Справа № 755/8846/25

Справа 755/8846/25 Головуюча в суді І інстанції - ОСОБА_1 Провадження 11-кп/824/3239/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А І м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2026 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів: ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю секретаря ОСОБА_5 , учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_6 , захисника в режимі відеоконференцзв`язку ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 22024101110001186 від 23.11.2024 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року,- в с т а н о в и л а : Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого неофіційно будівельником, військовозобов`язаного, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: - вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2021 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі та звільненого 20.05.2024 по відбуттю строку покарання, засуджено за ч.2 ст.113 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією майна належного йому на праві власності; строк відбування покарання ухвалено обліковувати з 23 листопада 2024 року, зарахувавши в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі; цивільний позов АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 945 519 гривень 18 копійок; вирішене питання про речові докази. Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 21 листопада 2024 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, в період дії воєнного стану, з метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, умисно, попередньо використовуючи додаток «Телеграм» та отримавши завдання від невстановленої досудовим розслідуванням особи про підпал об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення за грошову винагороду, використовуючи засіб для розпалу вугілля облив релейну шафу сигнальної установки поблизу станції «Дарниця» між вулицями Березняківська та Віфлеємська у місті Києві, що належить Регіональній філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», та підпалив її зафільмувавши на відео, яке надіслав невстановленій особі в підтвердження дій. За виконане завдання отримав грошову винагороду в розмірі 350 доларів США на електронний криптогаманець. В апеляційній скарзі обвинуваченого указано на незаконність вироку у зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обгрунтування доводів скарги указав на те, що фактичні обставини провадження свідчать про наявність в діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, оскільки умисел на ослаблення держави в його діях відсутній. Обвинувачений вказав, що його дії викликані корисливим мотивом, матеріальною вигодою та вчинені за вказівкою невстановленої особи за обіцяні грошові кошти в сумі 250-300 доларів США. Обвинувачений зазначив, що в його діях відсутні ознаки диверсії, оскільки вчинені дії полягали у спричиненні майнової шкоди АТ «Укрзалізниця», а не залізничної станції «Дарниця» та зупинки поїздів, що не створило загрози життю людей та обороноздатності держави. На думку обвинуваченого, судом першої інстанції неправильно надано оцінку доказам та не встановлено підтвердження координації його дій будь-якими іноземними державами з метою підриву обороноздатності. Просив вирок змінити та перекваліфікувати дії на ч.2 ст.194 КК України та призначити покарання відповідне санкції вказаної статті із застосування ст.69 КК України. Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: захисника, який апеляційну скаргу обвинуваченого підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував щодо апеляційної скарги обвинуваченого та просив залишити її без задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на таке. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України за обставин, наведених у вироку, стверджуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду, а саме: показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до яких, будучи у скрутному матеріальному становищі йому трапилося в соціальній мережі «Телеграм» оголошення про можливість заробити гроші шляхом підпалу релейної шафи, пояснивши, що це залізнична шафа, яку він міг обрати самостійно, за що йому обіцяли заплатити 350 доларів США. Восени минулого року біля залізничної станції «Дарниця» знайшов релейну шафу, облив її легкозаймистою речовиною та підпалив. Для підтвердження виконаних дій, він зробив фото та відео, які відправив замовнику підпалу; показаннями представника потерпілого ОСОБА_9 , який підтвердив, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», а також все її обладнання, рухоме та нерухоме устаткування, в тому числі релейні шафи, є об`єктом критичної інфраструктури, що має важливе народногосподарське та оборонне значення в столиці і призначена для безперешкодного забезпечення перевезення вантажів, в тому числі і стратегічно важливих для держави; показаннями свідка ОСОБА_10 , який підтвердив, що він працює в регіональній філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та відповідає за