Справа № 910/8055/25

УХВАЛА 22 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/8055/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" до Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_3" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_4" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5 ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - позивач, скаржник) 03.07.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного Господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/8055/25 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір". Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). При цьому частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2025 році у справі подано позов про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2026, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/8055/25 в задоволенні позову відмовлено. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями попередніх інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. З урахуванням вимог касаційної скарги, беручи до уваги майновий характер спору та звернення скаржника через підсистему "Електронний суд" за подання до суду касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 173 585, 52 грн, а саме: (48 899 396,85 грн х 1,5% х 200% х 0,8). Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Натомість у касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, "що майно Позивача знищено, потрібний час для налаштування нормального функціонування діяльності, зокрема систем клієнт-банку, у Позивача немає фізичної можливості сплати судовий збір за подання даної касаційної скарги, у зв`язку із чим, звертаємось із клопотанням про відстрочку від сплати судового збору". Розглянувши клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку. Верховний Суд зауважує, що при зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника. Саме лише посилання скаржника, зокрема, що потрібний час для налаштування нормального функціонування діяльності, зокрема систем клієнт-банку для сплати судового збору за подання касаційної скарги, без надання належних та допустимих доказів, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Суд, надавши оцінку наведеним доводам, дійшов висновку, що вони не підтверджують об`єктивної неспроможності скаржника сплатити судовий збір на момент подання цієї касаційної скарги на ухвалу суду. За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Надання стороні будь-яких переваг, зокрема, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом. З огляду на викладене та, ураховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити. Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме у сумі 1 173 585, 52 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102; - Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; - Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…". При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд УХВАЛИВ: 1. Відмовити Дочірньому підприємству Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. 2. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного Господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/8055/25 залишити без руху. 3. Надати Дочірньому підприємству Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. 4. Роз`яснити Дочірньому підприємству Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_1" - "ІНФОРМАЦІЯ_2", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Бенедисюк