Справа № 450/2115/26

Справа № 450/2115/26 Провадження № 2/450/2100/26 УХВАЛА про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову 13 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельничук І. І., секретаря судового засідання Дикої О. Ю. розглянувши в порядку ст. 153 ЦПК України, без виклику сторін заяву адвоката Чохрій Вікторії Степанівни, в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 450/2115/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Чохрій Вікторія Степанівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Залізничної району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, - встановив: в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області на стадії підготовчого судового засідання перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Чохрій Вікторія Степанівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Залізничної району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, в якому представник позивача просить суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом встановлення спільної опіки над дитиною; визначити спосіб участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіка проживання дитини разом із батьком тривалістю один календарний тиждень кожного другого тижня, тижневий період проживання дитини з батьком починається з 10:00 год. неділі та завершується через тиждень о 10.00 год. неділі; надати можливість батькові вільно спілкуватись із донькою з 18:00 год. до 20:00 год. телефонним зв`язком або в режимі відеозв`язку через мережу Інтернет (Telegram, Viber, WhatsApp та інші застосунки); надати можливість проводити спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 додатково, незалежно від графіка проживання дитини, щорічно 7 (сім днів) поспіль в період літніх канікул та щорічно 7 (сім днів) поспіль в період зимових канікул, без присутності матері. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання о 10 год. 00 хв. на 20 липня 2026 року. 17.06.2026 року адвокат Чохрій В. С., в інтересах позивача ОСОБА_1 скерувала на адресу суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову,а саме: зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 , перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у її вихованні; надати ОСОБА_1 можливість спілкування, побачення та спільного проведення часу за наступним графіком: щовівторка з 15:30 год по 20:00 год; щосуботи з 12:00 по 20:00 год; у треті вихідні кожного календарного місяця, з 15:30 год. третьої п`ятниці календарного місяця до 20:00 год. третьої неділі календарного місяця, надати ОСОБА_1 право на особисте спілкування та спільне проведення часу з дитиною, з правом перебування дитини за місцем проживання батька, у тому числі з ночівлею дитини у батька, та проведенням спільного відпочинку. Таке побачення замінює щосуботнє побачення, передбачене цим графіком. В обґрунтування заходів забезпечення позову покликається на те, що між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні батька з малолітньою дитиною, визначення способу його участі у вихованні та місця проживання дитини. Зазначає, що відповідачка систематично перешкоджає його спілкуванню з дитиною, в односторонньому порядку змінює домовленості щодо зустрічей та обмежує контакти, що створює ризик втрати емоційного зв`язку між батьком і дитиною та може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення. У зв`язку з цим просить на час розгляду справи застосувати заходи забезпечення позову шляхом тимчасового визначення порядку спілкування батька з дитиною, що, на думку сторони позивача, відповідає найкращим інтересам дитини та забезпечить збереження сімейних зв`язків. З наведених підстав, просить заяву задовольнити. Перевіривши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши доводи заявника та матеріали цивільної справи, суд виходить з необхідності дотримання балансу між правом особи на судовий захист та засадами цивільного процесу щодо допустимості й співмірності заходів забезпечення позову. Суд приймає до уваги, що позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову наявністю спору між батьками щодо реалізації батьківських прав, посилається на перешкоджання з боку відповідача у спілкуванні з малолітньою дитиною. Разом з тим, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний оцінити не лише сам факт існування спору між сторонами, а й наявність реальної загрози істотного ускладнення або неможливості виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, а також відповідність обраного заявником заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам і його тимчасовий характер. Суд також враховує, що в межах розгляду заяви про забезпечення позову не допускається фактичне вирішення спору по суті або попереднє визначення способу реалізації батьківських прав, які є предметом основних позовних вимог та підлягають встановленню судом за результатами повного і всебічного розгляду справи з урахуванням доказів та висновків органу опіки та піклування. З огляду на викладене, суд переходить до оцінки доводів заявника з точки зору вимог цивільного процесуального закону та практики Верховного Суду і Європейського суду з прав людини щодо підстав, меж і допустимості застосування заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Окрім цього, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ч. 1, 3ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Відповідно до ч. 1, 2 ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Крім цього, згідно із вимогами ч. 1, 2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам». Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 року у справі № 128/214/21 (провадження № 61-5401св23): «Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Суд приймає до уваги, що заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зазначає, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі за заявою «Mamchur v. Ukraine», № 10383/09, § 100). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року у справі за заявою «Hant v. Ukrainе», № 31111/04, § 54). Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 року у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 року у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 29.09.2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), від 31.08.2022 року у справі № 545/3933/21 (провадження № 61-6056св22). Разом з тим, результат аналізу норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 року у справі № 607/7767/22, провадження № 61-3947св23). Окремо суд наголошує, що згідно з вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику. За змістом позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є усунення перешкод у спілкуванні позивача з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні. У конкретній справі за змістом заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачем ініціюється питання забезпечення позову шляхом встановлення графіку спілкування батька з дітьми. При цьому, визначення способів участі батька у вихованні дитини, у тому числі є окремим предметом судового розгляду, та ухвалення судом такого рішення можливе лише за результатом розгляду відповідних позовних вимог. Відтак, визначення часу (графіку) спілкування позивача із дитиною та зобов`язання вчиняти дії є по суті підміною рішення суду за пред`явленими позовними вимогами, а тому суд вважає, що по суті обраний позивачем вид забезпечення позову є тотожним позовним вимогам. Окремо слід зазначити про те, що стороною позивача по цій справі не доведено достатніми доказами те, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим позивачем способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Дитина, на час звернення до суду, проживає із матір`ю. Рішенням суду місце проживання дитини не визначено. Представник позивача просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову, якою до моменту вирішення справи по суті, зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні з дитиною ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 встановити графік спілкування, побачень, а також надати право на особисте спілкування та спільне проведення часу з дитиною, з правом перебування дитини за місцем проживання батька, у тому числі з ночівлею дитини у батька, та проведенням спільного відпочинку, однак суд зазначає, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову, цивільна справа про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, знаходиться на етапі підготовчого судового провадження, перше судове засідання призначено на 20.07.2026 року, жодних обставин, які викладені в заяві судом не встановлювалось, таким чином на даному етапі розгляду справи, жодних належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування з малолітньою донькою, судом не встановлено. Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. На підставі наведеного та керуючись ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : у задоволенні заяви адвоката Чохрій Вікторії Степанівни, в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 450/2115/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Чохрій Вікторія Степанівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Залізничної району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, - відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Суддя: І. І. Мельничук