Справа № 922/4534/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2026 року м. Київ cправа № 922/4534/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д., за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: не з`явився, від відповідача: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Харківської області (Кухар Н.М.) від 12.03.2026 та на постанову Східного апеляційного господарського суду (Істоміна О.А., Склярук О.І., Шутенко І.А.) Від 27.04.2026 (повний текст складений 04.05.2026) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення 6 102 679,24 грн ІСТОРІЯ СПРАВИ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Короткий зміст позовних вимог 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - Відповідач ) про стягнення суми заборгованості за Договором розподілу природного газу №200104СТ-1062-23 від 01.07.2023 за період з жовтня 2025 року по листопад 2025 року в розмірі 5 788 175,18 грн, 263 005,16 грн - пені, 25 452,11 грн - 3 % річних, 26 046,79 грн - інфляційних втрат. 2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за фактично розподілений газ у вищевказаний період, не зважаючи на те, що підписав акти наданих послуг без зауважень. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 3. Господарський суд Харківської області рішенням від 12.03.2026, залишеним без змін Східним апеляційним господарським судом у постанові від 27.04.2026 у справі № 922/4534/25, позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості за Договором розподілу природного газу № 200104СТ-1062-23 від 01.07.2023 за період з жовтня 2025 року по листопад 2025 року в розмірі 5 788 175,18 грн, пеню в розмірі 21 384,53 грн, 3 % річних у розмірі 6 898,24 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 576,35 грн. В частині стягнення пені в розмірі 241 620,63 грн, 3 % річних у розмірі 18 553,87 грн, інфляційних втрат у розмірі 14 470,44 грн - відмовив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 70 535,18 грн. 4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким: - момент виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання з урахуванням строку остаточного розрахунку, передбаченого п. 6.6 договору, а саме - після спливу 10 числа місяця, наступного за звітним. У зв`язку з цим обґрунтованим та арифметично вірним є розрахунок Відповідача, згідно з яким сума інфляційних втрат становить 11 576,35 грн, пені - 71 281,77 грн, 3% річних - 6 898,24 грн; - Відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується наданими ним фінансовими документами, зокрема балансами, звітами про фінансові результати та іншими доказами, а також значною заборгованістю споживачів перед Відповідачем, тому наявні підстави для зменшення пені на 70% та визначення її до стягнення у розмірі 21 384,53 грн. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи 5. 07 травня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: - касаційну скаргу задовольнити повністю; - скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі № 922/4534/25 в частині відмови у стягненні суми пені у розмірі 241 620,63 грн, 3% річних у сумі 18 553,87 грн та інфляційних втрат у сумі 14 470,44 грн, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 922/4534/25, якою вказане рішення першої інстанції від 12.03.2026 у справі № 922/4534/25 залишено в силі, без змін, і задовольнити позовні вимоги у вказаній частині, стягнути з Відповідача на користь Позивача 241 620,63 - пені, 18 553,87 - 3 % річних, та 14 470,44 - інфляційних втрат. 6. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду, а саме частину 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункт 6.6 договору розподілу природного газу. Таким чином, на думку Скаржника, суди попередніх інстанцій помилково вважають вірною позицію щодо початку прострочення виконання зобов`язання саме з 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2025 у справі № 922/4163/24, відповідно до якої за пунктом 6.6 договору розподілу природного газу Відповідач повинен оплачувати вартість послуги з розподілу природнього газу на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду, тому здійснений Позивачем розрахунок спірних сум пені та 3 % річних є правильним та ґрунтується на умовах Договору. 8. Також Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду: від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19 (про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення). 9. 18 червня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 10. Відповідач (Споживач) підписав заяву-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №200104СТ-1062-23 від 01.07.2023 (далі - Договір), чим приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015. 11. Умовами Типового публічного договору розподілу природного газу визначено наступне: - Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1 Договору); - оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРС. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (п. 6.1 Договору); - місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору); - розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 Договору); - у випадку якщо споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об`єктах (об`єкту) в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності, Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об`єктах споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем; - за підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої споживачем річної потужності, оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності. Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання оператором ГРМ рахунку на оплату (п. 6.5 Договору); - оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 Договору); - надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС (п.6.8 Договору, п.10 гл.6 розділу VI Кодексу ГРС). 12. Тариф на послуги розподілу природного газу для Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" встановлено Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1944 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ "Газорозподільні мережі України" у розмірі 1,99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), що відповідно складає 2,388 грн (з урахуванням ПДВ). 13. На виконання вимог Кодексу газорозподільних систем ним у акті приймання-передачі природного газу №10514 від 30.09.2024 повідомлено Відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік у розмірі 14 262 593,75 м2, який визначено як базу для формування річної замовленої потужності на 2025 рік. Виходячи з цього, величина місячної потужності становила 1 188 549,48 м2 (14 262 593,75 : 12). 14. Крім того, Позивачем враховано приєднання додаткової точки обліку природного газу відповідно до листів №1245 та №1246 від 20.11.2024 з плановим річним обсягом 260 360 м2, у зв`язку з чим загальний річний обсяг замовленої потужності склав 14 522 953,75 м2, що відповідає місячній величині 1 210 246,15 м2. 15. Також при визначенні остаточного розміру замовленої потужності Позивачем враховано дані коригуючого акта №УХФ00000016 від 31.08.2025 та листа від 23.09.2025 №1217, у результаті чого місячна замовлена потужність, за його розрахунком, становила 1 211 929,47 м2. При цьому Позивач зазначив, що незначні відхилення у розрахункових показниках можуть бути зумовлені округленням величин за умови збереження загального річного обсягу. 16. Разом з тим, на думку Позивача, Відповідач не виконує передбачений договором розподілу природного газу обов`язок щодо оплати вартості послуг з розподілу, розрахованої виходячи з річної замовленої потужності (п. 2.1 Договору, розділ VI Кодексу ГРМ). 17. На підтвердження надання послуг з розподілу природного газу Позивач посилається на акти наданих послуг, складені сторонами у 2025 році, зокрема акт №УХФ00018390 від 31.10.2025 за жовтень 2025 року та акт №УХФ00020921 від 30.11.2025 за листопад 2025 року. Зазначеними актами зафіксовано надання відповідачу послуг з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи із замовленою потужністю 1 211 929,48 м2 та 1 211 929,47 м2 відповідно, а також визначено їх вартість у сумі 2 894 087,60 грн та 2 894 087,58 грн з урахуванням ПДВ. 18. Загальна вартість наданих послуг за період жовтень-листопад 2025 року, за розрахунком Позивача, склала 5 788 175,18 грн. Вказані акти підписані Відповідачем без зауважень. 19. Посилаючись на належне виконання своїх зобов`язань за Договором та невиконання Відповідачем обов`язку з оплати вартості наданих послуг, Позивач зазначає про наявність заборгованості у вказаному розмірі, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій 20. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків. 21. Предметом касаційного перегляду є судові рішення попередніх інстанцій, виключно в частині визначення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат. При цьому спір між сторонами існує щодо тлумачення сторонами договору розподілу умов пункту 6.6 стосовно початку періоду прострочення виконання грошового зобов`язання за послугу з розподілу природного газу, та, як наслідок, правильності нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат. 22. Як встановили суди попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, Відповідач порушив умови Договору в частині здійснення оплати за надані Позивачем послуги за жовтень-листопад 2025 року. 23. За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 24. Згідно з частинами першою, третьою статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. 25. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з положеннями статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 26. Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. 27. У статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 28. У пункті 3 частини першої стаття 611 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. 29. За змістом частин першої та третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 30. Перевіряючи розрахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суди дійшли висновку, що Позивач неправильно визначив періоди прострочення, через те, що нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені проведені з початку поточного місяця, а не з моменту виникнення зобов`язань, як це передбачено умовами пункту 6.6. Договору, за змістом якого остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Тому суди виснували, що нарахування інфляційних витрат, пені та 3 % річних має починатися з моменту виникнення зобов`язань з оплати за договором та з урахуванням дати закінчення періоду нарахування. Виходячи із того, що умовами пункту 6.6. договору розподілу не визначено іншої конкретної дати, до якої повинні бути сплачені кошти, окрім десяте число місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тому початком прострочення виконання зобов`язання є саме ця дата. 31. Звертаючись із касаційною скаргою, Позивач вказує на неправомірність відмови у задоволенні позову в оскаржуваній частині, посилаючись на те, що заборгованість Відповідача виникає з 1 числа розрахункового місяця та відповідно з 10 числа кожного розрахункового місяця позивач нарахував 3 % річних, інфляційні втрати та пеню. При цьому посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 29.10.2025 у справі № 922/4163/24 (які, на думку Позивача, не враховані судами під час розгляду цієї справи) в аналогічних правовідносинах, що виникли з того самого договору за участю тих самих сторін, але щодо іншого періоду заборгованості з оплати вартості послуг з розподілу природного газу. 32. У справі № 922/4163/24 вирішувався спір про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії вартості наданих послуг з розподілення природного газу за період з травня по жовтень 2024 року за договором розподілу природного газу, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору від 01 липня 2023 року № 200104СТ-1062-23 у сумі 15 363 033, 05 грн, з яких: 13 975 377,39 грн основного боргу, 1 102 427,60 грн пені, 126 936,33 грн 3 % річних та 158 291,73 грн інфляційних втрат. 