Справа № 910/10676/25

УХВАЛА 21 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/10676/25 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В. перевіривши матеріали касаційної скарги Спільного українсько-британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 (суддя Смирнова Ю.М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 (головуючий суддя Руденко М. А., судді Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.) у справі № 910/10676/25 за позовом Київської обласної ради до Спільного українсько-британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня", про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: 01.07.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 910/10676/25. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу. Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті. Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними. Проте, подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 910/10676/25, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, при цьому в тексті касаційної скарги скаржник вказав, що оспорюваною сумою є 1 869 690,01 грн. З урахуванням вимог касаційної скарги, Суд зазначає таке. Предметом позову у справі є стягнення неустойки за неповернення майна у розмірі 5 229 817,68 грн. 24.12.2025 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено у розмірі 1 869 690,01 грн. Як убачається з постанови суду апеляційної інстанції, не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду Спільне українсько-британське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимед" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду змінити в мотивувальній та резолютивній частинах, викласти мотивувальну частину рішення відповідно доводів апеляційної скарги та стягнути зі Спільного українсько-британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед" на користь Київської обласної ради 1 500 000 грн неустойки за неповернення майна, а в іншій частині позову відмовити. Крім цього, в своїй апеляційній скарзі Спільне українсько-британське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимед" зазначило, що оспорювана сума (до суду апеляційної інстанції) становить 369 690,01 грн. 12.05.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 залишено без змін (в оскаржуваній частині). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Таким чином, з урахуванням вимог касаційної скарги, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В: 1. Касаційну скаргу Спільного українсько-британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 910/10676/25 залишити без руху. 2. Надати Спільному українсько-британському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимед" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Случ