Справа № 5006/1/23б/2012

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 01 липня 2026 року м. Харків Справа № 5006/1/23б/2012 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С. розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» (вх. №1209 Д/1) на ухвалу Господарського суду від 11.08.2025 у справі № 5006/1/23б/2012 за заявою кредитора Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», м. Маріуполь Донецької області (код ЄРДПОУ 30549353) про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», м. Маріуполь Донецької області, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Господарського суду Донецької області від 20.08.2013 визнано банкрутом боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРВЕЙ МАРІН СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30549353); відкрито ліквідаційну процедуру. Приватне підприємство «Українська економіко-правова група» в межах справи №5006/1/23б/2012 (905/312/26) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівни про стягнення пені, відшкодування та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній став переможцем в електронному аукціоні №UA-PS-2021 08-13-000017-3 від 25.08.2021 щодо продажу майна Товариства з обмеженою відповідальність «Марвей Марін Сервіс», однак, арбітражна керуюча не зберегла та не передала позивачеві таке майно. Ухвалою Господарського суду від 11.08.2025 у справі № 5006/1/23б/2012 провадження у справі №5006/1/23б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», м. Маріуполь Донецької області (код ЄРДПОУ 30549353) закрито. Постановлено Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», м. Маріуполь Донецької області (код ЄРДПОУ 30549353). Приватне підприємство «Українська економіко-правова група» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі № 5006/1/23б/2012 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс». Як вказує заявник, закриття провадження у справі № 5006/1/23б/2012 унеможливлює ефективне та належне оскарження дій ліквідатора у справі № 5006/1/23б/2012 (905/312/26) та у справі № 5006/1/23б/2012 (905/313/26). В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та просить апеляційний суд скасувати ухвалу від 11.08.2025 у справі №5006/1/23б/2012; долучити додаткові докази до цієї справи; допитати власника заявника ОСОБА_1 щодо всіх заперечуваних ліквідатором (якщо такі заперечення будуть заявлені) фактичних обставин подання документів (в електронній формі) та оригіналів на паперовому носії у зв`язку з участю заявника в ЕА №UA-PS-2021-08-13-000017-3 від 25.08.2021, ухиленням ліквідатора від передачі предмета ЕА №UA-PS-2021-08-13-000017 3 від 25.08.2021, неправомірного визнання ліквідатором ЕА №UA-PS-2021 08-13-000017-3 від 25.08.2021 таким, що не відбувся у зв`язку із не підписанням акту передачі майна за результатами ЕА №UA-PS-2021-08-13 000017-3 від 25.08.2021, що відбулось у зв`язку з перебуванням майна на непідконтрольній Україні тимчасово окупованій територія, а ліквідатор вніс до акту завідомо неправдиві відомості про нібито огляд його сторонами в момент передачі майна в натурі, а також інші невідповідні фактичним обставинам відомості, на які заявник посилається в апеляційній скарзі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» на ухвалу Господарського суду від 11.08.2025 у справі № 5006/1/23б/2012 залишено без руху. Приватному підприємству «Українська економіко-правова група» встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду: - клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження; - докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2662,40 грн; - докази надсилання копії апеляційної скарги Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112); - докази надсилання копії апеляційної скарги Акціонерному товариству «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829); - докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (49051, м. Дніпро Дніпропетровської обл. просп. Слобожанський, буд. 50, оф. 207, код ЄДРПОУ 43092744); - докази надсилання копії апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187); - докази надсилання копії апеляційної скарги Арбітражній керуючій Карауш Юлії Вікторівні (вул. Тираспольська, 58, м. Київ, 04079; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; - докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс» (м. Маріуполь Донецької області, код ЄРДПОУ 30549353). Роз`яснено заявникові, що у разі не усунення ним недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові. 26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх. №7106), до якої надані клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи. 29.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від апелянта надійшла заява про виконання ухвали від 15.06.2026 у справі № 5006/1/23б/2012 (вх. №7162), до якої надані доповнене клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи. Також у зазначеному клопотанні містяться додатки, що дублюють вміст додатків поданих разом з заявою про усунення недоліків від 26.06.2026. В обґрунтування поважності причин, що призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали, заявник наводить наступні доводи. 1. Єдиний представник апелянта та його власник ОСОБА_1 протягом тривалого часу здійснював догляд за своїм батьком ОСОБА_2 в місті Берлін Федеративної Республіки Німеччина до смерті останнього 15.03.2026. Починаючи з 01.02.2024, а неофіційно, з 25.08.2023, змушений був з ним проживати за кордоном України, де був єдиним його піклувальником та здійснював за ним догляд, зокрема, з 01.07.2024 - цілодобово, за виключенням періодів перебування в лікарнях, коли догляд здійснювався за потребою, як правило, 3-6 днів на тиждень. 