Справа № 15/81 (910/390/24)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "08" липня 2026 р. Справа№ 15/81 (910/390/24) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Суліма В.В. Мальченко А.О. без виклику представників сторін розглянувши заяву про самовідвід судді Суліма В.В. по справі №15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний завод Енергетик на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025. у справі № 15/81 (910/390/24) суддя Омельченко Л.В. за позовом Приватного акціонерного товариства Енергетичний завод Енергетик (ідентифікаційний код: 24742491) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Вардингс (ідентифікаційний код 40869366) 2) Державного підприємства Виробниче об`єднання Київський радіозавод (ідентифікаційний код: 14308210) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний завод Енергетик (ідентифікаційний код: 45451822) треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні у межах справи № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку до Державного підприємства Виробниче об`єднання Київський радіозавод (ідентифікаційний код: 14308210) про банкрутство ВСТАНОВИВ: У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Мальченко А.О. перебуває справа № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний завод Енергетик на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 року. 08.07.2026 року суддею Сулімом В.В. подано заяву про самовідвід у справі № 15/81 (910/390/24) в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, яка обґрунтована наступним. Так, під час розгляду справи були встановлені обставини, які є підставою для заявлення суддею самовідводу від розгляду даної справи, а саме, що оцінка обставинам, які підлягають встановленню у даній справі, вже надавалась у справі №2/655-40/576-30/200-62/450-2012 за участю судді Суліма В.В. Зазначена обставина, за переконанням судді, може вплинути на думку учасників даного процесу, що суддя за даних обставин не здатний винести неупередженого рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених статтями 35 37 цього Кодексу. Таким чином, самовідвід є процесуальним обов`язком судді у разі існування обставин, що можуть викликати сумнів у його неупередженості або об`єктивності. Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пп. 5 цієї частини). Частиною ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (п. 1 ч. 7 ст. 56 цього Закону). Згідно із ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі. Конвенцією Про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6 Конвенції). Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43). Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" (рішення від 15 липня 2010 року), навіть зовнішні прояви відсутності безсторонності без їх об`єктивного обґрунтування можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII). Участь одного судді у двох судових провадженнях, які випливають з тих самих обставин, на думку ЄСПЛ, може в певних випадках поставити під сумнів суддівську неупередженість. Так, зокрема, у справі «Indra проти Словаччини» (рішення від 01.02.2025 року) ЄСПЛ дійшов висновку про обґрунтованість сумнівів заявника в неупередженості суду, адже обидва провадження вимагали з`ясування тих самих фактичних обставин, а відповідна перевірка нормативно-правового акта могла фактично спричинити перегляд висновків суду, здійснених у першому провадженні. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. Обов`язковими елементами верховенства права (п.41 доповіді Верховенство права, схваленій Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011 року) є: Доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами. Судівництву належить бути незалежним та безстороннім (неупередженим). Незалежність означає, що судівництво є вільним від зовнішнього тиску і не контролюється іншими гілками влади, особливо виконавчою. Безсторонність означає, що судівництво навіть за зовнішніми ознаками не видається упередженим щодо результату справи. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на вищевикладене, з метою недопущення виникнення у учасників судового процесу та стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості суддів, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", присяги судді, забезпечення довіри до судової влади в Україні, належного здійснення правосуддя та створення найбільш сприятливих умов для здійснення апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24), які виключатимуть у всіх учасників справи будь-які, навіть найменші, сумніви щодо особистої безсторонності та неупередженості судді Суліма В.В., колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про самовідвід вищевказаного судді. У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу (ч. 2 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи вищевикладене, справа підлягає передачі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 32, 35, 38-40 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: Заяву про самовідвід судді Суліма В.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний завод Енергетик на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 - задовольнити. Матеріали справи № 15/81 (910/390/24) передати для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді В.В. Сулім А.О. Мальченко