збереження релейних шаф в належному стані в тому числі і релейної шафи біля залізничної станції «Дарниця», яка була знищена. Свідок повідомив, що Укрзалізниця відноситься до оборонної системи, оскільки призначена для організації руху потягів, якими здійснюється перевезення не тільки пасажирів, але й вантажів, в тому числі оборонної та гуманітарної допомоги, а також курсують евакуаційні потяги. Релейні шафи, в свою чергу, відповідають за організацію руху потягів, коректну роботу світлофорів, попередження машиністів про несправність або зайнятість відповідної залізничної колії. Некоректна робота релейної шафи може призвести до значних затримок потягів, псування вантажу, травмування або навіть загибелі пасажирів; протоколом огляду місця події від 21.11.2024 року та ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що на відкритій ділянці місцевості виявлено пошкоджену внаслідок пожежі релейну шафу ввідного світлофору ЧП Залізничної станції «Дарниця». Також поруч з релейною шафою праворуч на земельній ділянці виявлено та вилучено пластикову пляшку з етикеткою на ній з надписом «УАЙТ СПИРТ». Навпроти релейної коробки виявлено предмет схожий на пластикову бутилочку об`ємом 140 мл на відстані близько 1 м з етикеткою на ній з надписом «Бензин для запальничок»; актом про пожежу від 21.11.2024 року, з якого вбачається, що пожежа виникла орієнтовно 21.11.2024 року о 22 год. 00 хв., яку виявили о 22 годині 20 хв.; протоколом обшуку від 23.11.2024 року, під час якого ОСОБА_8 добровільно видав одяг, в який він був одягнений 21.11.2024 року. Крім того, останній заявив, що розуміє чому в нього зараз проводять слідчі дії, а саме зізнається, що дійсно 21.11.2024 року, близько 22 год. 00 хв. підпалив релейну шафу поряд із станцією «Дарниця» у м. Києві з корисливих мотивів за винагороду у 250 доларів США, які останній отримав на електронний гаманець. Під час огляду мобільних пристроїв виявлено листування із невідомим замовником підпалу у додатку «Telegram»; протоколом огляду від 25.11.2024 року інформації з мобільного телефону Motorola_XT2345-3_moto_e13, який виявлено та вилучено 23.11.2024 року за місцем проживання ОСОБА_8 , на якому виявлено файл тривалістю 43 сек. та з датою створення 21.11.2024 року, 22 год. 22 хв. 25 сек. Відкривши вказаний відео файл, встановлено, що на ньому міститься фрагмент запису, на якому автор відео підходить до релейної шафи та тримаючи однією рукою телефон, іншою рукою обливає релейну шафу розпалювачем та за допомогою запальнички здійснює її підпал; протоколом огляду від 25.11.2024 року уривку відеозапису з камер «Безпечні Березняки», на скріншотах якого видно особу, за зовнішніми ознаками схожа на громадянина ОСОБА_8 , яка одягнута в чорну кофту з червоною та білою смугами та кепку темного кольору на передній стороні кепки. Особа прямує до магазину, розташованому по вул. Березняківська. Особа, за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_8 , зустрічається біля магазину з невстановленою особою. Особа одягнута в чорну кофту з червоною та білою смугами, після розмови з невстановленою особою, прямує в сторону гаражного кооперативу поблизу залізничного полотна. Зокрема, таку кофту було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 . В ході огляду другого уривку відеозапису з камери «Безпечні Березняки» тривалістю 1 хв 27 сек, яка розташована у дворі по вул. Березняківська, видно особу, за зовнішніми ознаками схожу на громадянина ОСОБА_8 , яка на початку відео йде в сторону гаражного кооперативу ймовірно до місця підпалу релейної шафи, а згодом особа повертається назад тією ж дорогою. Оглянувши камери з гаражного кооперативу, розташованого по вул. Березняківська (камера направлена в сторону залізничного полотна), на відео видно момент займання релейної шафи. Після підпалу на відео видно особу, яка тікає в сторону вул. Березняківська від місця підпалу релейної шафи; протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_8 повідомив, що за вказаним місцем у ніч з 21.11.2024 року на 22.11.2025 року близько 21 год. 20 хв., на виконання вказівки невідкладної особи у додатку «Telegram» він здійснив підпал релейної шафи за грошову винагороду. Крім того, ОСОБА_8 в ході слідчого експеременту продемонстрував як саме підходив до місця злочину, як обливав рідиною «УАЙТ СПИРИТ», яку придбав у одному з магазинів мережі «Епіцентр», та як здійснив підпал. Після цього зняв відеозапис пошкодженої шафи та надіслав відео невстановленій особі для підтвердження, за що отримав грошову винагороду на криптогаманець, яку в подальшому він вивів на свою банківську картку; копією акта технічного стану пошкодженого об`єкта від 21.11.2024 року, з якого вбачається, що 21.11.2024 року в нічний час з 23 год 30 хв по 00 год 00 хв провели огляд релейної шафи вхідного сигналу ЧП станції «Дарниця», в ході якого встановлено, що сторонніми особами здійснено підпал релейної шафи вхідного світлофора ЧП станції «Дарниця». Релейна шафа вигоріла повністю, доступ до релейної шафи було обладнано додатковими замками, а також були таблички та наклейки про кримінальну відповідальність. Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку стверджується іншими, зібраними у кримінальному провадженні доказами. Наведені докази узгоджуються між собою, взаємопов`язані, в сукупності доповнюють один одного, беззаперечно й достатньо підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у диверсії, тобто вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 113 КК України. Дослідивши указані докази та давши їм належну юридичну оцінку у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Колегія суддів звертає увагу на те, що усі докази були зібрані в порядку, передбаченому КПК України. Обвинувачений, представник потерпілого та свідки були допитані судом із належною повнотою, усі обставини кримінального провадження, які мають істотне значення для правильного його вирішення були з`ясовані. Колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що завдання на підпал релейної шафи виконувалося ОСОБА_8 біля релейних колій по яким щоденно здійснюються перевезення великої кількості людей та вантажів, в тому числі, не виключено і вантажів стратегічно важливих для держави; враховуючи розташування в головному залізничному вузлі південно-західної частини залізниці столиці; вчинення таких дій у період воєнного стану, безумовно розумілося обвинуваченим, як вчинення дій з метою ослаблення держави, (наприклад можливого послаблення державної логістики в умовах воєнного стану, неможливість використання залізничної колії). Колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України та наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Диверсія з суб`єктивної сторони характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці тощо. На відміну від вини мета і мотив є факультативними юридичними ознаками суб`єктивної сторони складу злочину, що характеризують її зміст. Конструкція диспозиції ч.2 ст.113 КК України прямо передбачає як обов`язкову ознаку суб`єктивної сторони складу злочину мету - ослаблення держави. При цьому, мотив, на переконання колегії суддів може бути будь-який, зокрема корисливим. Колегія суддів у контексті оцінки аргументів сторони захисту у цій частині зважає на те, що мета злочину випливає з його об`єктивної сторони. Саме об`єктивна сторона злочину (його зовнішні прояви) розкриває його мету. У даному випадку діяння ОСОБА_8 , яке проявилося у підпалі релейної шафи біля релейних колій, розташованих в головному залізничному вузлі південно-західної частини залізниці столиці, не могло не викликати у нього усвідомлення про те, що на тій ділянці системи залізничного сполучення, релейна шафа якої є її важливим елементом, щоденно здійснюються перевезення великої кількості людей та вантажів, в тому числі, не виключено і вантажів стратегічно важливих для держави. Вчинення підпалу такого об`єкту у період воєнного стану, на переконання колегії суддів безумовно обумовлювало усвідомлення ОСОБА_8 того, що його дії вчинялися з метою ослаблення держави. У якості додаткових аргументів колегія суддів враховує те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на зовнішньому корпусі релейної шафи, яку підпалив ОСОБА_8 , знаходилося візуально акцентоване попередження про те, що підпал, підрив чи будь-яке пошкодження обладнання залізниці під час воєнного стану передбачає кримінальну відповідальність за ч.2 ст.113 КК України. Наведене у своїй сукупності, із урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження даних щодо когнітивних дисфункцій або залежностей, які би впливали на здатність ОСОБА_8 усвідомлювати свої дії, свідчить про усвідомлення ОСОБА_8 того, що здійснюючи підпал релейної шафи останній діяв саме з метою ослаблення держави. Ураховуючи те, що вказане діяння було спрямоване на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а також такі дії вчинені в умовах воєнного стану, з об`єктивної сторони становлять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. Посилання обвинуваченого на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що він отримав замовлення на підпал релейної шафи та діяв за вказівкою представника іноземної держави, колегією суддів визнається не обгрунтованим з огляду на те, що ці обставини не впливають на правову кваліфікацію його дій, оскільки знаходяться за межами об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України та відповідно не віднесені до предмету доказування у даному кримінальному провадженні. За наведених обставин колегія суддів визнає доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113 КК України, а саме: диверсії, тобто вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає, у зв`язку із чим вирок залишає без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а : Відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого. Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 у той же строк із моменту отримання копії ухвали. СУДДІ ____________________ _______________________ ______________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4