Справа № 522/12753/24-Е

Справа № 522/12753/24-Е Провадження № 2-з/522/175/26 УХВАЛА 17 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої судді Шенцевої О.П., за участю секретаря Сафтюк-Панько Б.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , боржник Товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, - ВСТАНОВИВ: Заявник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направив до Приморського районного суду м. Одеси вищевказану заяву, яка зареєстрована судом 12.02.2026 року. Заява вмотивована тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 77309948 з примусового виконання виконавчого листа № 522/12753/24-Е виданого 29.01.2025 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ТОВ «Компанія «Альфа» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10 400, 00 грн., що відкрито 20.10.2025 року. 20.10.2025 року на адресу боржника було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77309948 та виклик керівника юридичної особи, який був призначений на 27.10.2025 року. Згідно витягу з ДРРП нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Згідно відомостей МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно відомостей, отриманих в АСВП до банківських установ про отримання інформації, що становить банківську таємницю, а саме, про рахунки, що відкриті за боржником у банківських установах, залишок коштів на рахунках. Згідно відомостей, отриманих в АСВП внаслідок обміну інформації з банківськими установами за боржником відкритий рахунок в АБ «Південний». Кошти на рахунках для виконання вимог виконавчого документу відсутні. 24.10.2025 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, що зазначена у виконавчому документі. Виходом за адресою м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15 було встановлено, що за даною адресою знаходиться бізнес центр «Черьомушки», в якому ТОВ «Альфа» не перебуває, договір про оренду приміщень за зазначеною адресою відсутній. Зазначив, що боржником постанова не виконується, що вказує на його ухилення від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, а тому є підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання надати звіт про виконання рішення суду. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа передана для розгляду судді Ковтун Ю.І. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на виконання рішення зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2026 року та на підставі службової записки помічника судді Ковтун Ю.І. з метою дотримання розумних строків розгляду справи за Розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. № 636/26 від 16.04.2026 року дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П. Матеріали заяви разом зі справою отримані безпосередньо суддею 17.04.2026 року та ухвалою суду 24 квітня 2026 року прийняті до провадження. Частиною 1 статті 453-2 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. Учасники справи в судове засідання не з`явились, заяв або клопотань про відкладення слухання справи до суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Отже, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов`язковості виконання судових рішень. Згідно положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Положеннями ст. 258 ЦПК України передбачено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Рішення суду - процесуальний документ, яким закінчується розгляд справи по суті. Рішення суду є найважливішим актом правосуддя, актом реалізації судової влади. Рішенням суду розв`язується матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджується відсутність певних фактів, ним захищаються порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників справи. Тобто рішення суду перетворює спірні відносини в безспірні. Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не було подано, або після розгляду справи апеляційним судом. Судом встановлено, що 20 грудня 2024 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» про стягнення матеріальної шкоди. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10400,00 (десять тисяч чотириста) гривень. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень. Перегляд рішень суду першої інстанції не здійснювався. Рішення суду набрало законної сили та на його виконання судом видано виконавчий лист. Так, на примусовому виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження №77309948 з примусового виконання виконавчого листа №522/12753/24-Е, що видав Приморський районний суд міста Одеси 29.01.2025 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Альфа» (ЄДРПОУ 22472751) на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10400,00 грн. 20.10.2025 старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поліщуком К.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/12753/24-Е, що видав Приморський районний суд міста Одеси 29.01.2025, яка була направлена сторонам виконавчого провадження. Також 20.10.2025 старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г на адресу боржника направлено виклик державного виконавця. В якому зобов`язував керівника ТОВ - компанія «Альфа» з`явитися до виконавця 27.10.2025 10.00 за адресою: м.Одеса, вул. Старицького, 10, щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Також 20.10.2025 старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г. винесено: постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про арешт коштів боржника. 20.10.2025 старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г. було направлено запит до банківських установ на отримання інформації, що становить банківську таємницю, а саме надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків ТОВ «Компанія «Альфа». Згідно з відомостями ДРРП на нерухоме майно, нерухоме майно за боржником ТОВ - компанія «Альфа» не зареєстровано. Згідно з відомостями МВС транспортні засоби за боржником ТОВ - компанія «Альфа» не зареєстровані. 24.10.2025 старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г. винесено постанову про арешт майна боржника. 24.10.2025 старшим державним виконавцем Поліщуком К.Г. було складено акт, відповідно до якого встановлено: виходом за адресою м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15 знаходиться бізнес-центр «Черьомушки», в бесіді з адвокатом бізнес-центр «Черьомушки» встановлено, що на даний час ТОВ «Альфа» відсутнє за даною адресою. Договір оренди з ТОВ «Альфа» відсутній. Таким чином, заявник ОСОБА_1 посилаючись на зазначені обставини звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У відповідності до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IVвизначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року). Невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі" зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Приймаючи рішення, суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.02.2005 року, ухваленого у справі «Шаренок проти України», було встановлено порушення ст.6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції. При цьому, Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6. Також, Суд сказав на свою прецеденту практику, згідно з якою відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1. Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року)». Згідно із ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.129-1 Конституції України (Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.) Метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цивільній справі є спонукання відповідача до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій. Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (частина друга статті 447 ЦПК України). Частина перша статті 453-1 ЦПК України визначає, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: 1) що виникають із трудових правовідносин; 2) що виникають із сімейних правовідносин; 3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; 5) щодо відшкодування моральної шкоди; 6) щодо захисту прав споживачів; 7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; 8) в інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина друга статті 453-1 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 453-1 ЦПК України у заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу (частина перша статті 453-2 ЦПК України). За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 453-2 ЦПК України). З наявних у матеріалах цивільної справи № 522/12753/24-Е та матеріалів виконавчого провадження № 77309948 (досліджених судом в Автоматизованій системі виконавчих проваджень) слідує, що рішення суду, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси у справі №522/12753/24-Е, боржником ТОВ-компанія «Альфа» станом на 17 червня 2026 року не виконано. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду. За такого, боржника ТОВ-компанія «Альфа» слід зобов`язати надати звіт про виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року у справі № 522/12753/24-Е. Відповідно до частини третьої статті 453-3 ЦПК України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність встановлення місячного строку для надання звіту (1 місяць). При цьому, слід зауважити, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 є заочним, а отже ухвалене за відсутності відповідача ТОВ компанія «Альфа». Відтак, з огляду на зазначене та те, що у цій справі судом ухвалено рішення про стягнення матеріальної шкоди, на думку суду 10 днів є недостатнім строком для подання звіту про виконання рішення суду. Суд роз`яснює, що звіт має відповідати вимогами частини другої статті 453-3 ЦПК України та відповідно до частини третьої статті 453-3 ЦПК України до нього має бути додані докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Частина шостої статті 453-3 ЦПК України визначає, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу. Частина перша статті 148 ЦПК України визначає, що під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 580,00 грн. до 133 160,00 грн.). За таких обставин, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в частині зобов`язання боржника, подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 522/12753/24-Е. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 260, 353, 453, 453-1-453-4 ЦПК України, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 , боржник Товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду - задовольнити. Зобов`язати боржника Товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Альфа» (Код ЄДРПОУ 22472751; Юридична адреса: Україна, 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Терешкової, будинок 15) протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до суду звіт про виконання судового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 у цивільній справі № 522/12753/24-Е. Роз`яснити, що звіт має відповідати частинам другій та третій статті 453-3 ЦПК України. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 цього Кодексу. Суддя: