Справа № 904/1926/23 (904/3642/24)

УХВАЛА 23 липня 2026 року м. Київ cправа № 904/1926/23 (904/3642/24) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж", відповідач-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", відповідач-4: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро", про визнання недійсним іпотечного договору від 02.08.2024 в межах справи №904/1926/23 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: 13.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1926/23 (904/3642/24)визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026. 16.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж", які мотивовані тим, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, зокрема, зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а доводи касаційної скарги є неправильною оцінкою доказів у справі. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник в якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. На момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними. Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі здійснюється перевірка формального дотримання скаржниками вимог ГПК при оформленні касаційної скарги у відповідності з вимогами, встановленими ст.290 цього Кодексу. Колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги викладенні в обґрунтування підстав касаційного оскарження є достатніми для відкриття касаційного провадження, касаційна скарга відповідає вимогам щодо її форми та змісту згідно зі статтею 290 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши доводи, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження у справі, Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Заперечення проти відкриття касаційного провадження за своєю суттю є запереченнями проти підстав касаційного оскарження та доводів касаційної скарги, однак не містять достатніх підстав для застосування положень ГПК України щодо повернення касаційної скарги чи відмови у прийнятті касаційної скарги. 15.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" заявило клопотання про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24), мотивоване можливістю відчуження предмета іпотеки або встановлення щодо нього прав третіх осіб, звернення стягнення на це майно іншими кредиторами божника за відсутності обтяження. За змістом абзацу 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо. Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Суд не вбачає підстав для зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24) та задоволення даного клопотання. Крім того, 15.07.2026 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони зборам та комітету кредиторів в рамках банкрутства ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК» приймати будь-які рішення, що визначені статтею 48 Кодексу України з процедур банкрутства до завершення касаційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі №904/1926/23 (904/3642/24). Забезпечення вимог кредиторів врегульовано ст. 40 КУзПБ. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. З аналізу вказаних норм процесуального права, які містяться в розділі "Загальні положення" Господарського процесуального кодексу України (зокрема, статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, норми яких є ідентичними до норм статей 149, 150 Цивільного процесуального кодексу України, статті 150 Кодексу про адміністративне судочинство України) вбачається, що законодавець визначив як види забезпечення позову, так і стадії, на яких вони можуть вживатись судом, а саме: до пред`явлення позову; або на будь-якій стадії розгляду справи за умов, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухвалення зборами та комітетом кредиторів та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову. Однак, суд зазначає, що всупереч викладеному у даному випадку заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами в порядку приписів ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним ним шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав скаржника (у разі задоволення скарги), за захистом яких він звернувся до суду. Враховуючи наведене, оскільки подана скаржником заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та ймовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав скаржника, за захистом яких він звернувся до суду, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви скаржника. Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. Також виходячи з положень частини четвертої статті 294 та частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,- У Х В А Л И В: 1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24). 2. Призначити розгляд касаційної скарги на 22 вересня 2026 року о 14:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330. 3.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24). 4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" про вжиття заходів забезпечення позову (вимог кредитора). 5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу - протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження. 6. Довести до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги. 7. Витребувати у Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1926/23 (904/3642/24). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О.В. Васьковський Судді К.М. Огороднік В.Я. Погребняк