Текст рішення
Справа № 142/921/25
Провадження №11-кп/801/716/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 24.06.2026
про продовження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000220 від 31.08.2025, ще на 60 днів застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі 900000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Начальник Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 звернувся до Піщанського районного суду Вінницької області зклопотаннямпро продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 , мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування такого запобіжного заходу.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні просила визначити їй розмір застави в сумі 100 тис. грн, яку зможе внести її сім`я.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд змінити обвинуваченій запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до розумного та реально посильного розміру.
Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 24.06.2026 клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Одеса Одеської області, громадянці України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимій, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.08.2026 включно. Одночасно визначено суму застави у розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) грн 00 коп. Роз`яснено порядок її внесення та обов`язки, які будуть покладені на обвинувачену в разі внесення застави.
Постановлена місцевим судом ухвала мотивована доведеністю ризиків, зазначених прокурором у клопотанні та неможливістю зміни застосованого запобіжного заходу на більш м`який.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , просить суд апеляційної інстанції змінити ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 24.06.2026 в частині визначення розміру застави, зменшивши його до 100 000 грн.
Вказує, що визначений судом першої інстанції розмір застави є завідомо непомірним і не відповідає реальному майновому стану обвинуваченої. Натомість, мати обвинуваченої має реальну змогу внести заставу в розмірі не більше 100 000 грн. На переконання захисника, цього розміру застави буде достатньо для стимулювання належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_8 .
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги на підставах викладених у ній.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви та висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Оскільки ухвала місцевого суду в частині необхідності продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою захисником не оспорюється, тому висновки суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряються.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо визначеного судом першої інстанції розміру застави, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За правилами встановленими ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Абзацами сьомим-дев`ятим ч. 4 ст. 183 КПК України закріплено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Зазначене вказує на дискреційні повноваження слідчого судді/суду при визначенні розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави більший ніж визначено у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України може бути визначений слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, які передбачено у КПК України. При цьому суд, приймаючи рішення про розмір застави, на одному важелі терезів має покласти достатню міру гарантування виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а на інший неможливість завідомої непомірності застави для особи.
Таким чином, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу підозрюваного впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Обґрунтовуючи виключність випадку, судом першої інстанції при визначені обвинуваченій розміру застави враховано, що ОСОБА_8 не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків. Окрім того, враховано, що інкриміноване їй кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, вчинене з корисливих мотивів, наслідком його є ухилення осіб від виконання обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України в умовах воєнного стану.
Переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції в частині визначення розміру застави стороною захисту не наведено та не підтверджено належними доказами, тому суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру застави.
Відтак, оскільки істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено, апеляційний суд вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою, тому підстави для її зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 24.06.2026 про продовження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000220 від 31.08.2025, ще на 60 днів застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі 900000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4