33. Верховний Суд у справі № 922/4163/24 касаційну скаргу Позивача залишив без задоволення; постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у зазначеній справі залишив без змін. 34. У пунктах 24-25 зазначеної постанови Верховний Суд, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про правильність розрахунку позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат, виснував, що: "24. Так, пункт 6.6 договору містить два окремих механізми оплати вартості послуги з розподілу природного газу. За загальним правилом споживач, який не є побутовими, оплачує вартість послуги з розподілу природного газу на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду. Одночасно умови наведеного пункту договору передбачають окремий механізм оплати для споживача, який сплачує за послуги з розподілу природного газу з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яким оплата відповідних послуг здійснюється на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться таким споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. 25. .. відповідач не відноситься до категорії споживачів, які сплачують за послуги з розподілу природного газу з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, а отже сплачує за такі послуги в загальному порядку (на умовах попередньої оплати)". 35. Отже, Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі № 922/4163/24 дійшов висновку, що у відповідача за укладеним договором існують зобов`язання оплачувати вартість послуги з розподілу природного газу на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду. 36. З огляду на викладене, Суд вважає, що правовідносини у справі № 922/4163/24 (на яку посилається Скаржник), є подібними до правовідносин у справі, що переглядається, оскільки в обох справах вирішувався спір про стягнення з Відповідача на користь Позивача вартості наданих послуг з розподілення природного газу за договором розподілу природного газу від 01 липня 2023 року №200104СТ-1062-23, лише за різні періоди. 37. Враховуючи подібність правовідносин у справі №922/4163/24 зі справою, що переглядається, Верховний Суд враховує висновок про те, що Відповідач не відноситься до категорії споживачів, які сплачують за послуги з розподілу природного газу з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, отже зобов`язаний оплачувати такі послуги на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду. 38. Разом із тим, як встановлено судами положення пункту 6.6. договору розподілу зобов`язує Підприємство оплачувати послуги з розподілу природного газу на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. 39. Отже, вказана умова договору передбачала зустрічний обов`язок Позивача (Оператора ГРМ) надавати Відповідачу рахунки для оплати, відповідно до початку розрахункового періоду, на підставі яких останній мав оплачувати послуги з розподілу природного газу. 40. Отже, для правильного визначення періоду прострочення Відповідачем оплати послуг розподілу природного газу у спірних правовідносинах сторін суди мали дослідити та встановити обставини та строки надання Позивачем Відповідачу рахунків на оплату послуг розподілу природного газу за спірні періоди. Про важливість встановлення обставин надання Позивачем Відповідачу рахунків на оплату послуг розподілу природного газу також наголошував Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 у справі № 922/610/25 у спорі між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за послуг розподілу природного газу за тим же договором розподілу, тільки за інший період. 41. Проте, суди попередніх інстанцій неправильно витлумачивши умови пункту 6.6. договору розподілу в частині зобов`язання Відповідача оплачувати послуги розподілу газу до десятого числа місяця, наступного за звітним, не встановили обставин та строків надання Позивачем Відповідачу рахунків на оплату послуг розподілу природного газу за спірні періоди, не дослідили доказів якими ці обставини підтверджуються, не надали їм оцінки на предмет їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності. 42. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося питання належного способу обміну документами між сторонами правочину і чи застосований такий спосіб щодо направлення відповідних рахунків Позивачем на оплату з урахуванням необхідності завчасного отримання їх споживачем та відповідно визначення початку періоду прострочення виконання грошового зобов`язання за пунктом 6.6. Договору, відповідно нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат. 43. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 922/3786/25. 44. З урахуванням наведеного вище, рішення судів попередніх інстанцій є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а доводи касаційної скарги з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє часткове підтвердження. 45. Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними у вирішенні цього спору, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в оскаржуваній частині, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. 46. При новому розгляді справи судам слід врахувати зазначене у мотивувальній частині цієї постанови, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, якими вони обґрунтовували свої доводи і заперечення під час розгляду справи, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 47. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 48. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України). 49. Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 50. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріально та процесуального права, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати 51. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ: 1. Касаційну скаргу Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" задовольнити частково. 2. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі № 922/4534/25 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 922/4534/25 скасувати в частині відмови у стягненні суми пені у розмірі 241 620,63 грн, 3% річних у сумі 18 553,87 грн та інфляційних втрат у сумі 14 470,44 грн. 3. Справу № 922/4534/25 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець І. Кондратова