2. Єдиний представник апелянта та його власник Вадим Миколайович Харченко має статус адвоката України (на підтвердження додано "Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України №1119353 від 25.06.2026), а тому здійснював представництво осіб та надавав правову підтримку в Федеративній Республіці Німеччина. 3. Представник апелянта вказує на перебування у важкому моральному стані, що викликаний тривалим перебуванням поза межами України. 4. Представник заявника був та є хронічно та постійно обмежено працездатним внаслідок чого не мав взагалі або мав обмежену фізичну та психологічну здатність виконувати, а також реалізовувати процесуальні права. Потерпав та потерпає на постковідний синдром, слабкість, проблеми із концентрацією на роботі, болі в серці, голові тощо, безсоння протягом тривалого часу, що знесилювало заявника й придушувало його волю до життя та боротьби. Приймав ліки, які додатково різко негативно впливали на його інтелектуальні здібності як один з їхніх небажаних ефектів. Документально протягом періодів 22.12.2025-15.01.2026, 13.02-13.03, 07.04-21.07.2026 був гостро хворим та непрацездатним офіційно. 5. Намагання представника апелянта залучити інших представників шляхом перемовин з адвокатом Алєксандрою Григорівною АВРАМЕНКО (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5260 від 13.01.2014), звернення до Державної служби зайнятості та подання оголошень про найм та співробітництво не призвели до укладення відповідних договорів. 6. Представник апелянта в 2022-2026 роках зазнав втрати, пошкодження або фактичного вибуття з володіння (зокрема, з огляду на тимчасову окупацію), дуже значної за вартістю частини свого майна, також і набутого шляхом приватизації, не здійснює фінансово-господарської діяльності та не має доходів, а лише витрати (обсяг та обставини встановлюються). Доповнене клопотання від 29.06.2026 (вх. №7162) містить ідентичний зміст, але в клопотанні додатково зазначено, що аномальна спека в місті Берлін, починаючи, з 22- 24.06.2026, вплинула на загальний стан здоров`я та самопочуття представника апелянта. Проаналізувавши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 11.08.2025, апеляційний суд зазначає про таке. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України). У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Частиною 3 ст. 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Виходячи зі змісту частин 2 та 3 ст. 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Зазначені правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012. У постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 зазначено, що з приписів ч. 2 ст. 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності. Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої ч. 2 ст. 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №909/117/17, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 16.12.2024 у справі №910/15808/19, від 03.04.2025 у справі №910/6180/20. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях Європейського суду з прав людини, у т. ч. рішення у справі «МШ «Голуб» проти України» від 18.10.2005, рішення справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, рішення у справі «Меньшакова проти України» від 08.04.2010, рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника. У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц наголошено, що саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов`язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків. Таким чином, за змістом наведених норм та судової практики Верховного Суду, подання апеляційної скарги особою, яку не було повідомлено про розгляд справи або не було залучено до участі в ній, навіть у разі, якщо рішення суду стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, не звільняє цю особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд, у свою чергу, має оцінити надані стороною пояснення та докази на предмет їхньої поважності та обґрунтованості відповідно до вимог ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У даній справі, оскаржувана ухвала Господарського суду Донецької області постановлена 11.08.2025, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження є 21.08.2025. Апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 261 цього Кодексу. Розглянувши докази, надані представником апелянта на підтвердження доводів щодо поважності причин, які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, колегія суддів дійшла висновку про таке. Зі змісту клопотання не вбачається наявних обставин непереборної сили, що призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали. Посилання апелянта на догляд за хворим родичем, душевні переживання і хронічні захворювання не можуть бути виключними обставинами для поновлення пропущеного строку, тим паче, коли апеляційна скарга подана через 9 місяців і 12 днів після набрання оскаржуваною ухвалою законної сили. На скаржника покладено обов`язок довести, що в період з моменту, коли він дізнався про оскаржувану ухвалу, він був фізично нездатний подати апеляційну скаргу. Надані до клопотаня довідки про про непрацездатність (а.с. 1-14, т. 18) мали короткочасний тимчасовий характер. Інші медичні довідки представника апелянта стосувалися захворювань/отримання медичної допомоги у період з 2018 року по 2023 рік. Зі змісту цих довідок вбачається, що представник апелянта не потребував невідкладної госпіталізації і перебував на амбулаторному лікуванні. Отже, надані апелянтом документи не підтверджують наявності обставин, які б об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою або свідчили про його тривалу фактичну неспроможність реалізувати право на апеляційне оскарження. Посилання апелянта на необхідність тривалого догляду та піклування за хворим батьком колегія суддів бере до уваги, однак зазначає, що сама по собі наявність у близького родича захворювання не свідчить про існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. Для визнання таких обставин поважною причиною пропуску процесуального строку особа повинна надати належні та допустимі докази того, що хворий перебував у безпорадному стані, потребував постійного стороннього догляду та що саме заявник був зобов`язаний і фактично здійснював такий догляд упродовж відповідного періоду. Водночас страхові та медичні документи, додані до клопотання (а.с. 191 215, т. 17), не містять відомостей про цілодобовий нагляд за ним. Так само зазначені документи не підтверджують, що саме апелянт був єдиною особою, яка могла здійснювати відповідний догляд, а також не містять даних про те, що виконання таких обов`язків об`єктивно позбавляло його можливості звернутися до суду протягом установленого законом строку. У матеріалах заяви наявна лише анкета щодо виплати внесків на соціальне забезпечення для осіб, які здійснюють не на професійній основі. Однак, вказана анкта не містить жодних відміток, із яких можна встановити час догляду за хворим, чи тимчасовий це догляд та інше. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені апелянтом доводи щодо необхідності догляду за хворим батьком належними та достатніми доказами не підтверджені, а тому не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Колегія суддів зазначає, що враховуючи фізичний та психологічний стан здоров`я представника апелянта, скаржник не був позбавлений можливості звернутися за професійною правовою допомогою. Доводи скаржника про те, що укладення звернення до Державної служби зайнятості та подання оголошень про найм та співробітництво не призвели до укладення відповідних договорів, апеляційним судом сприймаються критично, оскільки доказів звернення до будь-яких адвокатів, адвокатських бюро/об`єднань, до Державної служби зайнятості і оголошень про найм і співробітництво матеріали заяви від. 26.06.2026 не містять. Стосовно доводів скаржника про те, що представник апелянта здійснює представництво осіб та надає правову підтримку в Німеччині іншим особам, а також стосовно інших доводів щодо підготовки процесуальних документів у цьому апеляційному проваджені апеляційний суд зазначає про таке. Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що організація роботи і підготовка до розгляду справи апелянтом, не може вважатися непереборними обставинами, оскільки розподіл часу на виконання різних завдань, що пов`язані з аналізом документів, написанням правової позиції, пошуком і долученням доказів тощо, залежить виключно від дій і рішень уповноваженої особи апелянта Харченка В. М. Так, Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21, від 03.11.2025 у справі №917/2317/24 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24. Доводи представника апелянта про важке фінансове становище апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки скаржником не надано жодних доказів на підтвердження даного твердження. Разом з тим, вказане твердження суперечить попереднім доводам представника апелянта про, те що він здійснює представництво осіб та надає правову підтримку в Федеративній Республіці Німеччина, тобто надає правову допомогу у Німечинні. Також, колегія суддів враховує той факт, що апелянт оскаржує ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», оскільки закриття цього провадження безпосередньо впливає на можливість звернення з позовною заявою до арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівні. Колегія суддів також звертає увагу на те, що апелянт звертався з позовними заявами до арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівні у справах № 5006/1/23б/2012 (905/312/26) та № 5006/1/23б/2012 (905/313/26). Так, у справі № 5006/1/23б/2012 (905/313/26) позовні вимоги апелянта обґрунтовані тим, що він взяв участь та став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2021-08-13-000017-3 від 25.08.2021, проведеного в Державному підприємстві «Прозорро.Продажі», з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», предмет аукціону: нерухоме та рухоме майно бонкрута нежилий комплекс будівель загальною площею 1775 кв.м. та обладнання у кількості 8 позицій, розташовані за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Городня (колишня вул. Меламеда), буд. 30. Проте відповідач, як ліквідатор боржника, у встановлений строк майно позивачеві не передав, акт про придбання майна на аукціоні складений з порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства, не запропоновано процедуру передачі майна, не повідомлено про фактичний стан та наявність майна, не заявлено про наявні обставини непереборної сили щодо майна. Таке, на думку позивача, порушує його права та створює підстави для притягнення відповідача до встановлених видів відповідальності. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст. ст. 87, 88,89 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до нарахування пені у розмірі 0,5% на день від ціни продажу за період прострочення з урахуванням приписів ч. 1 ст. 231 Розмір штрафних санкцій, ч. 6 ст. 232 Порядок застосування штрафних санкцій Кодексу України з процедур банкрутства за період з 11.09.2021 по 10.02.2022. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2026 залишено позовну заяву апелянта без руху, ухвалою від 12.06.2026 позовну заяву апелянта повернуто, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом першої інстанції. У справі № 5006/1/23б/2012 (905/313/26), за аналогічних обставин, ухвалою від 28.05.2026 позовну заяву апелянта залишено без руху, а ухвалою від 09.06.2026 позовну заяву Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» повернуто, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом першої інстанції. Разом з тим, в ухвалі від 28.05.2026 суд першої інстанції зазначив наступне: «Втім на думку суду вирішення заявленого Приватним підприємством «Українська економіко-правова група» до арбітражної керуючої Карауш Ю.В. позову цілком випливають та безпосередньо пов`язані зі здійсненням арбітражною керуючою процедур у справі №5006/1/23б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс», отже розгляд позову за процесуальною аналогією ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства належить до повноважень суду, в провадженні якого перебувала справа про банкрутство №5006/1/23б/2012 (суддя Чернова О.В.), не зважаючи на те, що провадження у цій справі закрито. При цьому суд констатує, що розгляд справи поза межами справи про банкрутство нівелює спеціальні положення Кодексу України з процедур банкрутства (ст. ст. 7, 25, ч.2 ст.87) щодо вирішення спорів про відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого, стягнення з ліквідатора пені тощо, та зокрема призводить до необхідності визначення підвідомчості спору за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України (ст. 20), що неприпустимо. Поряд з тим суд не вбачає підстав для заявлення самовідводу судом у складі судді Аксьонової К.І. від розгляду справи №5006/1/23б/2012 (905/313/26) на підставі п.4 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (порушення порядку визначення судді для розгляду справи), оскільки судом у складі судді Чернової О.В. подано та задоволено ухвалою суду від 22.05.2026 заяву про самовідвід від розгляду справи №5006/1/23б/2012 (905/313/26). Отже порушення порядку визначення судді для розгляду справи №5006/1/23б/2012 (905/313/26) згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 у даному випадку суд не встановив, отже визначений автоматизованим розподілом суд є повноважним.». Отже, суд першої інстанції не відмовив у розгляді справи №5006/1/23б/2012 (905/313/26), однак був вимушений повернути позовну заяву апелянта через те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. У випадку незгоди Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» із висновками судів у справах №5006/1/23б/2012 (905/313/26) та № 5006/1/23б/2012 (905/313/26), скаржник не був позбавлений можливості апеляційного оскарження ухвал про повернення позовних заяв. Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що повернення позовної заяви Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» у справі №5006/1/23б/2012 (905/313/26) не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків позовної заяви. За таких обставин закриття провадження у справі №5006/1/23б/2012 не є перешкодою для Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» у зверненні з позовом до арбітражної керуючої Карауш Ю.В. Оцінивши наведені скаржником доводи окремо та в їх сукупності, дослідивши надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається апелянт як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, не мають характеру об`єктивних, непереборних та незалежних від його волевиявлення перешкод, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. Надані матеріали не підтверджують існування безперервних та виключних обставин, які б протягом усього періоду пропуску строку фактично позбавляли скаржника можливості реалізувати належне йому процесуальне право на апеляційне оскарження. При цьому колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана понад 9 місяців після набрання оскаржуваною ухвалою законної сили, а наведені заявником пояснення не містять переконливого обґрунтування настільки тривалого пропуску процесуального строку. Визнання наведених обставин поважними за відсутності належних доказів їх непереборності суперечило б принципам правової визначеності та остаточності судових рішень (res judicata), які є складовими права на справедливий суд. Таким чином, наведені заявником причини зводяться до неналежної організації роботи з представництва Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» і не є об`єктивною, непереборною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги. За таких обставин підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а заявлене клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №907/6/13 виснував, що лише у разі невиконання відповідних вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані скаржником на її виконання інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу. Отже, аналіз приписів статей 260, 261 ГПК України у їх взаємозв`язку засвідчує, що застосуванню судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, безумовно має передувати реалізація вимог частини третьої статті 260 ГПК України щодо залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №5006/1/23б/2012 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» на ухвалу Господарського суду від 11.08.2025 на підставі п.4 ч. 1 ст. 261 ГПК України. У зв`язку з тим, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» була подана до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд", матеріали апеляційної скарги у друкованому вигляді на адресу скаржника не надсилаються. Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,- УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Українська економіко-правова група» на ухвалу Господарського суду Донецької області 11.08.2025 у справі № 5006/1/23б/2012. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя О.І. Склярук Суддя В.С. Хачатрян