного бюджету України 140 026,63 грн витрат зі сплати судового збору. Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ "Моріта" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.26р. у справі № 924/517/24 (924/913/25) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 у даній справі. Крім того, Скаржник просить задоволити клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційну скаргу належить залишити без руху, з наступних підстав. Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи, що у даній справі заявлено одночасно майнову та немайнові вимоги, то розмір судового збору становить: - за немайнову вимогу 3633,60 грн (3028 *150 % * 0,8) - за майнову вимогу 164 038,35 грн (9 113 241,78 * 1,5 % * 150% * 0,8) Разом 3633,60 + 164 038,35 = 167 671,95 грн Таким чином, розмір судового збору, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.26р. та додаткове рішення від 20.05.2026 у справі № 906/7/24 становить 167 671,95 грн та підлягає сплаті за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях, розміщеними на офіційній сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: https://nwag.court.gov.ua/sud4874/gromadyanam/tax/. Вбачається, що до матеріалів скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не зазначено про їх існування і в тексті апеляційної скарги. Натомість, скаржник звернувся до Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити ТОВ "Моріта" сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та додаткове рішення від 20.05.2026 у справі №906/7/24 до моменту винесення Північно-західним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи. Обгрунтовуючи вказане клопотання, скаржник зазначає, що під час проведення інвентаризації було встановлено, що ТОВ Моріта не має будь якого рухомого та нерухомого майна, залишок грошових коштів на рахунках Боржника становить 11,86 грн, фінансово-господарську діяльність Товариство не здійснює. Скаржник зазначає, що наявна дебіторська заборгованість, станом на дату подання апеляцйної скарги, не стягнута з контрагентів на користь Боржника. В підтвердження відсутності коштів на рахунку ТОВ "Моріта", апелянт надає довідки про залишок коштів на рахунку: - від АТ Ощадбанк від 19.08.2025 за вих.№77/4-09/107071/2025, що залишок коштів на рахунку складає 0,00 грн; - від АТ Банк Кредит Дніпро від 19.08.2025 за вих. №59/17-25-159 - 0,00 грн; від АБ Південний станом на 19.08.2025 - 11,86 грн. Таким чином, Скаржник з посиланням на п.4 ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір" вважає, що має право на розстрочення сплати судового збору. Суд, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, не вбачає підстав для його задоволення. За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами. Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Відтак, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд". Суддя зауважує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про відстрочення сплати судового збору, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Водночас, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги 28 травня 2026 року, Скаржник надав виписки по рахунках ТОВ "Моріта" в АБ "Південний", АТ "Ощадбанк" та АТ "Банк Кредит Дніпро" станом на 19.08.2025, що, в свою чергу, не може в повному обсязі відобразити наявність чи відсутність грошових коштів у ТОВ "Моріта" для сплати судового збору станом на дату подання апеляційної скарги. Зважаючи на викладене, оцінюючи фінансове становище скаржника на підставі наданих доказів, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з неподанням доказів на підтвердження обставин щодо відсутності грошових коштів для сплати судового збору. Також, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Враховуючи вище викладене, Суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Крім того, суддя звертає увагу, що звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги. Як передбачено ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Скаржником не дотримано вимог ст.258 ГПК України, що, відповідно до статті 260 ГПК України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Керуючись статтями 42, 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2026 та на додаткове рішення від 20 травня 2026 у справі №924/517/24 (924/913/25) - залишити без руху. 2. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 167 671,95 грн. 3. Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Поліщук П.Я.