Справа № 500/5047/18

Номер провадження: 11-кп/813/1633/26 Справа № 500/5047/18 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду в режимі відеоконференції апеляційні скарги прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 21.11.2025 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -07.06.1993 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 141 ч.2, 17, 141 ч.3, 81 ч.3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; -06.04.1999 року Ізмаїльським міським судом Одеської області до ст.140 ч.3, 17, 140 ч.3, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 19.08.2004 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; -19.07.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України установив Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції Оскаржуваним вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 21.11.2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2018 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 (три) років 7 (сім) місяців позбавлення волі. Також даним вироком вирішено питання заходів забезпечення та судових витрат та речових доказів. Згідно оскаржуваного вироку: 02.06.2018 року, біля 13 години 30 хвилин, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, знаходячись в АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити його злочинному наміру скерованому на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан та проник до подвір?я зазначеного домоволодіння, пройшов до складського приміщення, де виявив та таємно викрав дві металеві декоративні ковані рейки довжиною 6 м кожна, загальною вагою 97 кг вартістю 519 гривень 92 копійки, раніше вживану електричну духовку вітчизняного виробництва вартістю 144 гривні 72 копійки, два металеві світильника вартістю 750 гривень кожний, загальною вартістю 1500 гривень, після чого з місця вчинення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в наслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 2164 гривні 64 копійки. Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище. Крім того, 10.08.2018 року, біля 23 години, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись у АДРЕСА_3 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити його злочинному наміру та діям, скерованим на таємне викрадення чужого майна, перестрибнув через паркан та незаконно проник до подвір?я зазначеного вище будинку. Після чого, ОСОБА_7 , продовжуючи, та, доводячи, до логічного завершення свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, підійшов до вікна гаражу, розташованому на подвір?ї зазначеного будинку, та шляхом пошкодження вікна, проник до гаражного приміщення, де виявив та таємно викрав: пневматичний степлер під шпильку РТ - 1611 вартістю 600 гривень, електричний фрезер торгової марки «Maktek» моделі МТ-361 вартістю 2500 гривень, електричний фрезер торгової марки «Sturm» моделі ER111H вартістю 1600 гривень, електричний фрезер торгової марки «Фиолент» на 1100 ВАТ вартістю 1500 гривень, електричну дриль торгової марки «Metabo» моделі ВЕ-6 вартістю 1500 гривень, шуруповерт торгової марки «PARKSIDE» вартістю 2000 гривень, торцювальну пилу торгової марки «PARKSIDE» на 20 Вольт вартістю 2000 гривень, електричну дрель торгової марки «BOSCH» вартістю 700 гривень, електричну турбінку торгової марки «Makita» моделі 9555 NB вартістю 2500 гривень, електричну дрель торгової марки «ИНТЕРСКОЛ» моделі ДУ-750ЭР вартістю 1500 гривень, електричну ручну торцювальну машинку торгової марки «BOSCH» вартістю 3000 гривень, електричний реноватор торгової марки «BOSCH» вартістю 2500 гривень, тиски столярні вартістю 1000 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в наслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 22 900 гривень. Частково матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_11 обвинуваченим ОСОБА_7 відшкодована, а саме, на 4 000 грн. шляхом повернення викраденого майна потерпілому. Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення. Також, 23.11.2020 року в нічний час доби більш точного часу вході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку №28 по вул. Тульчианівська у м. Ізмаїл Одеської області, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б помітити та зашкодити його злочинним намірам та діям, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, перестрибнув через паркан та незаконно проник до подвір?я зазначеного будинку, де підійшовши до метало-пластикового вікна, шляхом віджиму однієї з його створок, незаконно проник до будинку, де в одній з кімнат виявив та таємно викрав: газовий котел марки «Ariston» у металевому корпусі білого кольору вартістю 4000 гривень після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В наслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_12 завдана матеріальна шкода на загальну суму 4000 гривень. Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі прокурор окружної прокуратури, не оспорюючи правомірності визнання вини за ч. 3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_7 та призначеного покарання, вважаю, що вказаний вирок Ізмаїльського міськрайонного суду від 21.11.2025 підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що мотивувальна частина вироку суду першої інстанції від 21.11.2025 року не відповідає вимогам ст.374 КПК України та не містить встановлених судом обставин, а саме: дати, часу, місця вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, викрадених предметів та їх вартості, тобто оскаржуваний вирок не містить сформульоване обвинувачення у кримінальному провадженні 2018160150000704 від 20.03.2018 року. Так, чотири окремих епізоди кримінальних правопорушень, не отримали жодного відображення у вироку суду першої інстанції, що свідчить про неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог ст. 337 та 374 КПК України і є самостійною підставою для скасування вироку відповідно до ст. 410 та 412 КПК України. На підставі цього просить: вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України: - за ч. 2 ст. 185 КК України - у зв`язку з закінченням строків давності звільнити від кримінальної відповідальності; - за ч. 2 ст. 190 КК України - у зв`язку з закінченням строків давності звільнити від кримінальної відповідальності; - за ч. 3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2018 і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців. В іншій частині залишити вирок без змін. В аналогічній апеляційній сказі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд даного провадження в суді першої інстанції у іншому складі суду. В судовому засіданні апеляційного суду: прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 змінив вимоги апеляційної скарги прокурора та просив вирок відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції; обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_13 підтримали доводи апеляційних скарг та просили вирок скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Заслухавши суддю-доповідача; перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали кримінального провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке. Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги Згідно з положеннями ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави в ід кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура Відповідно до вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. За результатами апеляційного перегляду оскарженого вироку колегією суддів встановлені істотні порушення вимог КПК, які відповідно до положень ст.412 КПК, тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, з огляду на таке. Доводи сторони захисту та прокурора стосовно порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, зокрема вимог ст.374 колегія суддів визнає слушними, з огляду на таке. Відповідно до ст. 8, 9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з Якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та Інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення. Частиною 6 ст. 371 КПК України, передбачено, що усі судові рішення Викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Статтею 374 КПК України, передбачено, що вирок складається з: 1. Вступної, мотивувальної та резолютивної частин. 2. У вступній частині вироку зазначаються: дата та місце його ухвалення; назва та склад суду, секретар судового засідання; найменування (номер) кримінального провадження; прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду та постановленні вироку стосовно ОСОБА_7 суд першої інстанції не дотримався, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, тягне за собою скасування вироку. Так, у провадженні суду перебували обвинувальні акти у кримінальних провадженнях: № 12020160150001249 від 27.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_7 який, №12018160150002160 від 14.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_7 який 10.08.2018 року, тобто, знаходячись у м. Ізмаїл Одеської області по вул. Г. Ізмаїлу (колишня - Г. Сталінграду) біля будинку № 70, шляхом пошкодження вікна, проник до гаражного приміщення, де виявив та таємно викрав електричні інструменти та тиски столярні, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 22 900 гривень; № 12018160150001673 від 29.06.2018 за ознаками кримінального ОСОБА_15 , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_7 який 29.06.2018 року, біля 01 годині, ОСОБА_7 знаходячись в Ізмаїлі Одеської області по вул. Параходна біля будівлі № 20 проник до салону автомобіля марки «Hyundai Tucson», де виявив та викрав музичний Плеєр МР-3 марки «iPod», солнцезахисні окуляри, туристичний ніж марки Morakniv Outdooe 2000», ліхтар «Nitecore EC 21», зарядний пристрій, грошові кошти в сумі 150 гривень. внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 9450 гривень; які були приєднані до кримінального провадження № 12018160150000704 від 20.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України Водночас, попри повне визнання обвинуваченим обставин описаних вище кримінальних правопорушень, в оскаржуваному вироку суду відсутній опис та правова оцінка чотирьох епізодів, які були предметом обвинувачення. Вони не наведені ані у вступній частині вироку, ані у мотивувальній чи резолютивній частинах, що свідчить про те, що суд безпідставно не вказав зазначені кримінальні правопорушення (епізоди) та вони не отримали відображення у тексті судового рішення, попри їх наявність в обвинувальних актах та визнання обвинуваченим їх вчинення. Так, відповідно до пропущених судом епізодів у обвинувальних актах, обвинувачений, учинив чотири, відокремлені у часі та обставинах епізоди Кримінально протиправних діян, а саме епізоди від 13.04.2018 року, 11.06.2018 року, 29.06.2018 року та 03.05.2018 року. Таким чином, чотири окремих епізоди кримінальних правопорушень, не отримали жодного відображення у вироку суду першої інстанції, що свідчить про неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог ст. 337 та 204 8" 374 КПК України і є самостійною підставою для скасування вироку відповідно до ст. 410 та 412 КПК України. Крім того, кваліфікація дій ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України не зазначена судом у вступній частині вироку та відповідно - знайшла свого відображення у мотивувальній та резолютивних частинах, а відтак, судом фактично прийнято рішення про притягнення до кримінальної відповідальності лише за ч. 3 ст. 185 КК України, що є лише частиною пред`явленого останньому обвинувачення. a за таких обставин вирок суду за змістом та формою не відповідає Вимогам ст. ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального Законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому, з врахуванням положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Апеляційний суд звертає увагу на зміст ст.412 КПК, якою визначено, що невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Таким чином, оскільки суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, вирок суду підлягає скасуванню. Згідно статті 409 КПК однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінально закону. Керуючись ст. 376 ч.2, 403, 405, 407, 413, 414, 417, 419, 532, КПК України, колегія суддів, - ухвалила Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити. Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_9 , задовольнити частково. Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 21.11.2025 року, стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.185 КК України скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового провадження, в іншому складі суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4