Справа № 619/5865/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа 619/5865/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження №11-кп/818/993/26 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.125 КК України УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: - головуючого ОСОБА_2 , - суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - при секретарі ОСОБА_5 , - за участю прокурора ОСОБА_6 , - захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року, - УСТАНОВИЛА: Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Солохи Борисівського району Бєлгородської області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -23.06.2025 Дергачівським районним судом Харківської області за ст.126-1 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, засуджено за ч.2 ст.125 КК України на 2 роки пробаційного нагляду. На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2025 та ОСОБА_8 визначено остаточне покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції Як установив суд, 25.07.2025 приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту із співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній. Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_8 діючи умисно, перебуваючи у приміщенні кухні за вищевказаною адресою, знаходячись в положенні стоячи, навпроти ОСОБА_9 , на відстані витягнутої руки, тримаючи кухонний ніж у правій руці за руків`я, замахнувся зверху вниз та наніс один удар лезом вказаного ножа у середню третину лівого передпліччя та після чого наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_9 . В результаті злочинних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_9 згідно висновку експерта від 15.08.2025 спричинені наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у середній третині та садно на межі лобної та тім`яної ділянок по умовній серединній лінії, за ступенем тяжкості колото-різана рана належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ти днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день). Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 , просить пом`якшити йому покарання, посилаючись на те, що останній не заперечував фактичних обставин події з моменту досудового розслідування, висловив щире каяття та критично оцінив власну поведінку. Вважає, що така поведінка обвинуваченого свідчить не про зухвалість чи зневагу до закону, а навпаки, про усвідомлення протиправності своїх дій, моральну оцінку власного вчинку та готовність до виправлення. Крім того, вважає, що суд не надав належної оцінки соціальним зв`язкам обвинуваченого, поведінці у побуті, наявності постійного місця проживання, а також іншим характеристикам, що свідчать про його інтегрованість у суспільство та можливість виправлення без ізоляції від суспільства. Наголосив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні переконливі докази того, що ОСОБА_8 становить підвищену суспільну небезпеку або що інші, менш суворі заходи, ніж позбавлення волі, не забезпечать його належної поведінки в майбутньому. Просить вирок суду змінити в частині призначення покарання, зменшивши строк призначеного покарання у виді пробаційного нагляду та призначивши остаточне покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що востаннє спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_8 у січні 2026 року, а адреса фактичного місця проживання останнього йому не відома. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_8 скористався на власний розсуд своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, а враховуючи, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища, колегія суддів, визнала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності останнього. Позиції учасників апеляційного провадження В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив вирок суду залишити без змін. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися. Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів. Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, є пенсіонером, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, визнавши останні три обставини пом`якшуючими покарання та наявність обтяжуючої покарання обставини вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах. Таким чином, наведені захисником в апеляційній скарзі обставини щодо визнання вини, щирого каяття, критичної оцінки обвинуваченим власної поведінки та даних про його особу були предметом оцінки суду першої інстанції під час призначення покарання. Крім того, суд першої інстанції врахував досудову доповідь органу пробації, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. З огляду на наведене, доводи захисника про відсутність доказів того, що ОСОБА_8 становить підвищену суспільну небезпеку, є безпідставними. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, яке колегія суддів вважає необхідним та достатнім з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також висновків досудової доповіді органу пробації. Доводи захисника про необхідність призначення ОСОБА_8 остаточного покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, не ґрунтуються на вимогах кримінального закону. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2025 був засуджений за ст.126-1 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Водночас нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, ОСОБА_8 вчинив 25.07.2025 року, тобто під час іспитового строку за попереднім вироком. Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_8 вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, обґрунтовано застосував положення ч.3 ст.78, ст.71, 72 КК України та призначив остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, зокрема одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду. Отже, оскільки невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було покарання у виді позбавлення волі, підстави для призначення ОСОБА_8 остаточного покарання, менш суворого, ніж позбавлення волі, відсутні. З огляду на наведене, підстави для зміни чи скасування вироку за доводами апеляційної скарги захисника - відсутні. Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,- УХВАЛИЛА: Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення. Головуючий: Судді: