Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаЦивільне судочинство

Справа № 331/5866/26

Суд
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Дата
10.07.2026
Суддя
Губанов Р. О.
Категорія
Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Текст рішення

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ м. Запоріжжя УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 10 липня 2026 року Справа № 331/5866/26 Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., розглянувши матеріали цивільного позову: в особі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) представниці позивачки адвокатки Лисенко С.С. до: Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Героїв України, буд. 40Є) про: визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, та перевіривши дотримання представницею позивача вимог ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), встановив: 8 липня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст.175 - 177 ЦПК України. Представниця позивачки вказує, що позивачку звільнено від сплати судового збору, оскільки спір стосується захисту прав споживачів. В цьому контексті суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Позивачка просить суд визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершену будівництвом однокімнатну квартиру у третій секції будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована на 7 поверсі житлового будинку (квартира АДРЕСА_3 ). Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. За пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Статтею 1-1 Закону № 1023-XII передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Як випливає з положень п. 1.1 попереднього договору № ЗО.03.1.023 купівлі продажу квартири від 15.02.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони зобов`язуються у майбутньому укласти договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 1023-XII передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Згідно зі ст. 21 Закону № 1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Пунктом 23 ст. 1 Закону Закон № 1023-XII визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. За змістом частини другої статті 22 Закону Закон № 1023-XII при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Проте, позивачка не звернулася до суду з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону № 1023-XII. Отже, до спірних правовідносин не підлягає приписи Закону Закон № 1023-XII, щодо звільнення позивачки від сплати судового збору. Оскільки позов є таким, що носить майновий характер, згідно з вимогами, передбаченими п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві має бути зазначено ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розміри судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачка в порушення згаданих вимог процесуального закону ціну позову не зазначила і не сплатила судовий збір за подання до суду позову про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суд постановив: позовну заяву ОСОБА_1 в особі представниці позивачки адвокатки Лисенко С.С. до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва залишити без руху. Надати позивачці/представниці строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Недоліки заяви мають бути усунені шляхом подання до суду у зазначений строк уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову і документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Роз`яснити позивачці/представниці, що у випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачці. Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Суддя Р.О. Губанов

Інші документи цієї справи2

Справа № 331/5866/26 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 331/5866/26 — Ухвала — Кишеня