Справа № 925/1006/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected] УХВАЛА 20 липня 2026 року м.Черкаси Справа №925/1006/26 Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши позовну заяву керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська,131 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", Черкаська область, Золотоніський район, с.Велика Бурімка, про припинення права оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: Керівник Черкаської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави у особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в Господарський суд Черкаської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" з вимогами про припинення права оренди останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 7125181200:05:000:2442, площею 1,4721 га, дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2018 номер запису 28090965, а також про відшкодування судових витрат. Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що заяву подано з порушенням вимог ст.174 ГПК України. Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України: ч.1 ст.162. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування; п.5 ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; ч.2 ст.164. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У позовній заяві прокурор заявляє вимогу про припинення права оренди останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 7125181200:05:000:2442, мотивовану тим, що: 06.02.2025 (на виконання рішення Чорнобаївського районного суду від 19.12.2024 у справі №709/987/24 про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125181200:05:000:2442 шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області; разом з тим, на даний час залишається не вирішеним питання про припинення похідного від права власності права користування (оренди) вищезазначеною земельною ділянкою Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" на підставі договору оренди землі від 03.01.2018; компетентним органом (Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області) жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, не вжито із посиланням на обмежені можливості по сплаті судового збору. Одночасно, у позовній заяві прокурор вказує, що ним дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом направлення на адресу позивача Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області листа від 10.07.2026 №51/2-1943вих-26 із відомостями про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову. Так, відповідно до ч.3, 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Згідно із Законом України "Про прокуратуру": ч.1 ст.23. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. ч.3 ст.23. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини; ч.4 ст.23. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. /.../; п.1 ч.6 ст.23. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням). Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18). Вказуючи на дотримання вимог абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор посилається на направлення на адресу позивача листа від 10.07.2026 №51/2-1943вих-26 про наміри скерування позову до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області. Одночасно суд зауважує на відсутність доказів направлення такого листа на адресу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та отриманої від останнього відповіді. Вказана обставина є перешкодою для відкриття провадження у справі. Крім того, до позовної заяви прокурором подано лист від 10.07.2026 №51/2-1944вих-26 про наміри скерування позову до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125186000:02:000:0685 площею 3,3545 га, яка перебуває в користування ПП "Агроспецпроект" на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.06.2016. Однак, позовна заява прокурора не містить вимог щодо вказаної земельної ділянки. Відповідно до п.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви до суду постановляє ухвалу про залишення цієї позовної заяви без руху. За таких обставин, керуючись ст.ст.162-164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позовну заяву залишити без руху. 2. Прокурору протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів направлення на адресу позивача повідомлення про намір звернутись до суду із позовом в його інтересах в порядку ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру". 3. Роз`яснити прокурору, що в разі неусунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою згідно з п.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Г.М. Скиба