Справа № 2-276/10

Справа № 2-276/10 Провадження № 4-с/345/14/2026 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.07.2026 року м. Калуш Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Кардаш О.І., з участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю,, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника скаржника Бербеця Ігоря Дмитровича про відвід судді, подану у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Калуського відділу ДВС, зобов`язання вчинити дії та припинення обтяження (арешту) нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області перебуває вищевказана скарга. 16.07.2024 через систему «Електронний суд» суду подано письмову заяву від представника скаржника Бербеця Ігоря Дмитровича про відведення головуючого судді Кардаш О.І. від розгляду зазначеної справи, так як у представника скаржника виникають сумніви в його неупередженості та об`єктивності. Зазначив, що у межах цивільної справи № 2-276/10 скаржником ОСОБА_1 в особі законного представника (піклувальника) ОСОБА_2 подано скаргу в порядку ст. 447 ЦПК України про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Калуського відділу ДВС, зобов`язання вчинити дії та припинення обтяження (арешту) нерухомого майна. За карткою руху документа скаргу передано «раніше визначеному складу суду» судді Кардаш О.І., яка раніше в межах цієї ж справи № 2-276/10 вже ухвалювала рішення, що безпосередньо стосуються предмета поточної скарги, зокрема ухвалу від 16.04.2026 року у провадженні № 6/345/41/2026. Скаржник вважає, що передача скарги на розгляд тому самому судді є підставою для відводу, оскільки суддею Кардаш О.І. вже висловлено позицію щодо обставин, визначальних для вирішення цієї скарги, а сам розгляд попередніх заяв супроводжувався порушеннями, що у сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Також зазначає, що розгляд справи № 2-276/10 у провадженні № 4-с/345/14/2026 суддею Кардаш О.І. є недопустимим, оскільки: суддя вже ухвалювала рішення у справі № 2-276/10 першоджерелі поточного арешту; поточна справа є продовженням виконавчих правовідносин у тій самій справі; оцінка законності арешту вимагає оцінки законності виконавчих дій, які ґрунтуються на рішеннях, раніше прийнятих тією самою суддею. Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу, однак заявник свідомо ґрунтує цю заяву виключно на об`єктивних процесуальних фактах, а не на оцінці правильності рішень, що також засвідчує про упередженість судді Кардаш О.І. Представника скаржника ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали вимоги заяви про відвід судді Кардаш О.І. та просять заяву задовольнити, відвести суддю від розгляду справи № 2-276/10 у провадженні № 4-с/345/14/2026 на підставі ст. 37 ЦПК України так як суддя вже ухвалювала рішення у пов`язаній справі № 2-276/10, яка є безпосереднім джерелом арешту нерухомого майна, оскаржуваного у поточному провадженні та у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України: наявні об`єктивні обставини (попередня участь, внутрішньо суперечлива ухвала від 16.04.2026, необхідність оцінки наслідків власних рішень), що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Призначити новий розгляд справи і у разі задоволення відводу передати справу № 2-276/10 у провадженні № 4-с/345/14/2026 іншому судді Калуського міськрайонного суду або, за неможливості, до найближчого суду відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦПК України. Розглянувши заяву представника скаржника ОСОБА_2 про відвід судді Кардаш О.І., вважаю, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на наступне. За приписами пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Вивчивши підстави заявленого відводу, проаналізувавши його з матеріалами справи у контексті положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, суд доходить висновку, що всі доводи, які наводить представник позивача як на підставу сумніву в неупередженості та об`єктивності судді, не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді справи, а фактично базуються на суб`єктивній оцінці представника скаржника процесуальних дій та рішень судді. Жодної обґрунтованої підстави, яка б свідчила про упередженість та необ`єктивність судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І. заява не містить, а тому прихожу до висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав вважати заявлений відвід обґрунтованим. Разом з тим, суд вважає, що провадження у справі не підлягає зупиненню, оскільки питання про відвід судді, згідно з вимогами ч.7 ст. 40 ЦПК України має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. А тому, заяву про відвід слід передати на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,40,252,253,258,260,352-355 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Цивільну справу № 2-276/10 (номер провадження 4-с/345/14/2026) за скаргою ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Калуського відділу ДВС, зобов`язання вчинити дії та припинення обтяження (арешту) нерухомого майна - передати для розгляду заявленого відводу в порядку ст. 40 ЦПК України до канцелярії Калуського міськрайонного суду для проведення автоматизованого розподілу між суддями, в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. СУДДЯ: