Текст рішення
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2026 р. м.Київ Справа№ 15/81 (910/390/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Ходаківської І.П.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Яценко О.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 29.07.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025
у справі № 15/81 (910/390/24) - суддя - Омельченко Л.В.
За позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код 40869366)
2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210)
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822)
треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна
про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні
у межах справи № 15/81
за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об`єднання
"Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210)
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рух справи та зміст позовних вимог
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", провадження у якій відкрито Ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 12.06.1996.
10.01.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код 40869366), Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні.
Ухвалою суду від 14.07.2025, зокрема, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9); заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) про зміну предмета позову задоволено та змінено предмет позову та визначено вважати викладені позовні вимоги у справі № 15/81 (910/390/24) у наступній редакції:
" 1) Визнати за Приватним акціонерним товариством "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) право власності на частину майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ); РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш); кабельні лінії 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 9 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 25 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 18 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 16 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; АСБ-10 3х240 (390 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 13 РП 330 до комірки № 14 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (420 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 15 РП 331 до комірки № 8 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 7 РП 330 до комірки № 13 ТП-931; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 4 РП 331 до комірки № 9 ТП-931; ААШВ-10 3х70 (216 м).
2) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладений 10.11.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 810.
3) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладений 10.11.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 811.
4) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладений 10.11.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 812.
5) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії N 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), N 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 32355500 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424570 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу.
6) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32355883 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424812 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу.
7) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариством "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 та внесений на його підставі запис № 17425930 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу.
8) Визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРДИНГС" (код ЄДРПОУ 40869366) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (код ЄДРПОУ 45451822) Акт приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) від 27.03.2024, посвідчений Іващенко Наталією Володимирівною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 135, 136.
9) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326260 від 29.03.2024 та внесеного на його підставі запису № 54345450 від 27.03.2024, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу.
10) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326005 від 29.03.2024, та внесеного на його підставі запису № 54345213 від 27.03.2024, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу.
11) Усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 72325714 від 29.03.2024 та внесений на його підставі запис № 54344968 від 27.03.2024 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу.
12) Стягнути з відповідачів судові витрати на корись Позивача.".
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" обґрунтовані тим, що позивач є власником цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, до складу якого входить електротехнічне устаткування, трансформаторні підстанції та кабельні лінії. Право власності набуте ним у процесі реорганізації ДП "ВО "Київський радіозавод".
Так, позивач зазначив у позовній заяві, що у червні 2019 року ТОВ "Вардингс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" про визнання недійсним договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, укладеного між ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", та зобов`язання останнього укласти договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за вказаною адресою.
ТОВ "Вардингс" покликався на те, що в 10.11.2016 придбав у Державного підприємства Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" високовольтні кабелі і трансформаторні підстанції, через які здійснювалось електропостачання об`єкта.
Позивач стверджує, що відчужені на користь ТОВ "Вардингс" об`єкти входять до складу цілісного майнового комплексу позивача, що підтверджується доказами про порядок набуття права власності, про належну експлуатацію позивачем цих об`єктів протягом 1998-2024 років, а також висновком комплексної будівельно-технічної та електротехнічної експертизи.
Після відкриття провадження у справі № 15/81 (910/390/24) відповідач 1 виступив єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код юридичної особи 45451822 і передав спірні об`єкти до статутного капіталу новоствореного товариства, про що вчинено відповідні записи в ДРРПНМ.
Позивач вважає, що його порушене право власності на належне йому майно (частину майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) може бути ефективно захищено у спосіб визнання цього права, визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 10.11.2026, реєстрові номери 810-812, правочину з передачі майна до статутного фонду ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) від 27.03.202, а також у спосіб усунення перешкод у здійсненні права власності позивача на частину майнового комплексу шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Вардингс" і ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" із закриттям відповідного розділу.
Короткий зміст заперечень проти позову
ТОВ "Вардингс" проти задоволення позову заперечував з наступних підстав:
1) Майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, до статутного фонду ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" в процесі його корпоратизації не передавалось, тому позивач не набув право власності на нього, що встановлено постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 в межах справи № 15/81 за заявами АТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколами № 1-3 від 09.11.2016, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2016 та визнання незаконним і скасування рішень приватного нотаріуса про реєстрацію за ТОВ "Вардингс" права власності на зазначене майно. Зазначені висновки суду є преюдиційними і факт відсутності у позивача права власності на спірне майно не потребує доведення.
2) Докази, надані позивачем на підтвердження обставин набуття ним права власності на спірне майно, не відповідають вимогам про належність, допустимість і отримані з порушенням встановленого порядку.
3) Позовні вимоги не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод", оскільки не стосуються його майнової сфери.
Також, відповідач-1 ТОВ "Вардингс" подав заяву про застосування строку позовної давності, який за його твердженням розпочався з дати проведення аукціонів, за результатами яких відповідач 1 придбав спірне майно (09.11.2016), і сплив відповідно 16.11.2019.
Крім того, подав до суду заяву про кінцевих бенефіціарних власників АТ "Енергетичний завод "Енергетик" - громадян рф.
Відповідач 2 ДП - "ВО "Київський радіозавод" своїм правом на подання відзиву не скористався. Проте, в судовому засіданні суду першої інстанції ліквідатор банкрута Мисан В.М. пояснив, що з врахуванням наданих позивачем доказів та з`ясованих ним в ході ліквідаційної процедури обставин вбачається, що майно, яке є предметом спору у цій справі не належало та не перебувало на балансі ДП "ВО "Київський радіозавод", торги з його реалізації були організовані на підставі сфальсифікованого Протоколу №1/3 засідання комітету кредиторів від 27.06.2012 та проведені з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що в свою чергу призводить до обтяжливих для боржника, кредиторів та держави судових спорів, затягування процедури ліквідації, яка триває більше 26 років. Відповідно, відповідач-2 вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову у даній справі.
ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, які є тотожними доводам відповідача-1.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору свої письмові пояснення суду не надали.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 позов Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код: 24742491) до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) задоволено частково та ухвалено:
- визнати за Приватним акціонерним товариством "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) право власності на частину майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ); РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш); кабельні лінії 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 9 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 25 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 18 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 16 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; АСБ-10 3х240 (390 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 13 РП 330 до комірки № 14 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (420 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 15 РП 331 до комірки № 8 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 7 РП 330 до комірки № 13 ТП-931; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 4 РП 331 до комірки № 9 ТП-931; ААШВ-10 3х70 (216 м);
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 32355500 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424570 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32355883 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424812 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариством "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 та внесений на його підставі запис № 17425930 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326260 від 29.03.2024 та внесеного на його підставі запису № 54345450 від 27.03.2024, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326005 від 29.03.2024, та внесеного на його підставі запису № 54345213 від 27.03.2024, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 72325714 від 29.03.2024 та внесений на його підставі запис № 54344968 від 27.03.2024 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу;
- у решті позовних вимог відмовити.
- стягнути з Державного підприємства Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) 894,67 грн судового збору;
- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС" (ідентифікаційний код: 14308210) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) 8946,67 грн судового збору;
- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код: 14308210) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) 9978,67 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:
- позивач (його правопопередники), набувши майновий комплекс в процесі реорганізації ДП "ВО "Київський радіозавод" і подальшої корпоратизації, діяли добросовісно, з дотриманням чинних на той час нормативно-правових актів, їх право власності на спірне устаткування з 1998 по 2019 рік не було оспорено;
- правові висновки, зроблені Північним апеляційним господарським судом у постановах від 13.04.2023 по справі № 15/81 щодо недоведеності права власності ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на спірне майно, не мають преюдиційного значення, оскільки не є обставинами справи у розумінні ст. ст. 77-80 ГПК України;
- на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу у ДП "ВО "Київський радіозавод", як продавця, були відсутні правоустановчі документи на спірне майно, речове право у встановленому порядку не зареєстроване. Покликання в оспорюваних договорах купівлі-продажу від 10.11.2016 на Інвентаризаційний опис основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012 як на документ, що підтверджує право повного господарського відання продавця, не відповідає обставинам, встановленим ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі № 15/81;
- рішення комітету кредиторів про затвердження Порядку продажу майна Банкрута - ДП "ВО "Київський радіозавод", на підставі якого було проведено аукціон 09.11.2016 з продажу спірного майна, не відповідає критеріям достовірності і вірогідності доказів, встановленим ст. ст. 78, 79 ГПК України;
- наявними у справі доказами підтверджено факт виникнення у позивача речових прав на спірне майно - права повного господарського відання державного підприємства, а за результатами корпоратизації підприємства позивача - права власності, а також факт відсутності у відповідача 2 права на відчуження такого майна будь-яким особам;
- відповідно до Висновку комплексної будівельно-технічної і електротехнічної експертизи (Висновок експертів від 09.11.2023 № 26227/23-46/26228/23-44), РП 330, РП 331, кабельні мережі є частиною єдиного майнового комплексу позивача, в тому числі складовими нерухомого майна, який призначений для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9;
- спірне майно не вважається нерухомим майном і на нього не поширюється законом правовий режим нерухомості, а аналогічні аргументи викладені у Науково-правовому висновку № 007/2024 від 27.06.2024 щодо визначення правового режиму деяких видів майна та особливостей державної реєстрації речових прав на них, підготовленому на замовлення ПрАТ "ЕЗ "ЕНЕРГЕТИК" спеціалістами Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України;
- укладання окремих правочинів відносно обладнання трансформаторної підстанції (високовольтних комірок, масляних вимикачів, кабельних мереж, які поєднують трансформаторні підстанції з іншими елементами системи електроживлення) становить порушення норм про об`єкти цивільних прав і обов`язків і не є підставою виникнення у відповідачів 1 і 3 прав власності на такі об`єкти;
- основним результатом, якого хоче досягнути позивач у результаті вирішення цього спору, є визнання за ним права власності на частину майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, та закриття "паралельних" розділів в ДРРПНМ, в яких містяться записи про право власності на спірне майно відповідача 1, а після відкриття провадження у справі - записи про право власності відповідача 3;
- позовна вимога про визнання права власності позивача на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ); РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш); ТП-1662 корпусу № 40 (літера Ч); кабельні лінії 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 9 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 25 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 18 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 16 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; АСБ-10 3х240 (390 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 13 РП 330 до комірки № 14 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (420 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 15 РП 331 до комірки № 8 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 7 РП 330 до комірки № 13 ТП-931; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 4 РП 331 до комірки № 9 ТП-931; ААШВ-10 3х70 (216 м), є обгрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи, встановленим на підставі досліджених судом доказів;
- Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно на час звернення з позовом і розгляду справи перебуває у фактичному володінні позивача і з його володіння не вибувало; водночас, наявність записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ "ВАРДИНГС", а після відкриття провадження у справі - за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", прав на складові майнового комплексу позивача створює перешкоди у нормальному користуванні майном та реалізації інших його прав як власника;
- враховуючи, що право власності позивача на майновий комплекс, до складу якого входять всі об`єкти (будівлі, приміщення, трансформаторні підстанції) та їх складові, належним чином зареєстроване, майно не вибувало з фактичного володіння позивача, потреби у "введенні у володіння майном" шляхом внесення нового, повторного або додаткового запису про право власності позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно немає, а тому заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав із закриттям розділу опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення;
- позивачем доведено належність йому спірного майна та неправомірність його набуття відповідачами 1 і 3, як і доведено, що спірне майно є рухомим майном, а тому реєстрація права власності на нього як на об`єкт нерухомого майна проведена незаконно та рішення про таку реєстрацію підлягає скасуванню;
- укладення договорів купівлі-продажу щодо складових частин складної речі, які не відносяться до окремих об`єктів права власності і не є об`єктами нерухомого майна (РП-331 (КСО-93 комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), кабельні мережі), а також щодо фіктивного (неіснуючого) за даною адресою майна (ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука), особою, яка не мала права на відчуження такого майна, спрямовані на незаконне заволодіння цілісним майновим комплексом позивача, а тому договори купівлі-продажу № № 810-812 від 10.11.2016 є нікчемними, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про визнання їх недійсними;
- укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРДИНГС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" правочин з передачі спірного майна до статутного капіталу, оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) від 27.03.2024, посвідчений Іващенко Наталією Володимирівною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 135, 136 - також є нікчемним;
- оскільки вчинені правочини з відчуження відповідачем 2 майна на користь відповідача 1 не могли бути достатньою правовою підставою для набуття ним майна і відповідач 1 не набув право власності (в тому числі право володіння) на таке майно, відсутні підстави вважати задоволення позову індивідуальним і надмірним тягарем, який порушує справедливий баланс між потребою у захисті права власності позивача і інтересами відповідачів;
- відповідно, не міг набути право власності і відповідач 3, внаслідок внесення відповідачем 1 до статутного капіталу спірного майна, а відповідач 1 і відповідач 3, вчиняючи дії з відчуження майна, шляхом його передачі до статутного капіталу останнього, діяли недобросовісно з метою заволодіння майном позивача;
- обставини, які стосуються складу кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", зокрема, відсутність у їх складі громадян рф, встановлені також рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025;
- суд дійшов висновку про те, що положення Закону України "Про санкції" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 не поширюються на правовідносини у цій справі;
- докази про те, що позивач дізнався про продаж на користь відповідача 1 частини майнового комплексу, на яку він просить визнати своє право власності, в період з 10.11.2016 до 15.02.2019, в матеріалах справи відсутні;
- з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, а також з огляду на те, що пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії у Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, строк позовної давності щодо позовних вимог про визнання правочинів недійсними - не пропущений позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" подано апеляційну скаргу, в якій товариство просило рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24) скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, відповідно до якого в задоволенні позову відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначав в обгрунтування доводів апеляційної скарги про те, що:
- при вирішенні спору підлягають врахуванню обставини, які стосуються складу кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик";
- наявні підстави для відводу судді Омельченка Л.В. від розгляду даної справи;
- суд першої інстанції повністю проігнорував встановлені обставини у справі № 15/81, у зв?язку з чим допустив порушення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України;
- обраний позивачем спосіб захисту - є неефективним;
- при розгляді справи були підстави для зміни процесуального статусу ДП "ВО "Київський радіозавод" з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та закриття провадження у справі; при цьому, участь зазначеного боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ;
- перебіг строку позовної давності розпочався з 09.11.2016 - моменту продажу спірного майна на аукціоні, а отже ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» пропущено встановлений ст. 256 Цивільного кодексу України строк позовної давності, у зв?язку з чим скаржник просив суд першої інстанції застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові, проте, вказане питання було проігноровано судом;
- суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів, оскільки відсутнє належне обґрунтування порядку отримання доказів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі доказів добровільного надання або законного витребування документів, а відповідно вони мали бути визнані такими, що одержані з порушенням закону та не прийматись судом до розгляду;
- суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, зокрема безпідставно врахував надані позивачем докази: копія таблиці щодо перебування майна (РП-330 і РП-331) у складі майнового комплексу ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» - додаток № 8 до позовної заяви; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» - додаток № 10 до позовної заяви; копія балансу ДП «ЕНЕРГЕТИК» на 01.04.1998 - додаток № 28 до позовної заяви; копія акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства від 06.04.1999 - додаток № 29 до позовної заяви; копія аудиторського висновку по результатах проведення аудиту ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик» від 14.06.1999 - додаток № 30 до позовної заяви; копія плану розміщення акцій ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик» від 14.06.1999 - додаток № 31 до позовної заяви; копія статуту ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик» від 01.06.1999 - додаток № 32 до позовної заяви; копія технічної документації БТІ від 05.04.2003 на корпуси 15а (літера Ш), 40 (літера Ч), 63 (літера Щ) - додаток № 35 до позовної заяви; копія договору на користування електричною енергією № 296 від 02.01.1991 (з додатками - Додатки № 13 від 04.06.1998, № 14 від 04.07.1997, № 8 акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) - додаток № 36 до позовної заяви; копія договору на використання електричної енергії № 911 від 04.06.1998 з додатками - додаток № 37 до позовної заяви; копія договору на постачання електричної енергії споживачу № 787ПВ від 19.12.2018 з додатками - додаток № 38 до позовної заяви; копія договору на постачання електричної енергії споживачу № 59448 від 20.09.2021 з додатками - додаток № 39 до позовної заяви; довідка ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» про наявність інженерно- технічного персоналу для обслуговування енергетичних установок № 501 від 21.12.2023 - додаток № 40 до позовної заяви; пояснення щодо однолінійної схеми електропостачання промислового майданчика - додаток № 41 до позовної заяви; копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки - додатки № 42-47 до позовної заяви; копія звіту про незалежну оцінку приміщень ТП - додаток № 48 до позовної заяви; копії технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельних ділянок - додатки № 49-53 до позовної заяви;
- у суду першої інстанції були наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України;
- ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» не є та ніколи не було власником спірного майна, адже не отримувало це майно у власність від ДП «ВО «Київський радіозавод», або від Фонду держаного майна України, а відповідно права ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» жодним чином не були порушені.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
24.03.2026 від Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, в якому товариство просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на наступне:
- Реальними кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» є виключно громадяни України, а відсутність у складі кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» громадян рф, в тому числі підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №910/7700/19;
- у відповідності до відомостей, розміщених у відкритих джерелах а саме, відомостей з офіційного сайту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевими бенефіціарними власниками позивача є громадяни України: ОСОБА_1 , який володіє 19.3155 % акцій, ОСОБА_2 , яка володіє 40.3072 % акцій та ОСОБА_3 , який володіє 37.2472 % акцій;
- згідно наявної в матеріалах даної справи Інформації про бенефіціарних власників (UBO) ALCOR SECURITIES SA, виданого офіційним органом Бельгії від 09.04.2024, єдиним бенефіціарним власником (UBO) ALCOR SECURITIES SA є ОСОБА_3 ;
- при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що положення Закону України «Про санкції» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 не поширюються на правовідносини у цій справі;
- обставини щодо підстав для відводу судді Омельченка Л.В. неодноразово розглядались різними суддями Господарського суду міста Києва та не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, у зв`язку з чим було відмовлено в задоволенні заяв про відвід вказаного судді;
- у реалізації права власності позивача на належний йому майновий комплекс створені перешкоди, що є підставою для звернення із негаторним позовом, а тому в даній справі було обрано ефективний спосіб захисту, оскільки після набрання законної сили рішенням суду в даній справі порушені права позивача будуть відновлені;
- скаржник в якості підтвердження своїх заперечень, помилково посилається на описову частину постанов Верховного Суду від 27.06.2024 у справах за позовом ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» до ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД», ТОВ «ВАРДИНГС» про визнання недійсним результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень і записів про право власності в межах справи №15/81, які не мають преюдиційного значення;
- постанови Північного апеляційного суду від 13.04.2023 у справі №15/81, які описуються в апеляційній скарзі та зазначених вище постановах Верховного Суду були скасовані цими постановами, відповідно не є такими що містять преюдиційні обставини;
- позовна заява ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» має розглядатись саме в межах справи №15/81 про банкрутство ДП «ВО «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД»;
- ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» дізналося про аукціон з продажу майна та укладені за його наслідками договори купівлі-продажу за реєстровими номерами 810, 811, 812 22.07.2019 після відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/7700/19, а відповідно до сталої практики Верховного Суду до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення;
- скаржником не наведено будь-яких обставин, підтверджених відповідними доказами, в обґрунтування своїх заперечень, стосовно доданих до позову доказів;
- додані до позовної заяви докази підтверджують викладені в ній обставини, відповідно вирішення питання достатності і достовірності доказів, є прерогативою суду, а не учасника справи, який у відповідності до принципу змагальності сторін, встановленому нормами ГПК України, зобов`язаний довести відповідними доказами ті обставини, на які він посилається;
- обставини, щодо зловживання ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» є надуманими та жодним чином не впливають на результати розгляду даної справи;
- скаржником не наведено жодного рішення суду або доказу, якими спростовано право власності ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» на майно, яке є предметом спору в даній справі;
- водночас, ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» в повній мірі доведено своє право власності на вказане майно та законність його набуття, докази чого були повно та всебічно досліджені в рішенні суду першої інстанції, висновки якого не спростовані в апеляційній скарзі.
Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Короткий зміст заперечень скаржника на відзив, додаткових пояснень, клопотань
01.04.2026 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшли заперечення на відзив, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і в якому скаржник в заперечення доводів відзиву наголошував на наступному:
- при вирішенні спору підлягають врахуванню обставини, які стосуються складу кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", якими є громадяни рф;
- факти та докази, які свідчать про наявість підстав для відводу судді Омельченка Л.В. були надані суду влітку 2025 року, разом з заявами про відвід судді, але які були безпідставно залишені без задоволення;
- ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» не є та ніколи не було власником спірного майна;
- ДП «ВО «Київський радіозавод» в особі ліквідатора Мисана В.М. в межах справи 15/81 (910/390/24) було подано 2 клопотання про витребування доказів, які були задоволено на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 23.09.2025, та на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 22.10.2025, проте, вказані клопотання помилково не були залишені судом без розгляду, а прийняті вище ухвали були прийняті з порушенням ч. 4 ст. 170 ГПК України.
25.06.2026 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшли додаткові пояснення стосовно складу кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", а також пояснення стосовно структури управління.
22.07.2026 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшли додаткові пояснення стосовно суті спору та апеляційної скарги, які прийняті судом до розгляду з огляду на приписи ст. ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України.
22.07.2026 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи графічних зображень щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. та Доманської М.Л. про самовідвід у справі №15/81(910/390/24) задоволено. Справу №15/81(910/390/24) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 справу № 15/81 (910/390/24) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 апеляцйну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод" Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2026 - залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.04.2026) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24), розгляд справи призначено на 07.04.2026 о 14:45 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. та Остапенко О.М. про самовідвід у справі № 15/81 (910/390/24) - задоволено. Матеріали справи № 15/81 (910/390/24) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026, справу № 15/81 (910/390/24) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Отрюх Б.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. про самовідвід у справі № 15/81 (910/390/24) - задоволено. Матеріали справи № 15/81 (910/390/24) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Гаврилюк О.М., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 справу №15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гаврилюк О.М., Козир Т.П. Призначено до розгляду справу №15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у судовому засіданні 09.06.26 о 14 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судового засідання № 09).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардінгс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі №15/81 (910/390/24) - повернуто заявнику.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24) - повернуто скаржнику.
У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Козир Т.П., Гаврилюка О.М., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026, справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Тарасенко К.В. Розгляд справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 призначено на 07.07.2026 о 12:40 год. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 09 (2й поверх).
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026, справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сулім В.В., Мальченко А.О. Розгляд справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 07.07.2026 о 12:40 год. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 09 (2й поверх).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 до 29.07.2026 року о 15 год 00 хв, який відбудеться у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань № 9, 2-й поверх.
08.07.2026 суддею Сулімом В.В. подано заяву про самовідвід у справі № 15/81 (910/390/24) в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 заяву про самовідвід судді Суліма В.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 - задоволено. Матеріали справи № 15/81 (910/390/24) передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026, справу № 15/81 (910/390/24) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Мальченко А.О., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Мальченко А.О. Розгляд справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 29.07.2026 о 15:00 год. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 09 (2й поверх).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, справу № 15/81 (910/390/24) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Мальченко А.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 справу № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Ходаківська І.П., Мальченко А.О. Розгляд справи № 15/81 (910/390/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 29.07.2026 о 15:00 год.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого та діючого воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 29.07.2026 з?явились: представник скаржника (відповідач 1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (Снісаренко Д.І.), представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (Вегера А.А.), арбітражний керуючий - ліквідатор банкрута Мисан В.М.
Також в судовому засіданні були присутні представники засобів масової інформації, які проводили відеозйомку та аудіозапис судового засідання.
Інші учасники справи в судове засідання 29.07.2026 своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
В судовому засіданні 29.07.2026 судом поставлено на обговорення клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи графічних зображень щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA, а також додаткових пояснень з доданими до них документами.
Представник скаржника підтримав клопотання про долучення до матеріалів справи графічних зображень щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA, а також додаткових пояснень з доданими до них документами, просив задовольнити клопотання та долучити до матеріалів справи подані документи.
Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" заперечував проти клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи графічних зображень щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA, а також додаткових пояснень з доданими до них документами, просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання та долученні до матеріалів справи документів.
Арбітражний керуючий Мисан В.М. поклався на розсуд суду у вирішенні даного питання.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників учасників справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив задовольнити клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи графічних зображень щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA, а також додаткових пояснень з доданими до них документами.
Представник скаржника (відповідач 1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" в судовому засіданні 29.07.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні 29.07.2026 представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" - проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В судовому засіданні 29.07.2026 Арбітражний керуючий Мисан В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, і що вірно встановлено судом першої інстанції і перевірено судом апеляційної інстанції, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 № 569 "Про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" розпочато процес реструктуризації ДП ВО "Київський радіозавод"; доручено Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств згідно з додатком; підготувати роздільні баланси новостворених підприємств, розробити їх статути, затвердити керівників цих підприємств та розглянути питання про доцільність створення об`єднань нових підприємств; Фонду державного майна здійснити приватизацію майна підприємств, зазначених у додатку, визначивши за участю Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії розміри пакетів акцій, що залишаються в державній власності.
Додатком до постанови КМУ від 29.05.1996 № 569 визначено Перелік підприємств, створюваних на базі державного підприємства "Виробниче об`єднання "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", в тому числі Київський радіозавод, Підприємство "Енергетик".
Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 04.07.1996 № 129 Д, на виконання постанови КМУ від 29.05.1996 № 569 на базі цехів 101, 103, 404, 105, 106, 207, 108, 210, 212, 113, 415, 420, 222, 224, 225, 128, 129, 231, 334, 243, 454, 457, 461, 266, 278, 445, 470, 481, відділів 700, 701, 710, 733,734, 735,736, 837, 839, 840, 841, 842, 745, 746, 747, 748, 751, 952, 770, 853, 755, 857, 858,859, 869, 774, 040, 041, 042, ВТК-282, ВТК-472, ВТК-476, ВТК-477, ВТК-445 ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" створено Державне підприємство "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" (ДП "КРЗ"). Директором ДП "Київський радіозавод" призначено Налєсніковського Олександра Анатолійовича, який також продовжував залишатись на посаді Генерального директора ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД". Належність, допустимість і достовірність копії наказу від 04.07.1996 № 129 Д як доказу не оспорюється сторонами.
12.07.1996 Арбітражний суд міста Києва ухвалив порушити за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".
Отже, до відкриття провадження у справі про банкрутство ДП ВО "Київський радіозавод" уповноваженим органом управління об`єктами державної власності (наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 04.07.1996 № 129 Д) було прийнято рішення про реорганізацію ДП ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" шляхом виділення Державного підприємства "Київський радіозавод" з передачею йому всіх виробничих активів і ліквідного майна Виробничого об`єднання.
Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.10.1996 № 206Д на базі ВТК-472 (цехів 416, 417, відділу 844) створено Державне підприємство енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК", державна реєстрація якого проведена 15.04.1997. Відповідно до п. 3 Наказу Генеральному директору ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" Налесніковському О.А. разом з в.о. директора підприємства "ЕНЕРГЕТИК" Сацюком М.М. доручено провести розподіл майна та подати до Мінмашпром України розподільний баланс.
На підставі Акта приймання-передачі державним підприємством "Київський радіозавод" від ВО "Київський радіозавод" об`єктів виробничо-господарської діяльності (том 1, а.с. 139-140) генеральний директор ПО "КРЗ" передав, а директор ДП "КРЗ" прийняв за станом на 01.01.97 основні засоби залишковою вартістю 57637 тис. грн, всього 85711,5 тис. грн.
Наказом Генерального директора ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" Налєсніковського О.А. від 13.02.1997 № 18 "Про розподіл майна" у відповідності з наказом Мінмашпрому № 129Д від 04.07.1996:
- сформовано структуру ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" та ДП "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", при цьому включено до складу ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД": "Корпус 116, недобудовану лікарню, недобудоване овочесховище, /с. Залісся/, БК "Дніпро", спортивні споруди/спорткомплекс, ФОК, тир, клуб боксу та шахів/; підрозділи 742, 745, /705/, недобудоване житло". До складу ДП "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" включено цехи і відділи: " 101, 103/ 108, 113/, 105, 106, 128, 129, 225, 282, 404, 445/ 866/, 454, 470, /461/, 040, 041, 042, 952, 770, 837, 839, 840, 841, 842, 843, 844, 857, 858, 859, 860, 878, 481, 701, 733/ 711, 713/, 734/ 787/, 735, 736, 746, 747, /708 /748/ 703/, 751, 75, 774, 907 /750/, 908, /419, 771; Корпус 90 /бивший цех 239, 243/, Корпус 2/ бивший цех 214/" (п. 2 Наказу);
- Головному енергетику Сацюку М.М. доручено надати перелік енергетичних об`єктів з їх технічними характеристиками, які в майбутньому увійдуть до складу підприємства "ЕНЕРГЕТИК" (п. 13 Наказу).
Відповідно до п. 3 Протоколу № 6 від 27.03.1997 засідання галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств визначено перелік майна, яке жодне новостворене підприємство не отримало на свій баланс і яке залишається у ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" як юридичної особи.
18.04.1997 заступником Міністра Мінмашпрому затверджено Розподільчий баланс ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" на 01.01.1997 та Акт приймання залишившогося майна ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" після виділення знов створених підприємств згідно з Постановою КМ України № 569 від 29.05.1996 і Протоколом № 6 від 27.03.1997 засідання галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств.
Відповідно до документа "Майно державного підприємства ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", котре залишилося за об`єднанням після проведення реструктуризації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 29.05.1996 та згідно розподільчого балансу на 01.01.1997", затвердженого генеральним директором ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" Налєсніковським О.А., у господарському віданні ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" після передачі майна новоствореним підприємствам залишились окремі основні фонди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, у переліку "Майно державного підприємства ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", котре залишилося за об`єднанням після проведення реструктуризації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 29.05.1996 та згідно розподільчого балансу на 01.01.1997" відсутнє майно, на базі якого створене Державне підприємство енергетичний завод "Енергетик" (ВТК-472, цехи 416, 417, відділ 844).
01.04.1998 на підставі Акта приймання-передачі розподільчого балансу станом на 01.04.1998 (том 1, а.с. 134 - 138), затвердженого 15.06.1998 заступником Міністра промислової політики України, Державному підприємству енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" від Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" передано активи та пасиви ДП "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД".
Як встановлено вище, Державне підприємство "Київський радіозавод" було створено наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 04.07.1996 № 129 Д і передача ним майна Державному підприємству енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" здійснювалась на виконання цього наказу. З огляду на це доводи відповідача 1 і відповідача 3 про відсутність акта прийому-передачі майна безпосередньо між ДП ВО "Київський радіозавод" і ДП "енергетичний завод "Енергетик" не відповідають встановленим судом обставинам.
В Акті до розподільчого балансу по основним фондам між ДП "КРЗ" і ДП "енергетик" містяться інвентарні номери 304523 (ТП-1425 корп. 63), 304524 (ТП-3077 корп. 15А), 400037 (корп. 63 подст. ТП-63). Відповідно до Довідки Державного Дніпровського проектного інституту № 615 від 17.12.2003 про перейменування трансформаторних підстанцій (ТП) на розподільчі пункти (РП) ТП-1425 корп. 63 було перейменоване на РП-330, а ТП-3077 корп. 15А - на РП-331.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, чинній станом на 01.04.1998), право власності (право оперативного управління) у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Норми про право власності застосовувались також до відносин господарського відання, якщо інше не було передбачено законом.
Положення щодо права власності поширювались також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника (ст. 5 Закону України "Про власність").
Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства (ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні"). Вилучення державою у підприємства його основних фондів, оборотних коштів та іншого використовуваного ним майна здійснюється тільки у випадках, передбачених законами України (ст. 13 Закону України "Про підприємства в Україні").
Володіння майном уважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом (ст. 49 Закону України "Про власність" в редакції, чинній на момент передачі майнового комплексу ДП "Енергетичний завод "Енергетик" та на момент передачі його у власність відкритого акціонерного товариства в процесі корпоратизації державного підприємства).
Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а саме: факт передачі майна від ВО "Київський радіозавод" до Державного підприємства "Київський радіозавод" на виконання наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 04.07.1996 № 129 Д, факт передачі майна від Державного підприємства "Київський радіозавод" до державного підприємства енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК", Державне підприємство "Енергетичний завод "Енергетик" 01.04.1998 набуло речове право (право повного господарського відання) на майновий комплекс у складі об`єктів, визначеному Актом приймання-передачі розподільчого балансу станом на 01.04.1998, в тому числі на об`єкти основних фондів - інвентарні номери 304523 (ТП-1425 корп.63), 304524 (ТП-3077 корп. 15А), 400037 (корп.63 подст. ТП-63), кабельні мережі, які до них під`єднані.
У результаті корпоратизації Державного підприємства "Енергетичний завод "Енергетик", відбулась трансформація його речових прав як титульного володільця (права повного господарського відання) у його право власності на цілісний майновий комплекс, яке було зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.2003 № 210/93, корпоратизація це перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш ніж 75 % статутного фонду яких перебуває в державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об`єднань, підприємств, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність" (у редакції, чинній на час корпоратизації), право колективної власності виникає на підставі, зокрема, перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства. Згідно з статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на час корпоратизації позивача) товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
За змістом пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 508 (у редакції, чинній на час корпоратизації), з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних
товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.
01.03.1999 у процесі підготовки до корпоратизації Державного підприємства "Енергетичний завод "Енергетик" складено Інвентаризаційний опис його основних засобів станом на 01.03.1999 і Відомість розрахунку відновної вартості основних засобів ДП "Енергетик" станом на 01.03.99, перевірені Фондом державного майна України, відповідно до яких у володінні підприємства перебував майновий комплекс, до складу якого входило таке майно (порядкові номери 1-3, 57, 58, 69 Інвентаризаційного опису і порядкові номери 1-3, 57, 58, 70 Відомості розрахунку відновної вартості основних засобів):
приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв. м (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931);
корпус 63, площею 691,7 кв. м з підстанцією ТП 63;
ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м. п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3х240, 940 м. п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 Л1; 2АСБ-10 3х240, 940 м. п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 Л2; 2АСБ-10 3х240, 390 м. п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3х95 корп. 60; АЛБ-10 3х60 248 м. п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3х95 230 м. п. від РП 330 до кор. 41);
ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3х240, 1335м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 Л1; 2АСБ-10 3х240, 1335 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 Л2; АСБ-10 3х240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3х240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3х70, 216 м.п.);
ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв. м (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м. п.).
Переліком нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення з державного підприємства) від 22.04.1999 № 156, визначений аналогічний склад цілісного майнового комплексу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені документи ідентифікують ті основні засоби, які були включені до статутного фонду ВАТ "ЕЗ "Енергетик" у процесі корпоратизації і в частині інформації про спірне майно, а також, не містять суперечностей з іншими фінансово-господарськими документами, які містяться в матеріалах справи і складені як до формування статутного фонду ВАТ, так і після його формування.
Відповідно до Акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства, код за ЄДРПОУ 24742491, затвердженого заступником Міністра промислової політики України 06.04.1999, за формою додатку 3 до Методики оцінки вартості майна під час приватизації (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.12.1998 № 2035) комісія, утворена згідно з наказом від 16.10.1998 № 381 у складі голови Лучинкін С.М, заст. начальника відділу ракетно-космічної техніки Мінпромполітики України, членів: Сацюк М.М., директор ДП "Енергетик", Піддубна М.В., віце-президент ДАХК "Київський радіозавод", ОСОБА_4 , нач. відділу підприємницької діяльності Дарницької райдержадміністрації, Галушко В.М. розглянула документи, необхідні для проведення оцінки, результати проведення інвентаризації майна ДП "Енергетик" станом на 01 березня 1999 року і з урахування Методики оцінки вартості майна під час приватизації визначила його вартість.
Аудиторським висновком по результатах проведення аудиту Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" від 14.06.1999 встановлено, що "Надана аудиторам інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на дату реєстрації. Вартість активів, в тому числі основних фондів, відповідала вартості цілісного майнового комплексу ДП "Енергетичний завод "Енергетик", визначеній у вище зазначених документах, з урахуванням нарахованого за період з 01.03.1999 до 01.06.1999, тобто за період, що пройшов від дати оцінки майна підприємства до дати реєстрації ВАТ".
Наказом Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 № 156 "Про створення Відкритого акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" Державне підприємство "ЕНЕРГЕТИК" перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" шляхом корпоратизації.
01.06.1999 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано Відкрите акціонерне товариство "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК".
Відповідно до п. 1 Статуту № 547-73, зареєстрованого Дарницькою районною державною адміністрацією міста Києва реєстраційний № 02519 01.06.1999 (а.с.182 - 184 том 1), Відкрите акціонерне товариство "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" створено наказом Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 № 156 шляхом перетворення Державного підприємства "ЕНЕРГЕТИК" у Відкрите акціонерне товариство "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 № 987 "Про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод".
Товариство є правонаступником Державного енергетичного підприємства "Енергетик" (п. 3.3. Статуту, п. 4 наказу Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 № 156). Підприємство є власником майна, переданого йому засновником у власність, продукції, виробленої Товариством внаслідок господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством (п. 3.5. Статуту).
Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні", чинного в період виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 Плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик", затвердженого наказом ФДМУ від 24.02.2000 № 3-ПРА, майно Державного підприємства "Енергетичний завод "Енергетик" до статутного фонду ВАТ включено повністю.
У п. 65 постанови від 18.05.2021 № 914/1898/18, Верховний Суд сформував такі висновки щодо застосування норм права до правовідносин, пов`язаних з передачею державного майна в процесі корпоратизації підприємств: з урахуванням системного аналізу змісту статті 21 Закону України "Про власність" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, стаття 12 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, чинній на момент корпоратизації, пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.93 № 508, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації.
Також, доказів невключення спірного майна (РП-330, РП-331, кабельних мереж) до статутного фонду ВАТ "ЕЗ "Енергетик" відповідачі не надали ні суду першої інстанції під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, і таких доказів матеріали справи не містять.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, також встановлено, що ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" є власником спірного енергетичного устаткування за результатами реорганізації ВО "Київський радіозавод" і корпоратизації утвореного на його базі Державного підприємства "Енергетичний завод "Енергетик", у зв`язку з чим укладений між ПрАТ "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, відповідає вимогам закону.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
Щодо доводів відповідачів 1 і 3 про підписання Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" згідно з наказом про створення Відкритого акціонерного товариства (про перетворення з державного підприємства) від 22.04.1999 № 156, неуповноваженою особою (начальником головного управління з питань державної корпоративної власності Фонду державного майна України, а не головою ФДМ або його заступником), суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до п. 1.3. Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22 липня 1998 року № 1450 (у редакції, чинній станом на дату видання наказу Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 № 156 "Про створення Відкритого акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" шляхом перетворення Державного підприємства "ЕНЕРГЕТИК" в процесі корпоратизації), дія цього Порядку не поширюється на відкриті акціонерні товариства, перетворені з державних підприємств у процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.93 № 210/93.
У подальшому, наказом Фонду державного майна України від 18 січня 2001 року № 66 з метою вдосконалення Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.98 № 1450, та враховуючи чисельні звернення ВАТ, створених в процесі корпоратизації, пункт 1.3 наказу ФДМУ від 22.07.98 № 1450 викладено в наступній редакції: "Дія цього наказу може поширюватись на відкриті акціонерні товариства, перетворені з державних підприємств у процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.93 № 210/93. Рішення з цього приводу приймається Фондом державного майна України щодо кожного підприємства окремо".
У період оформлення права власності правопопередників позивача, окремий нормативно-правовий акт, який би регулював питання підтвердження права власності на майно, передане у складі цілісного майнового комплексу до статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації, тобто коли засновником таких товариств виступали органи виконавчої влади (міністерства), а не державні органи приватизації, був відсутній.
Відповідно до п. 5 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22 липня 1998 року № 1450, підставою для включення нерухомого майна до переліків майна, що передано у власність відкритому акціонерному товариству, є такі документи: інвентаризаційні описи основних засобів; відомості щодо введення об`єкту нерухомості в експлуатацію (у разі наявності); акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу; акт оцінки окремої будівлі, споруди або нежилого приміщення (при підтвердженні права власності на будівлю, споруду або нежиле приміщення); перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (на вимогу державного органу приватизації); державний акт про право власності на землю або про право постійного користування землею (довідка місцевої податкової адміністрації про сплату податку за володіння або користування землею) (у разі наявності); довідку з органу місцевого самоврядування про місце знаходження (адресу) об`єкта приватизації. Державний орган приватизації у разі необхідності може зажадати від відкритих акціонерних товариств та покупців об`єктів приватизації додаткові матеріали, які підтверджують склад та місцезнаходження нерухомого майна.
Аналогічні положення містились і в нормативних актах, які видавались на заміну зазначеного Порядку. Зокрема, відповідно до п. 3.1. Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24 травня 2002 року № 906 (діяв до 25.11.2003), підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів: даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об`єкта; розшифровки об`єктів нерухомості по залишковій вартості з зазначенням дати введення в експлуатацію (з урахуванням індексацій основних засобів); розшифровки об`єктів нерухомості, які не приватизуються у складі цілісного майнового комплексу (не ввійшли до статутного фонду товариства), із зазначенням інвентарних номерів та залишкової вартості станом на дату оцінки; копії Державного акта про право власності на землю або на право постійного користування землею на кожну адресу; розрахунку земельного податку за володіння або користування земельною ділянкою за останній звітний період; акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акта оцінки вартості майна; актів державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у разі наявності; довідки з органів місцевого самоврядування про місцезнаходження (адресу) об`єктів нерухомості; переліку нерухомого майна із зазначеною залишковою вартістю, інвентарних номерів за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства станом на дату оцінки; завірених копій установчих документів, які підтверджують правонаступництво підприємства; аудиторського висновку (в разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку); затвердженого плану приватизації (плану розміщення акцій) або нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
Зі змісту викладених норм, суд апеляційної інстанції зазначає, що перелік майна не є юридичним фактом, який породжує право власності на майно, натомість, він видається з метою додаткового підтвердження права власності на майно, яке виникло в минулому на підставі інших належних юридичних фактів. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Цивільні права і обов`язки можуть виникати як на підставі одного юридичного факту, так і на підставі юридичного складу, тобто сукупності обставин, з наявністю яких закон пов`язує виникнення, зміну, припинення правовідносин.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи містять неспростовані відповідачами передбаченими законом засобами доказування факти набуття позивачем речових прав на спірне майно у складі його цілісного майнового комплексу (права повного господарського відання - з 01.04.1998, права власності - з 22.04.1999). Перелік майна, виданий Фондом державного майна для конкретного суб`єкта - ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на підставі його звернення, жодним чином не стосується відповідачів 1 і 3, їх прав, обов`язків та інтересів.
Аналогічні висновки про правову природу переліків майна, які підтверджують право власності акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, викладені в п. 53 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2021 № 914/1898/18: "із суті відповідного документа можна зробити висновок, що такий містить перелік майна товариства, тобто фактично має інформаційний, а не нормативний чи правовий характер. При цьому, такий документ є одностороннім, не фіксує передачі майна, не містить жодних вказівок чи приписів, які б створювали правові наслідки внаслідок його видачі".
Заповнення реквізиту "державний орган приватизації" - Фонд державного майна України, обумовлено затвердженою формою цього документа, яка не передбачала можливість вказати орган державної виконавчої влади - засновника товариства, створеного в процесі корпоратизації, у спірних правовідносинах засновником ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" виступало Міністерство промислової політики України.
Відповідно до п. 4.1.7. Розділу 4 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 № 1820, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації було уповноважено на оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нежитлового фонду, передані у власність суб`єктів підприємницької діяльності, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
11.04.2003 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" звернулось до Головного управління комунальної власності міста Києва з заявою № 4947 щодо оформлення права власності на майно.
До вказаної заяви № 4947 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" додано наступні документи: довіреність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 11.04.2003, Свідоцтво про державну перереєстрацію ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 01.06.99 № 02519, Довідка Київського міського управління статистики від 02.06.99 № 10603, Свідоцтво Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.06.99 № 35469214, Статут ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" № 547-73, Зміни до статуту ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 12.03.2001, Наказ Фонду державного майна України про затвердження плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Мінмашпрому України від 17.10.96 № 206Д, Наказ Мінмашпрому України від 22.04.99 № 156 про створенняВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Інвентаризаційний опис основних засобів заводу "Енергетик" станом на 01.03.99, Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Довідка ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 11.04.2003 № 165, Технічна документація БТІ від 05.04.2003, Наказ Фонду державного майна України від 27.05.2002 № 919 про виконання плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", План розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Фонду державного майна України від 11.08.2000 № 1679 про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 15.05.2000 № 10-КПА, Наказ Фонду державного майна України від 04.08.2000 № 1622 про внесення змін до плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Фонду державного майна України від 24.02.2000 № 3-ПРА про затвердження плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 14.01.99 № 3а, Наказ Фонду державного майна України від 11.01.2000 № 2-ДПК про прийняття рішення щодо приватизації та підготовки проекту плану розміщення акцій, Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Довідка ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 22.05.2003 № 180.
30.05.2003 Київською міською адміністрацією на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 620-В від 30.05.2003 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості" з додатком до нього, позивачу видано Свідоцтво серії МК № 010007232 про право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, з яких:
- приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4 705,40 кв. м;
- корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв. м;
- ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв. м;
- ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв. м.
10.12.2018 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв. м (номер запису про право власності № 29347778), з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери З, Ю, Я), площею 4 705,40 кв. м; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв. м; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв. м; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв. м.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Встановлення чітких та однозначних дозвільних процедур покладено саме на державу, обмежена урегульованість, невизначеність чи не чіткість окремих норм не може мати негативних наслідків для осіб приватного права. Такий підхід відповідає принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України", "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі" тощо).
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивач (його правопопередники), набувши майновий комплекс в процесі реорганізації ДП "ВО "Київський радіозавод" і подальшої корпоратизації, діяли добросовісно, з дотриманням чинних на той час нормативно-правових актів, їх право власності на спірне устаткування з 1998 по 2019 рік не були оспорені.
Щодо доводів скаржника про існування преюдиційного факту, відповідно до якого позивач ніколи не був власником будь-якого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, і відповідно, суд першої інстанції повністю проігнорував встановлені обставини у справі № 15/81, у зв?язку з чим допустив порушення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Скаржник вказував, що постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 в межах справи № 15/81 за заявами АТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколами № 1-3 від 09.11.2016, було встановлено, що майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, до статутного фонду ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" в процесі його корпоратизації не передавалось, тому позивач не набув право власності нього.
27.06.2024 Верховний Суд ухвалив три постанови, якими рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 15/81 скасував та прийняв нові рішення про відмову в задоволенні позовів у зв`язку з обранням неефективного способу захисту, і при розгляді цих справ встановив обставини, зазначені у розділі 4 мотивувальної частини цих постанов.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які на відміну від встановлених обставин не утворюють преюдицію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Згідно положень ч. 7 ст. 75 та ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. Тобто, касаційний суд, який є судом права, а не факту, не встановлює обставин справи, а в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 по справі № 15/81 були скасовані постановами Верховного Суду від 27.06.2024.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Питання про припинення права власності АТ "Енергетичний завод "Енергетик" не було предметом позовних вимог, зокрема зустрічних у справах про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколами № 1-3 від 09.11.2016, процесуальна діяльність сторін і суду щодо встановлення обставин набуття позивачем права власності, зареєстрованого у встановленому порядку, не здійснювалась, заяви позивача про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів обгрунтовані порушеннями, вчиненими під час організації і проведення аукціонів.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові висновки, зроблені Північним апеляційним господарським судом у постановах від 13.04.2023 по справі № 15/81 щодо недоведеності права власності ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на спірне майно, не мають преюдиційного значення, оскільки не є обставинами справи у розумінні ст. ст. 77-80 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Аналогічна оцінка доводам ТОВ "Вардингс" про застосування преюдиції була надана у постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 910/7700/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, недійсним та зобов`язання ДТЕК укласти з ТОВ "Вардингс" договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на зазначений об`єкт.
З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції повністю проігнорував встановлені обставини у справі № 15/81, у зв?язку з чим допустив порушення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - є необґрунтованими та відхиляються.
Щодо перебування спірного майна у ліквідаційній масі ДП "ВО "Київський радіозавод" і правомірності його продажу відповідачеві 1 за результатами аукціону, який відбувся 09.11.2016, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до п. 3 Протоколу № 6 від 27.03.1997 засідання галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств визначено перелік майна, яке жодне новостворене підприємство не отримало на свій баланс і яке залишається у ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", як юридичної особи.
18.04.1997 заступником Міністра Мінмашпрому затверджено Розподільчий баланс ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" на 01.01.1997 та Акт приймання залишившогося майна ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" після виділення знов створених підприємств згідно з Постановою КМ України № 569 від 29.05.1996 і Протоколом № 6 від 27.03.1997 засідання галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств, відповідно до якого у господарському віданні ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" після передачі майна новоствореним підприємствам залишились окремі основні фонди.
Додатком до Акту є "Майно державного підприємства ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД", котре залишилося за об`єднанням після проведення реструктуризації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №569 від 29.05.1996 та згідно розподільчого балансу на 01.01.1997".
31.03.2000 комітетом кредиторів ДП "ВО "Київський радіозавод" було затверджено Перелік майна державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" згідно ліквідаційного балансу станом на 31.03.2000, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 та інше.
Відповідно до вказаних доказів, спірні об`єкти - трансформаторні підстанції за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, високовольтні кабелі до РП-330, високовольтні кабелі до РП-331, інше енергетичне устаткування на балансі ВО "Київський радіозавод" - не залишалось і йому не передавалось.
Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, спірні об`єкти були передані з балансу Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" за розподільчими балансами спочатку Державному підприємству "Київський радіозавод", в подальшому - Державному підприємству "Енергетичний завод "Енергетик", отже, з 1997 року відповідач 2 втратив речове право на зазначене майно і у встановленому порядку його не набував.
Вказані обставини впливають на визначення складу майна, яке було передано відповідачу ДП "ВО "Київський радіозавод" на праві повного господарського відання і входило до ліквідаційної маси ВО "Київський радіозавод".
Спори стосовно складу майна, яке перебувало на праві повного господарського відання і входило до ліквідаційної маси ВО "Київський радіозавод", неодноразово були предметом судового розгляду.
Так, у постанові Верховного суду України від 24.09.2009 у справі № 2/655-40/576 суд встановив, що "після поділу майна за актом від 18 квітня 1997 року до державного підприємства "ВО "Київський радіозавод" передано майно, яке не могло використовуватися у господарській діяльності новостворених суб`єктів господарювання, а саме недобудовані приміщення та об`єкти соціальної сфери. Перелік майна, що передано державному підприємству, наводиться у протоколі № 6 від 27 березня 1997 року галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкротства підприємств".
04.04.2016 між відповідачем 2, в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Агафонова О.Ю., та Міжнародною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" укладено договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).
Під час ліквідаційної процедури ДП ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" ліквідатором Агафоновим О.Ю. 09.11.2016 проведено відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме:
Кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією (Протокол № 1 від 09.11.2016, ціна продажу 66 822,40 грн, на підставі якого укладено Договір від 10.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 810; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32355500 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Вардингс", запис про право власності № 17424570 від 10.11.2016);
РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.) (Протокол № 2 від 09.11.2016, ціна продажу 1 080,00 грн, Договір від 10.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 811; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32355883 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Вардингс", запис про право власності № 17424812 від 10.11.2016);
ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука (Протокол № 3 від 09.11.2016, ціна продажу 23709,00 грн, Договір від 10.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 812; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Вардингс", запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016).
У пункті 1.2. преамбули та пункті 1.2. оспорюваних договорів зазначено, що "об`єкт нерухомого майна належить Продавцю - ДП "ВО "Київський радіозавод", що підтверджується Інвентаризаційним описом основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012, згідно з яким на балансі ДП "ВО "Київський радіозавод" обліковуються відповідні об`єкти нерухомого майна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2025 у даній справі витребувано у Дніпровської окружної прокуратури міста Києва докази: акти інвентаризації майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210), акти оцінки майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210), правовстановлюючі документи, на підставі яких була сформована ліквідаційна маса Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та здійснено продаж майна на аукціонах, проведених у жовтні - листопаді 2016 року, протоколи допиту свідків, обвинувачуваного та інших осіб, які приймали участь у засіданні комітету кредиторів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) у справі № 15/81 про банкрутство, яке відбулось 27.06.2012, за результатами якого було складено Протокол № 1/3 від 27.06.2012.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, Дніпровська окружна прокуратура міста Києва надіслала копії наявних у матеріалах кримінального провадження № 42016101040000209 документів у 2-х томах. Копія Інвентаризаційного опису основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012 в наданих суду матеріалах відсутня.
Також, Інвентаризаційний опис основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012 був витребуваний ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 під час розгляду справ за заявами АТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколами № 1-3 від 09.11.2016, у межах справи № 15/81, проте не був наданий суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі № 15/81, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі № 15/81, усунуто арбітражного керуючого Ільницького С.В. від виконання обов`язків ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В. Судом у вказаній ухвалі встановлено, що ліквідатором боржника арбітражним керуючим Ільницьким Сергієм Васильовичем не забезпечено дотримання приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог суду, викладених в ухвалах від 18.06.2012 та 04.07.2012, у тому числі щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута. У матеріалах справи № 15/81 наявний Акт планової перевірки додержання арбітражним керуючим Ільницьким С.В. Ліцензійних умов від 10.05.2012 № 33/13/01-43, проведеної Управлінням з питань банкрутства, в якому, серед іншого, встановлено порушення абзацу 4, абзацу 7 частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою на ліквідатора покладено обов`язок з дня свого призначення здійснити інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством і сформувати ліквідаційну масу.
Отже, на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу у ДП "ВО "Київський радіозавод", як продавця, були відсутні правоустановлюючі документи на спірне майно, речове право у встановленому порядку не зареєстроване. Посилання в оспорюваних договорах купівлі-продажу від 10.11.2016 на Інвентаризаційний опис основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012, як на документ, що підтверджує право повного господарського відання продавця, не відповідає обставинам, встановленим ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі № 15/81.
Щодо оцінки дій з проведення аукціону 09.11.2016, за результатами якого між відповідачем 1 і відповідачем 2 було укладено оспорювані договори купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Торги у формі аукціону у справі про банкрутство за своєю суттю є передбаченою законодавством послідовністю дій (процедур), вчинених учасниками аукціону з метою продажу майна боржника. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з: 1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів.
Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (п.п. 86, 88 постанови Великої Палати від 13.02.2024 № 910/2592/19, подібні за змістом висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 904/3388/15, від 11 серпня 2020 року у справі № 924/1708/14, від 13 серпня 2020 року у справі № 922/600/17, від 27 січня 2021 року у справі № 910/18250/16, від 07 жовтня 2021 року у справі № 922/3059/16, від 29 червня 2022 року у справі № 23/334-б (910/3657/21), від 06 жовтня 2022 року у справі № 911/1902/17).
У зв"язку з наведеним, слід надати правову оцінку обставинам проведення аукціону 09.11.2016, за результатами якого між відповідачем 1 і відповідачем 2 було укладено оспорювані договори купівлі-продажу.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, у матеріалах кримінального провадження № 42016101040000209, наданого Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, міститься копія протоколу засідання комітету кредиторів у справі № 15/81 від 27.06.2012 № 1/3 (а.с. 290-292, том 2 матеріалів кримінального провадження № 42016101040000209).
Відповідно до зазначеного протоколу, у засіданні комітету кредиторів взяли участь: кредитори - Приватне підприємство "Лівобережна юридична група" з 3 099 голосами в особі представника Стоян Марини Миколаївни; ПАТ "Київенерго" з 1 454 голосами в особі представника Комісара Сергія Петровича; ліквідатор Ільницький С.В.; представник Приватного підприємства "Ексито" з 375 голосами відсутній.
Голова комітету кредиторів Стоян М.М. повідомила, що згідно частини 1 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута, і запропонувала затвердити порядок продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", який додається до цього протоколу у вигляді окремого документа, що має назву "Порядок продажу майна банкрута - ДП "ВО "Київський радіозавод". Ліквідатор банкрута Ільницький С.В. повідомив, що у зв`язку з прийняттям комітетом кредиторів рішення про встановлення та затвердження порядку продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод" необхідно ще раз визначити склад майна ДП "ВО "Київський радіозавод", що підлягає продажу. Також ліквідатор банкрута повідомив, що станом на день проведення засідання комітету кредиторів відсутні документи, які би підтверджували право державної власності, в тому числі на майно по вул. Бориспільській, 9, а саме: високовольтні кабелі- 4 шт. до РП-330, високовольтні кабелі - 4 шт. до РП-331, високовольтні кабелі - 2 шт. до РП-329, ТП-630 кВА, ТП-750 кВА, ТП-1000 кВА. Голова комітету кредиторів ОСОБА_5 запропонувала здійснювати продаж зазначеного майна протягом восьми місяців з моменту отримання відповідного правоустановлюючого документа на нього.
За результатами проведеного голосування ("за" - 100% голосів), комітет кредиторів вирішив затвердити порядок продажу майна банкрута - ДП "ВО "Київський радіозавод" у вигляді окремого документа, що має назву "Порядок продажу майна банкрута за методом зниження ціни". Встановлено, що продажу підлягає вказане майно та інше майно, яке включено в ліквідаційну масу, обліковується на балансі підприємства, в тому числі майно по вул. Бориспільській, 9: високовольтні кабелі- 4 шт. до РП-330, високовольтні кабелі - 4 шт. до РП-331, високовольтні кабелі - 2 шт. до РП-329, ТП-630 кВа, ТП-750 кВА, ТП-1000 кВА.
"Порядок продажу майна банкрута за методом зниження ціни" як окремий документ, а також документи інвентаризації та оцінки майна банкрута, зокрема, Інвентаризаційний опис основних засобів ДП "ВО "Київський радіозавод" від 30.03.2012 - у додатках до протоколу відсутні.
Згідно протоколу від 22.03.2017 допиту ОСОБА_6 , як свідка у кримінальному провадженні № 42016101040000209, встановлено, що він як представник ПАТ "Київенерго" не підписував протокол засідання комітету кредиторів від 27.06.2012 № 1/3, нотаріальна копія якого була пред`явлена йому прокурором для огляду 22.03.2017. Рішення про затвердження порядку продажу майна банкрута, визначення його складу, надання ліквідатору банкрута повноважень з визначення організатора аукціонів, зазначені в протоколі № 1/3 від 27.06.2013, за участі ОСОБА_6 не приймались (а.с. 293-296, 297-298 том 2 матеріалів кримінального провадження № 42016101040000209).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 15/81 встановлено: "З встановлених обставин справи належить дійти висновку, що на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2005, яка є чинною станом на дату апеляційного розгляду даної справи, Приватне підприємство "Лівобережна юридична група" є кредитором боржника на загальну суму 3 099 160,31 грн, з яких 126 471,00 грн - конкурсні, оскільки заявлені ініціюючим кредитором при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, 2 972 689,31 грн - конкурсні, що не мають права вирішального голосу (заявлені після встановленого для їх подання строку), та поточні (не враховуються при визначенні кількості вирішальних голосів на зборах та комітеті кредиторів). З протоколу № 1 вбачається, що у засіданні комітету кредиторів взяли участь два кредитора: Приватне підприємство "Лівобережна юридична група" з кількістю голосів 3 099 та Приватне підприємство "Ексито" з кількістю голосів 375. Втім, як було встановлено вище, Приватне підприємство "Лівобережна юридична група" має лише 126 (126 471,00 грн) вирішальних голосів на зборах та комітеті кредиторів".
Отже, як обгрунтовано встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що не було спростовано скаржником, рішення комітету кредиторів у справі № 15/81 від 27.06.2012 № 1/3, яким визначено склад майна ВО "Київський радіозавод", яке підлягало продажу, в тому числі спірне майно, містить низку суперечностей встановленим обставинам:
1)повідомлення голови комітету кредиторів ОСОБА_5 про проведення інвентаризації і оцінки майна банкрута не відповідає змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі № 15/81, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013, якою встановлено факт невиконання ліквідатором банкрута Ільницьким С.В. своїх обов`язків, зокрема з проведення інвентаризації майна ДП "ВО "Київський радіозавод";
2) рішення прийнято з неправильним визначенням кількості голосів кредиторів, які мають право вирішального голосу (конкурсні вимоги);
3) згідно показань свідка Комісара С.П. (представник кредитора ПАТ "Київенерго") він не брав участі у прийнятті рішень щодо визначення складу майна банкрута та його продажу і не підписував протокол від 27.06.2012 № 1/3.
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення комітету кредиторів про затвердження Порядку продажу майна Банкрута - ДП "ВО "Київський радіозавод", на підставі якого було проведено аукціон 09.11.2016 з продажу спірного майна, не відповідає критеріям достовірності і вірогідності доказів, встановленим ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають відхиленню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Щодо тотожності майна, яке входить до майнового комплексу, право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" (номер запису про право власності № 29347778), і майна, яке придбано відповідачем 1 на підставі договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна № № 810-812 від 10.11.2016, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Об`єктами продажу, відповідно до оспорюваних договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна від 10.11.2016, визначено:
"Кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією";
"РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.)" і "ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука".
Висновком комплексної будівельно-технічної та електротехнічної експертизи від 09.11.2023 № 26227/23-46/26228/23-44, проведеної в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, встановлено перелік і характеристики електротехнічного обладнання і нерухомого майна (корпуси 63, 15А, 40), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.
Зокрема, висновком визначено, що приміщення трансформаторної підстанції ТП 3077, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 15а, літера Ш, та приміщення, в якому розташований РП-331, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна.
У приміщенні РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш) на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, розташовано електротехнічне устаткування, призначене для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії, за переліком, наведеним у розділі "Дослідження" Висновку експертизи (с. 8-11 Висновку), в тому числі високовольтні комірки (тип КСО) у кількості 28 шт. та масляні вимикачі ВМГ, які вмонтовані у кожну комірку (КСО - це тип високовольтних комірок, які є складовими елементами розподільчого пункту - трансформаторної підстанції, а ВМГ - тип масляного вимикача, який є складовою частиною кожної високовольтної комірки). Комірки типу КСО-93 в РП-331 відсутні. Будь-якого іншого електроустаткування, крім переліченого, у приміщеннях РП-331 (у минулому ТП 3077), які були досліджені 19.10.2023, не встановлено.
У приміщенні РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ) на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 розташовано електротехнічне устаткування, призначене для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії, за переліком, наведеним у розділі "Дослідження" Висновку експертизи (с. 12-15 Висновку), в тому числі високовольтні комірки (тип КСО) у кількості 27 шт. та масляні вимикачі (ВМГ), які вмонтовані в кожну комірку. Будь-якого іншого електроустаткування, крім переліченого, у приміщеннях РП-330 (у минулому ТП 1425), які були досліджені 19.10.2023, не встановлено.
Приміщення трансформаторної підстанції ТП 1425, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 63, літера Щ, та приміщення, в якому розташований РП-330, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна.
У приміщенні ТП-1662 корпусу № 40 (літера Ч) на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, розташовано електротехнічне устаткування, призначене для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії, за переліком, наведеним у розділі "Експертне дослідження" Висновку експертизи (с. 16-18 Висновку експертизи). Будь-якого іншого електроустаткування, крім переліченого, у приміщеннях ТП-1662, які були досліджені 19.10.2023, не встановлено.
Кабельні мережі (за переліком) у своїй сукупності і у сукупності з іншими об`єктами мають певне комерційне використання - електроживлення об`єктів та розподіл електричної енергії. У сукупності з нерухомістю такі лінії забезпечують певне функціональне використання нерухомості як об`єкта з комерційним потенціалом.
З огляду на зазначені висновки експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відчужене на користь відповідача 1, а в подальшому - на користь відповідача 3, майно (високовольтні комірки у кількості 9 штук, які є частиною обладнання розподільчого пункту РП-331, масляні вимикачі у кількості 9 штук, які є частиною обладнання розподільчого пункту РП-330, кабельні мережі) - не є індивідуально визначеним і не може виступати окремими об`єктами цивільного обороту і права власності. Вони входять до складу трансформаторних підстанцій і єдиного майнового комплексу позивача, і у відповідності до ст. 183 Цивільного кодексу України, є неподільною річчю.
Наявність такого обладнання, як ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки (це схема з`єднання декількох трансформаторів певних типів), ТП-ТМ-630/10 за результатами огляду і дослідження документів про схеми електропостачання промислового майданчику - експертами не встановлена.
Наявними у справі доказами підтверджується, що з моменту розподілу майна Виробничого об`єднання "Київський радіозавод" і виділення з нього нових підприємств саме позивачем (з 1997 по 1999 - ДП "Енергетичний завод "Енергетик", з 1999 його правонаступниками - ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик") здійснюється обслуговування майнового комплексу, в тому числі електротехнічного устаткування, призначеного для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії (трансформаторних підстанцій, обладнання, яке в них знаходиться, кабельних мереж).
Цей факт підтверджується укладеними з електропостачальними організаціями договорами і актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (договір на користування електричною енергією № 296 від 02.01.1991 з додатками - Додатки № 13 від 04.07.1997, № 14 від 04.06.1998, № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, договір на використання електричної енергії № 911 від 04.06.1998, договір на постачання електричної енергії споживачу № 787ПВ від 19.12.2018, договір на постачання електричної енергії споживачу № 59448 від 20.09.2021).
Експлуатація електроустаткування напругою понад 1000В, до якого відносяться спірне майно, здійснювалась позивачем на підставі дозволів, виданих органом, який реалізує державну політику у сфері охорони праці, на підставі відповідного висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва: Дозвіл № 1130.08.32-31.10.2 від 12.09.2008, виданий Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву, на виконання робіт підвищеної небезпеки при здійсненні виробництва та розподілення електричної енергії, а саме: монтаж, ремонт, експлуатація (відповідно до актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін згідно договорів, укладених з субспоживачами) устаткування підвищеної небезпеки, а саме: електроустановок та електрообладнання до та понад 1000В: силові трансформатори серії ТСЗ, ТМ-1000 - 68 од., силові кабельні лінії 2ААб-10 3х240 - 125 кабельних мереж; комплектне розподільче устаткування типу РУ-10вК (7од.), РУ-0,4 кВ (61 од.); Дозвіл № 4416.10.30 - 74.30.0 від 15.12.2010 на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки, виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, в тому числі виконання робіт в діючих електроустановках напругою до та понад 1000 В; Дозвіл № 1824.11.32-31.20.2 від 12.10.2011, виданий Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву, на виконання робіт підвищеної небезпеки при здійсненні технічного розподілення електричної енергії та обслуговування електрогосподарства виробничих площадок, а саме: силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, РП-330, заводський № 802; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, РП-330, заводський № 890; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, РП-331, заводський № 1371; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, РП-331, заводський № 1358; силових кабельних ліній на 10кВ - 20 км; Дозвіл № 3236.16.32 від 25.11.2016, виданий Головним управлінням Держпраці у Київській області, на виконання монтажу, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме електричного устаткування електричних станцій та мереж (напругою понад 1000В до 10кВ включно); Дозвіл № 4607.19.32 від 20.12.2019, виданий Головним управлінням Держпраці у Київській області, на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, в тому числі силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, заводський № 802; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, заводський № 890; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, заводський № 1371; силового трансформатора серії ТМ3-10/0,4 кВ, заводський № 1358; високовольтних комірок типу КСО-2УМ, КСО-272, КСО-ІХ, КСО-285 напругою 10кВ у кількості відповідно до п. 1 Дозволу; силових кабельних ліній напругою 10кВ; Дозвіл № 2697.21.32 від 16.12.2021, виданий Головним управлінням Держпраці у Київській області, на роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000В, місце виконання м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9.
Докази про утримання і експлуатацію спірного майна з 1997 року іншими, ніж позивач, суб`єктами, зокрема відповідачем 2, не були надані ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Не підтверджено доказами існування на території промислового майданчику іншого аналогічного електротехнічного обладнання - РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), крім обладнання, яке входить до складу майнового комплексу позивача.
Також, згідно звіту про незалежну оцінку приміщень трансформаторної підстанції, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, складений ТОВ "Міжнародна компанія "АЙН СОФ" станом на 31.12.2008, Технічних звітів (топографо-геодезичні роботи) по встановленню зовнішніх меж землекористування земельних ділянок 8 000 000 000:63:275:0017, 8 000 000 000:63:275:0018, 8 000 000 000:63:275:0022, 8 000 000 000:63:275:0032, 8 000 000 000:63:275:0087, на яких розміщено майно, включене до складу цілісного майнового комплексу позивача.
Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд вирішує питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно статті 238 Господарського процесуального кодексу України, в судовому рішенні повинно бути зазначено мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, доказування здійснюється відповідно до стандарту "вірогідності доказів", згідно з яким, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, у судовому засіданні судом першої інстанції оглянуто оригінали таких доказів, копії яких додані позивачем до позовної заяви: Розподільчого балансу ДП "ВО "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" на 01.01.1997 від 18.04.1997, Акту приймання-передачі ДП енергетичним заводом "ЕНЕРГЕТИК" від ДП "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" розподільчого балансу станом на 01.04.1998, затвердженого заступником Міністра промислової політики 15.06.1998, Акту до Розподільчого балансу по основним фондам між ДП "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" і ДП "ЕНЕРГЕТИК" на 01.04.1998, Акта приймання-передачі ДП "Київський радіозавод" від ВО "Київський радіозавод" об`єктів виробничо-господарської діяльності від 18.04.1997, Інвентаризаційного опису основних засобів заводу "Енергетик" станом на 01.03.1999, Відомості розрахунку балансової (залишкової) вартості основних засобів ДП "Енергетик" станом на 01.03.1999, Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству в процесі корпоратизації ДП "Енергетичний завод "Енергетик", балансу ДП "Енергетик" на 01.04.1998, Акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства від 06.04.1999, Статуту № 547-73 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", зареєстрованого Дарницькою районною державною адміністрацією міста Києва 01.06.1999 за реєстраційним номером № 02519, Свідоцтва серія МК № 010007232 від 30.05.2003 про право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв. м, технічної документації БТІ від 05.04.2003 (на корпуси 15а (літера Ш), 40 (літера Ч), 63 (літера Щ), договору на користування електричною енергією № 296 від 02.01.1991 з додатками - Додатки № 13 від 04.07.1997, № 14 від 04.06.1998, № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, договір на використання електричної енергії № 911 від 04.06.1998, договору на постачання електричної енергії споживачу № 787ПВ від 19.12.2018, договору на постачання електричної енергії споживачу № 59448 від 20.09.2021.
Доводи відповідачів 1 і 3 про неналежність доказів - обгрунтовано відхилено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, та визнано обгрунтованими пояснення позивача про те, що оскільки більшість поданих письмових доказів стосувались правовідносин між декількома суб`єктами (в процесі реорганізації ДП "ВО "Київський радіозавод"), первинні та інші фінансово-господарські документи виготовлялись в декількох примірниках, наприклад, розподільчий баланс ДП "ВО "Київський радіозавод" на 01.01.1997 від 18.04.1997. Також, копії окремих доказів були отримані адвокатами позивача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, затвердженому постановами Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722 та від 25 грудня 2015 року № 1127.
В свою чергу, відповідач 1 був зареєстрований 03.10.2016, відповідач 3 - 23.03.2024, а складені протягом 1996 - 2016 років документи не стосуються їх прав, обов`язків та інтересів.
Також відповідачі не спростували в суді першої інстанції, як і скаржник в суді апеляційної інстанції, обставини, які встановлені на підставі доказів, які вони вважають неналежними, і не довели, в чому саме полягало порушення позивачем закону під час отримання наданих ним доказів.
Оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність факту виникнення у позивача речових прав на спірне майно - права повного господарського відання державного підприємства, а за результатами корпоратизації підприємства позивача - права власності, а також факт відсутності у відповідача 2 права на відчуження такого майна будь-яким особам. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Стосовно правової природи спірного майна, як складової частини складної речі, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до Висновку комплексної будівельно-технічної і електротехнічної експертизи (Висновок експертів від 09.11.2023 № 26227/23-46/26228/23-44), РП 330, РП 331, кабельні мережі - є частиною єдиного майнового комплексу позивача, в тому числі складовими нерухомого майна, який призначений для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.
Згідно з положеннями статті 186 Цивільного кодексу України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом спеціального Закону України "Про електроенергетику" (був чинним на момент продажу майна на аукціоні 09.11.2016) вбачається, що трансформаторна підстанція (ТП), розподільний пункт (РП) з відповідними кабелями та пов`язаними елементами належать до системи передачі та розподілу електричної енергії. При цьому ТП та РП з відповідними (допоміжними) елементами є електроустановками, тобто комплексом устаткування і можуть бути невід`ємною частиною споруд (споруди).
Трансформаторні підстанції, кабельні лінії, пункти розподілу електричної енергії хоч і є окремими елементами, однак призначені для обслуговування цілісною системою будівлі чи інших споруд та становлять одне ціле з ними, що виключає можливість розглядати їх як окремі об`єкти права власності. Такий висновок узгоджуються із правовою позицією, викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 369/5240/16-ц, від 25.07.2019 у справі № 907/442/18.
У силу частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на складові частини складної речі, зокрема на електричні мережі, окремо не підлягають державній реєстрації.
Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідачів 1 і 3 також не могло виникнути право власності на спірне майно лише внаслідок відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна та внесення відповідного запису до державного реєстру. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Системний аналіз чинного законодавства України, в тому числі положень ст. 181 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" від 9 липня 2010 року № 2480-VI, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV надає підстави для висновку, що не вважаються нерухомим майном і не поширюється законом правовий режим нерухомості на спірне майно, яке належить позивачеві.
Аналогічні аргументи викладені у Науково-правовому висновку № 007/2024 від 27.06.2024 щодо визначення правового режиму деяких видів майна та особливостей державної реєстрації речових прав на них, підготовленому на замовлення ПрАТ "ЕЗ "ЕНЕРГЕТИК" спеціалістами Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України.
За результатами проведення Міністерством юстиції України камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни складено довідку від 16 березня 2017 року, в якій відображено встановлені порушення Чорноног Ларисою Віталіївною пункту 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 181 Цивільного кодексу України. Суть вказаного порушення полягає в тому, що Чорноног Лариса Віталіївна 14 листопада 2016 року за результатом розгляду заяви № 19471949 директора ТОВ "ВАРДИНГС" Бездольного І.П. про державну реєстрацію права власності на кабельні лінії, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 32355500 та всупереч вимогам чинного законодавства проведено державну реєстрацію зазначених об`єктів на підставі договорів купівлі-продажу, зазначаючи в договорі, що вказаний об`єкт є об`єктом нерухомого майна. Проте, зазначене майно загалом не підлягало реєстрації у Державному реєстрі прав. Крім того, право власності на об`єкти не було зареєстровано за продавцем, а отже, не виникало. Аналогічними є також порушення позивачем вимог реєстраційного законодавства (проведення державної реєстрації речових прав на майно, яке не підлягає державній реєстрації) щодо проведення приватним нотаріусом реєстрації прав власності за заявами № № 19473183, 19473721.
Наказом Міністерства юстиції України від 24 березня 2017 року № 960/5 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю Чорноног Л.В. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року, залишеною без змін постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року і Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 26.02.2020 у справі № 826/7866/17, зазначений наказ Міністерства юстиції України визнано протиправним та скасовано у зв`язку з відсутністю у Міністерства юстиції України повноважень щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав в період, за який застосовано стягнення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у п.п.30-31 постанови від 26.02.2020 № 826/7866/17 констатував, що у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, відсутня необхідність встановлювати факт правомірності чи протиправності вчинених державним реєстратором Чорноног Л.В. реєстраційних дій, в тому числі стосовно реєстрації права власності ТОВ "Вардингс" на об`єкти, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9. Верховний Суд погодився з тим, що відповідні реєстраційні дії можуть бути предметом судового розгляду в інших процесах за зверненнями суб`єктів, чиї права на їх думку порушені діями державного реєстратора.
За таких умов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладання окремих правочинів відносно обладнання трансформаторної підстанції (високовольтних комірок, масляних вимикачів, кабельних мереж, які поєднують трансформаторні підстанції з іншими елементами системи електроживлення) становить порушення норм про об`єкти цивільних прав і обов`язків і не є підставою виникнення у відповідачів 1 і 3 прав власності на такі об`єкти. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Доводи скаржника про те, що обраний позивачем спосіб захисту - є неефективним, - судом апеляційної інстанції відхиляється як необгрунтований, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України. Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто повинне залежати як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17).
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.
Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність, можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (аналогічні правові висновки наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21).
Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).
Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.
Отже, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору.
В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, основним результатом, якого хоче досягнути позивач у процесі вирішення цього спору, є визнання за ним права власності на частину майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, та закриття "паралельних" розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,, в яких містяться записи про право власності на спірне майно відповідача 1, а після відкриття провадження у справі - записи про право власності відповідача 3, які є ефективними в контексті спірних правовідносин учасників справи Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Розглянувши позовну вимогу про визнання права власності на частину майнового комплексу, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної,
творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право
приватної власності є непорушним. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями статей 328, 329 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин (постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц).
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України,
необхідно враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).
Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають, зокрема: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій, з актів планування; внаслідок інших дій громадян і організацій.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, спірне майно на момент звернення позивача з позовом, не відчужувалось ним третім особам.
Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом, для захисту порушеного права власності позивача необхідно визнати наявне у нього право власності і відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способам захисту, передбаченим пунктами 1 і 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання права власності позивача на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ); РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш); ТП-1662 корпусу № 40 (літера Ч); кабельні лінії 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 9 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 25 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 18 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 16 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; АСБ-10 3х240 (390 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 13 РП 330 до комірки № 14 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (420 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 15 РП 331 до комірки № 8 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 7 РП 330 до комірки № 13 ТП-931; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 4 РП 331 до комірки № 9 ТП-931; ААШВ-10 3х70 (216 м), є обгрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи, встановленим на підставі досліджених судом доказів. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Щодо позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності позивача на частину майнового комплексу, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно на час звернення з позовом, і розгляду справи перебуває у фактичному володінні позивача і з його володіння - не вибувало.
Водночас, наявність записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ "ВАРДИНГС", а після відкриття провадження у справі - за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", прав на складові майнового комплексу позивача створює перешкоди у нормальному користуванні майном та реалізації інших його прав як власника.
23.03.2024, після відкриття провадження у даній справі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (код ЄДРПОУ 45451822), єдиним засновником якого виступило ТОВ "ВАРДИНГС". Керівником призначено ОСОБА_7 . Державна реєстрація створення юридичної особи проведена приватним нотаріусом Іващенко Н.В. 23.03.2024, номер реєстраційної дії 1000651020000038945.
На підставі рішення ТОВ "ВАРДИНГС" про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 125, виданий 23.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМНО, акт приймання-передачі, серія та номер: 135, 136, виданий 27.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМО внесене до статутного капіталу ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД ЕНЕРГЕТИК" таке майно: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт. (РНОНМ: 1084016380000).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72325714 від 29.03.2024 11:38:13, ПН Іващенко Н.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, внесено запис про речове право ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" - право власності, номер відомостей про речове право: 54344968, дата, час державної реєстрації: 27.03.2024, 15:35:23.
На підставі рішення ТОВ "ВАРДИНГС" про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 125, виданий 23.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМНО, акт приймання-передачі, серія та номер: 135, 136, виданий 27.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМО внесено до статутного капіталу ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" таке майно: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.) (РНОНМ: 1083957280000). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326005 від 29.03.2024, ПН Іващенко Н.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, внесено запис про речове право ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД ЕНЕРГЕТИК" - право власності, номер відомостей про речове право: 54345213, дата, час державної реєстрації: 27.03.2024, 15:57:47.
На підставі рішення ТОВ "ВАРДИНГС" про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 125, виданий 23.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМНО, акт приймання-передачі, серія та номер: 135, 136, виданий 27.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМО, до статутного капіталу ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД ЕНЕРГЕТИК" внесено таке майно: Кабельна лінія № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією (РНОНМ: 1083943180000). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326260 від 29.03.2024, ПН Іващенко Н.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, внесено запис про речове право ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" - право власності, номер відомостей про речове право: 54345450, дата, час державної реєстрації: 27.03.2024 16:02:28.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в "паралельному" розділі продовжують залишатись записи про право власності відповідача 3 на майно, яке належить позивачеві, що перешкоджає реалізації повноважень останнього як власника, зокрема, у правовідносинах з енергопостачальними організаціями.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Вардингс" до ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" про визнання недійсним договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, укладеного між ПрАТ "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та зобов`язання останнього укласти договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт, який знаходиться за вказаною адресою. Позовні вимоги були обгрунтовані саме наявністю у відповідача 1 зареєстрованого права власності на спірне майно, яке він після відкриття провадження у цій справі передав як внесок до статутного капіталу ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик".
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Як зазначив Верховний Суд у постанові № 917/1085/22 від 18.10.2023, порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому, позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Позов власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, - припинення дії, яка порушує право. Негаторний позов може бути заявлений про зобов`язання відповідача утриматись від дій, що можуть перешкодити власнику користуватись майном в майбутньому; припинення дій, що порушують право; відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Для захисту порушеного права власності позивача необхідно припинити дії, які перешкоджають здійсненню ним правомочностей як власником єдиного майнового комплексу згідно його функціонального призначення, а також відновити становище, яке існувало до укладення договорів купівлі-продажу від 10.11.2016 і передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик". Вказане відповідає способам захисту, передбаченим пунктами 3 і 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.
Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на частину майнового комплексу позивача за ТОВ "ВАРДИНГС" з відкриттям нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і продовжилось у зв`язку з реєстрацією права власності на спірне майно на користь ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав із закриттям відповідного розділу реєстру опосередковують припинення протиправних дій відповідача 1 і відповідача 3 і відновлення становища, яке існувало до порушення. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Велика Палата Верховного Суду у п. 153 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зазначила, що з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розділ державного реєстру та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.
Натомість, наявність незакритого розділу в Державному розділі речових прав на нерухоме майно на складові речі, які не можуть бути самостійними об`єктами цивільного обороту (розподільчі пункти і їх елементи - високовольтні комірки, масляні вимикачі, а також кабельні мережі є складовими частинами електротехнічних споруд позивача), призводить до правової невизначеності та фіктивного створення начебто окремих об`єктів нерухомого майна, які насправді є електротехнічними пристроями у складі трансформаторних підстанцій, зареєстрованих на праві власності за позивачем.
Враховуючи, що право власності позивача на майновий комплекс, до складу якого входять всі об`єкти (будівлі, приміщення, трансформаторні підстанції) та їх складові, належним чином зареєстроване, майно не вибувало з фактичного володіння позивача, підстави у введенні у володіння майном шляхом внесення нового, повторного або додаткового запису про право власності позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - відсутні. Заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав із закриттям розділу опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що зазначений спосіб захисту відповідає вимогам чинної редакції ч. 7 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено належність йому спірного майна та неправомірність його набуття відповідачами 1 і 3, як і доведено, що спірне майно є рухомим майном, а тому реєстрація права власності на нього як на об`єкт нерухомого майна проведена незаконно та рішення про таку реєстрацію підлягає скасуванню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладених 10.11.2016 між ДП "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" та ТОВ "ВАРДИНГС", суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення і перебігу спірних правовідносин), є визнання правочину недійсним.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 Цивільного кодексу України.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна № № 810-812, укладених 10.11.2016 між ДП "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД" та ТОВ "ВАРДИНГС", позивач зазначав те, що оспорювані договори вчинені щодо складових частин складної речі, які не відносяться до окремих об`єктів права власності і не є об`єктами нерухомого майна, продавцем, який не мав права на відчуження такого майна, тому спрямовані на незаконне заволодіння цілісним майновим комплексом позивача. Відповідно такі договори підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України.
Отже, повноваження продавця на відчуження майна за договором купівлі-продажу та обсяг його цивільної дієздатності, а також правова природа майна, яке відчужується, як самостійного об`єкта цивільних прав (тобто його здатність бути окремим об`єктом права власності), повинні відповідати вимогам закону.
Відповідно до ст. 187 Цивільного кодексу України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлено від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Згідно ст. 188 Цивільного кодексу України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
З огляду на зазначені норми та висновки Комплексної будівельно-технічної та електротехнічної експертизи від 09.11.2023 № 26227/23-46/26228/23-44, суд апеляційної інстанції зазначає, що відчужене відповідачем 2 майно (високовольтні комірки у кількості 9 штук, які є частиною обладнання розподільчого пункту РП-331, масляні вимикачі у кількості 9 штук, які є частиною обладнання розподільчого пункту РП-330, кабельні мережі) - не може вважатись індивідуально визначеним і виступати окремими об`єктами цивільного обороту і права власності.
У силу частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на складові частини складної речі, зокрема на електричні мережі, окремо не підлягають державній реєстрації.
Натомість, об`єктом реалізації з прилюдних торгів могло бути нерухоме майно, яке є об`єктом цивільних прав (будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка, підприємство як цілісний майновий комплекс (або його частина, виділена у встановленому законом порядку в окремий самостійний об`єкт власності), а не його частина, яка не набула статусу об`єкта нерухомості в передбаченому законом порядку і входила до складу майна позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільного кодексу України керується змістом самої протиправної дії, її антисоціальним характером, а також значущістю порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 910/4932/19, від 25 березня 2021 року у справі № 911/2961/19, від 31 січня 2024 року у справі № 461/8830/17, від 16 лютого 2024 року у справі № 917/1173/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 924/971/23 підкреслила, що у правовій державі інтереси держави повинні відповідати інтересам суспільства та не можуть їм суперечити. Ті з інтересів суспільства, які становлять власне його фундамент, становлять публічний порядок. Тобто інтереси суспільства і публічний порядок співвідносяться як родове і видове поняття: забезпечення публічного порядку завжди в інтересах суспільства, однак не все, що становить інтерес суспільства, становить публічний порядок. Його становлять лише фундаментальні цінності. Правочин уважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він посягає на фундаментальні суспільні цінності та основи правопорядку держави. До таких належать правочини, спрямовані, зокрема, на порушення конституційних прав і свобод, незаконне використання комунальної, державної чи приватної власності.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що укладення договорів купівлі-продажу щодо складових частин складної речі, які не відносяться до окремих об`єктів права власності і не є об`єктами нерухомого майна (РП-331 (КСО-93 комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), кабельні мережі), а також щодо фіктивного (неіснуючого) за даною адресою майна (ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука), особою, яка не мала права на відчуження такого майна, спрямовані на незаконне заволодіння цілісним майновим комплексом позивача, що свідчить про нікчемність договорів купівлі-продажу № № 810-812 від 10.11.2016, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про визнання їх недійсними.
Щодо позовних вимог про визнання укладеного між ТОВ "Вардингс" та ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" Акта приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внеску (внесення майна до статутного капіталу) від 27.03.2024, посвідченого Іващенко Наталією Володимирівною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 135, 136, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 15/81 (910/390/24) за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код 40869366), Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) в особі ліквідатора банкрута Приходька Дмитра Володимировича про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні.
20.03.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено такі реєстраційні дії стосовно ТОВ "ВАРДИНГС" (код ЄДРПОУ 40869366):
- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.03.2024 10:47:51, 1000741070001062419, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_8 , Приватний нотаріус Іващенко Н.В. Зазначений запис внесено на підставі Акту приймання - передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВАРДИНГС" від 19.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. за № № 113, 114, відповідно до якого ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "ВАРДИНГС";
- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.03.2024 17:11:41, 1000741070002062419, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів., ОСОБА_8 , ПН ОСОБА_8 . У зв`язку з реєстрацією відомостей про передачу від ОСОБА_9 до ОСОБА_10 100% частки в статутному капіталі ТОВ "ВАРДИНГС" зареєстровані зміни керівника зазначеного підприємства та бенефіціарного власника, а само замінено ОСОБА_9 на ОСОБА_10
23.03.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зареєстровано ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (код ЄДРПОУ 45451822), єдиним засновником якого виступило ТОВ "ВАРДИНГС".
На підставі рішення ТОВ "ВАРДИНГС" про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 125, виданий 23.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМНО, акт приймання-передачі, серія та номер: 135, 136, виданий 27.03.2024, видавник: Іващенко Н.В., ПН КМО внесене до статутного капіталу ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД ЕНЕРГЕТИК" таке майно: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт. (РНОНМ: 1084016380000), РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.) (РНОНМ: 1083957280000), Кабельна лінія № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією (РНОНМ: 1083943180000). Внесено записи про речове право ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" - право власності, номери відомостей про речове право: 54344968, 54345213, 54345450.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, що оскільки відповідач 1 не набув законного права власності на спірне майно, відповідно, він не мав правових підстав для здійснення державної реєстрації за собою право власності на це майно та, відповідно, розпоряджатись ним, зокрема шляхом передачі у власність відповідачу 3 на підставі рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок до його статутного капіталу. Відтак, неіснуюче право власності на об`єкт не породжує й прав щодо розпорядження майном, а подальші правочини щодо його відчуження шляхом внесення до статутного капіталу відповідача 3 - є нікчемними.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно відповідача, невиконання зобов`язань, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (постанова ВП ВС від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц).
У п. п. 111-114 постанови Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) сформульовано критерії фраудаторності правочину. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
На підставі встановлених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що дії ТОВ "Вардингс" зі створення ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" після відкриття провадження у цій справі та відчуження спірного майна не відповідають принципам добросовісності і вчинені на шкоду позивачеві. Так, засноване відповідачем 1 товариство має тотожне найменування з найменуванням позивача - АТ "Енергетичний завод "Енергетик" і відрізняється тільки організаційно-правовою формою. Директором і відповідача 1, і відповідача 3 є ОСОБА_10 .
Також, листом № 19/57847-25-Вих від 16.07.2025 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 в частині, що стосується витребування інформації про перетинання особою державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території" (далі - База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614 (далі - Положення ), відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 08.11.2017 по 28.03.2024 громадянином України БЕЗДОЛЬНИЙ ІГОР, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Базі даних не виявлено. Відповідно до пункту 17 Положення інформація про осіб, які перетнули державний кордон України, в?їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території зберігається протягом 10 років з дня ї внесення.
Зазначені факти відповідачами не спростовані.
У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення від імені ТОВ "Вардингс" про створення ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" і передачу до його статутного капіталу спірного майна прийнято неуповноваженою особою з метою незаконного заволодіння майном позивача.
Правочин уважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З огляду на викладене, наведені вище обставини в сукупності підтверджують нікчемність укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРДИНГС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" правочину з передачі спірного майна до статутного капіталу, оформленого Актом приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) від 27.03.2024, посвідченого Іващенко Наталією Володимирівною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 135, 136.
Щодо оцінки способів захисту на предмет відповідності статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.
Застосування способів захисту, які становлять предмет цього позову і є ефективними для відновлення прав позивача, не призводить до порушень прав відповідача 1 і відповідача 3, які не набули і не могли набути право власності на спірні об`єкти. Зокрема, відповідач 1 не позбавлений можливості пред`явити вимогу до відповідача 2, у якого було відсутнє права на продаж спірного майна, або до іншої особи, яка винна у завданні збитків, про їх відшкодування на підставі статті 661 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідач 1 має можливість звернутись до відповідача 2 із вимогою про застосування наслідків, передбачених оспорюваними договорами купівлі-продажу від 10.11.2016.
Так, відповідно до пунктів 6.4. зазначених договорів (їхній зміст тотожній у всіх трьох договорах), якщо з вини продавця або внаслідок недійсності гарантій продавця чи пов`язаних із цим дій (вимог) третіх осіб майновим інтересам покупця буде завдано шкоди, продавець відшкодовує покупцеві такі збитки не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з моменту надання йому продавцем розрахунку таких збитків. Також всі девальваційні ризики у випадку визнання в судовому порядку аукціону недійсним, або у випадку настання інших обставин, що призвели до припинення права власності покупця, покладаються на продавця (пункти 6.6. договорів купівлі-продажу від 10.11.2016). З огляду на те, що договір не може регулювати правовідносини між третіми особами - не сторонами договору, зазначені вище гарантії можуть бути застосовані покупцем-відповідачем 1 по відношенню до продавця-відповідача 2.
Крім того, на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу, речові права продавця (відповідача 2) не були зареєстровані, правоустановлюючі документи на таке майно відсутні. Отже, покупець (відповідач 1) не міг покладатись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявних прав продавця, не встановив фактичну наявність/відсутність відчужуваного майна за місцем його знаходження, не вжив інші заходи для встановлення правомочностей щодо відчуження спірного майна за відсутності правоустановчих документів та державної реєстрації речових прав.
Оскільки вчинені правочини з відчуження відповідачем 2 майна на користь відповідача 1 не могли бути достатньою правовою підставою для набуття ним майна і відповідач 1 не набув право власності (в тому числі право володіння) на таке майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати задоволення позову індивідуальним і надмірним тягарем, який порушує справедливий баланс між потребою у захисті права власності позивача і інтересами відповідачів. Відповідно, не міг набути право власності і відповідач 3 внаслідок внесення відповідачем 1 до статутного капіталу спірного майна. Також, відповідач 1 і відповідач 3, вчиняючи дії з відчуження майна шляхом його передачі до статутного капіталу останнього, діяли недобросовісно з метою заволодіння майном позивача.
Щодо правової оцінки доводів скаржника про кінцевих бенефіціарних власників АТ "Енергетичний завод "Енергетик", суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Зокрема, скаржник наголошував в апеляційній скарзі та просив надати оцінку наступним його доводам:
- у російській федерації зареєстровано юридичну особу ООР "РСПП", Російський союз промисловців і підприємців (ОГРН 1067746348427); зазначена юридична особа перебуває під санкціями США та Великої Британії;
- біля витоків створення РСПП у 1991 році стояла ОСОБА_11 , яка перебуває під санкціями РНБО України; на сьогодні ОСОБА_11 є віцепрезидентом РСПП. ОСОБА_11 також була президентом РЕГІОНАЛЬНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" (ОГРН 1027739420939), яка була ліквідована у 2005 році;
- 02.01.2022 з ЄДРЮО рф було видалено запис про засновників ліквідованої юридичної особи: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
- з відкритих джерел позивачем виявлено таку інформацію щодо засновників: 1. ОСОБА_11 - державний діяч і політик, депутат Держдуми II, IV, V, VI та VII скликань, член фракції "Єдина росія". Знаходиться під санкціями РНБО; 2. ОСОБА_14 - радянський та російський державний діяч, у 1995- 1999 рр. генеральний директор РГО МКПП, у 1999- 2000 рр. заступник міністра рф у справах СНД, у 2000- 2007 рр. заступник повноважного представника президента рф у Сибірському федеральному окрузі; 3. ОСОБА_15 - радянський та російський учений, науковий керівник робіт із космічних двигунів і енергоустановок, з 2005- 2011 рр. - президент російської академії космонавтики ім. Циолковського, до 2016 р. - генеральний директор Державного наукового центру, з жовтня 2016 р. - його науковий керівник; 4. ОСОБА_16 - з 01.1992 до 07.1996 - віцепрезидент РСПП (юридична особа під санкціями США та ЄС), 07.1996- 09.1997 - заступник секретаря Ради безпеки рф, 09.1997-03.2000 - перший заступник Міністра оборони рф, з 2000-2008 - член Ради директорів АФК "Система";
- правонаступником ліквідованої юридичної особи є РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ`ЄДНАННЯ РОБОТОДАВЦІВ МІСТА ФЕДЕРАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ МОСКВИ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" (ОГРН 1057700019475);
- на сайті https://checko.ru/company/tovary-otechestva-1037739043814 вказано, що 02.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що РЕГІОНАЛЬНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" була засновником ВАТ "Товари Вітчизни" (ОГРН 1037739043814, ліквідовано у 2015 році);
- відповідно до відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованих осіб ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин рф), ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка рф), ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин РФ) усі троє працювали у ВАТ "Карта Вітчизни" (правонаступник ВАТ "Товари Вітчизни"), ВАТ "Товари Вітчизни" та РЕГІОНАЛЬНІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)";
- ОСОБА_21 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_1 ) працював у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 01.04.2000 по 31.05.2013;
- ОСОБА_22 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_2 ) працювала у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 01.02.2002 по 31.05.2013;
- ОСОБА_23 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_3 ) працював у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 31.08.1999 по 12.10.2010; з 01.09.2004 по 18.02.2005 ОСОБА_23 працював у РЕГІОНАЛЬНІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)";
- 02.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що ОСОБА_21 був засновником ЗАТ "НПК Нафтова промислова компанія" (ОГРН 1077746916610);
- 03.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що ОСОБА_23 був засновником РОО "КОМІТЕТ ІЗ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ЖКГ" (ОГРН 1117799022241);
- під час отримання аналітичних довідок щодо ОСОБА_21 і ОСОБА_23 особами, які їх складали, зазначено, що ОСОБА_21 та ОСОБА_23 можуть бути позаштатними співробітниками ФСБ росії (навпроти їхніх прізвищ розміщено позначки, що забороняють перегляд інформації про них у реєстрах);
- з кінця 1990-х років ОСОБА_23 та ОСОБА_21 стають засновниками у низці українських компаній;
- 12.03.1998 ОСОБА_23 став засновником у ЗАТ "СКІФ-96" (ЄДРПОУ 23743399); співзасновниками також виступали ЗАТ "Райдинет" та громадянин України ОСОБА_24 ;
- 01.10.1998 ОСОБА_21 став засновником у ЗАТ "Профінвест" (ЄДРПОУ 23739311). Співзасновники - ЗАТ "Райдинет" та ОСОБА_24 ;
- 24.09.1999 засновником також став ОСОБА_23 ;
- 20.08.1997 ОСОБА_21 став засновником ЗАТ "Нафтопродукти" (ЄДРПОУ 20058651). Співзасновники - громадянин України ОСОБА_25 та громадянин рф ОСОБА_26 . 30.10.1997 до складу засновників увійшли також ОСОБА_23 , громадянин України ОСОБА_27 та ОСОБА_24 ;
- 16.06.1998 ОСОБА_24 створив ТОВ "Вестінвест" (ЄДРПОУ 20620503). 19.07.2001 співзасновниками стали громадянка України ОСОБА_28 та ОСОБА_21 ;
- основним напрямком діяльності ТОВ "Вестінвест" була купівля акцій та активів на території України, що перебували у процедурі банкрутства чи придбання активів в процесі приватизації. Необхідне фінансування для придбання активів в Україні було отримано через АТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (ЄДРПОУ 19017842), який до 2011 року контролювався громадянином рф ОСОБА_29 . Після отримання у власність низки активів на території України було прийнято рішення про створення холдингової структури, основою якої стала бельгійська компанія ALCOR SECURITIES S.A., 0463398197. Директорами ALCOR SECURITIES S.A. на сьогоднішній день є громадяни рф ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , громадянин України ОСОБА_3 та громадянин Бельгії ОСОБА_30 ;
- ОСОБА_31 є власником частки у статутному капіталі таких юридичних осіб на території України: 1. 100% акцій АТ "АФК "Система" (засновник РОО "МКПП" ОСОБА_16 пов`язаний із російською компанією АФК "Система"). У квітні 2024 року назву змінено на АТ "Космічні системи" (ЄДРПОУ 31776858); 2. 70% акцій ВАТ "Елміз" (ЄДРПОУ 24102142); 3. 99 % акцій ВАТ "Крокурс" (ЄДРПОУ 32526819);
- ОСОБА_21 є головою наглядової ради АТ "АФК "Система" (АТ "Космічні системи") та членом наглядової ради ВАТ "Елміз", а також АТ "Систем Солюшнс" (ЄДРПОУ 38078288), де 75% акцій належать АТ "АФК "Система";
- ПрАТ "Акціонерна фінансова компанія "Система" (код ЄДРПОУ 31776858) є власником 100% статутного капіталу ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія" (код ЄДРПОУ 32707324);
- ПрАТ "Акціонерна фінансова компанія "Система" (код ЄДРПОУ 31776858) є власником 100% статутного капіталу ПрАТ "Співдружність-прогрес" (код ЄДРПОУ 31111632);
- ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія" (код ЄДРПОУ 32707324), відповідно до даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є власником 12.2471% акцій Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик";
- ПрАТ "Співдружність-прогрес" (код ЄДРПОУ 31111632), відповідно до даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є власником 25.0001% акцій Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик";
- Наведені обставини, на на думку скаржника, свідчать про те, що РГО "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВНИКІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)", у якій працював громадян рф ОСОБА_23 , та з якою через ВАТ "Карта Вітчизни" (правонаступник ВАТ "Товари Вітчизни") пов`язаний громадянин РФ ОСОБА_21 є структурою, яка тісно пов`язана з ФСБ росії, та яка погоджувала придбання необхідних для рф підприємств на території України, і яка в подальшому, через громадянина рф ОСОБА_21 здійснювала контроль за їх діяльністю, і на сьогоднішній день реальним власником майже 40% акцій Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик", є ФСБ рф.
Також, скаржник в апеляційній скарзі наголошував, що кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є 2 громадянина рф.
п. 1 Постанови КМУ від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" вказано, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України:
які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій;
які є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або електронних комунікаційних послуг, визначеними розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 812 "Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696);
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім:
безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна;
задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків;
відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду майна банку, щодо якого Національним банком прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
відчуження права участі в юридичній особі за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження;
3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або російської федерації, крім набуття ними права власності на такі об`єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.
ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційного веб-сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які є загальнодоступними, серед кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", його членів або учасників (акціонерів), що мають частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, відсутні російська федерація, громадяни російської федерації, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.
Будь-які докази на підтвердження застосування до позивача обмежувальних заходів (санкцій), передбачених нормативно-правовими актами, які би впливали на можливість задоволення заявлених ним вимог, не надані.
Крім того, обставини, які стосуються складу кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", зокрема, відсутність у їх складі громадян рф, встановлені також рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що положення Закону України "Про санкції" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 не поширюються на правовідносини у цій справі.
Крім того, долученні скаржником до матеріалів справи графічні зображення щодо структури власності та структури активів, які знаходяться у власності бельгійської компанії ALCOR SECURITIES SA, а також додаткові пояснення з доданими до них документами, вищенаведених висновків як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції - не спростовують.
Щодо застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як неодноразово констатувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 52, 96), від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц (пункт 7.34), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, Касаційний господарський суд у п. 4.13 постанови від 11.02.2025 № 910/76/24, приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість, негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема, і шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, встановлено, що ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" отримало звернення від 19.09.2018 № 19/09 ТОВ "ВАРДИНГС" щодо укладення договірних відносин на електропостачання групи приміщень (загальна площа 12 460,3 кв. м) за адресою: вул. Бориспільська, 9. Водночас, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" направило ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" лист від 15.02.2019 № 3/01/23/1811 щодо надання документів, які підтверджують право власності на об`єкт (Протокол № 22 від 15.05.2019 засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" з розгляду та розв?язання суперечностей, спірних ситуацій між ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" і споживачами м. Києва).
Докази про те, що позивач дізнався про продаж на користь відповідача 1 частини майнового комплексу, на яку він просить визнати своє право власності, в період з 10.11.2016 до 15.02.2019, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, а також з огляду на те, що пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії у Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності щодо позовних вимог про визнання правочинів недійсними не пропущений позивачем. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що перебіг строку позовної давності розпочався з 09.11.2016 - моменту продажу спірного майна на аукціоні, а отже ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» пропущено встановлений ст. 256 Цивільного кодексу України строк позовної давності, у зв?язку з чим скаржник просив суд першої інстанції застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові, проте, вказане питання було проігноровано судом - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та такі, що спростовуються змістом оскаржуваного рішення.
Також, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, доводи скаржника про те що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів, оскільки відсутнє належне обґрунтування порядку отримання доказів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі доказів добровільного надання або законного витребування документів, а відповідно вони мали бути визнані такими, що одержані з порушенням закону та не прийматись судом до розгляду, і доводи про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, - судом апеляційної інстанції відхиляються, як необгрунтовані, оскільки скаржником не наведено будь-яких обставин, підтверджених відповідними доказами, в обґрунтування своїх заперечень, стосовно доданих до позову доказів, а додані до позовної заяви докази підтверджують викладені в ній обставини, відповідно вирішення питання достатності і достовірності доказів, є прерогативою суду, а не учасника справи, який у відповідності до принципу змагальності сторін встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України, зобов`язаний довести відповідними доказами ті обставини на які він посилається.
Доводи скаржника про те, що наявні підстави для відводу судді Омельченка Л.В. від розгляду даної справи - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Приписами ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з підстав, зазначених у ст.ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Так, матеріалами справи підтверджується, що в суді першої інстанції учасниками справи неодноразово заявлялись відводи судді Омельченку Л.В., які були визнані необгрунтованими та відмовлено у їх задоволенні, оскільки наведені заявниками підстави для відводу судді від розгляду справи є необґрунтованими та не містять підстав для відводу судді у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема:
22.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366) до Господарського суду міста Києва через відділ автоматизованого документообігу суду надійшла заява про відвід судді.
В обґрунтування відводу заявник зазначив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 скасовано в частині призначення ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Приходько Д.В. та прийнято в цій частині нове рішення про призначення ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Севастьянова С.В. Незважаючи на це ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.01.2024 було направлено арбітражному керуючому Приходько Д.В. Заявник не погоджується з визначенням позивачем у позовній заяві та судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.01.2024 кола учасників справи, зокрема зазначенням ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" Приходько Д.В. Погодження судді з таким визначенням сторін спору позивачем свідчить про його упередженість. Викладене дає підстави вважати, що має місце умисні дії судді щодо незаконної відмови в доступі до правосуддя ліквідатору ДП "ВО "Київський радіозавод" Севастьянову С.В. Крім того, заявник вважає, що судом було безпідставно повернуто його заяву про відвід від 18.03.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 22.03.2024, беручи до уваги наведені норми законодавства, суддя дійшов висновку, що заявлений йому відвід є необґрунтованим, оскільки будь-яких обґрунтувань необ`єктивності судді під час розгляду справи заявником не наведено, також відсутні докази його упередженості, а підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи і є лише його суб`єктивною точкою зору з цього приводу, у зв?язку з чим зупинено провадження у справі № 15/81 (910/390/24) за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код 40869366), Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні до вирішення суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" про відвід головуючого у справі судді Омельченка Л.В.; постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" про відвід головуючого судді Омельченка Л.В. від 22.03.2024 вх. № 07-11/27959/24 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Сівакова В.В.) від 26.03.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вардингс" у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі судді Омельченка Л.В., з тих підстав, що наведені у заяві відповідача-1 про відвід судді Омельченко Л.В. підстави для відводу судді зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням судді та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Омельченко Л.В. при розгляді даної справи.
23.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" надійшла заява про відвід головуючому судді Омельченку Л.В., подана представником відповідача Юрис Наталією Володимирівною.
Заява обґрунтована тим, що на думку відповідача, суддя Омельченко Л.В. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, також є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, представник відповідача стверджує, що йому стало відомо про те, що на сайті Українського юридичного товариства визначено, що його членом є Амірова Юлія Валентинівна; Громадська організація «Українське юридичне товариство» (код ЄДРПОУ 26520702), зареєстрована за адресою 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 205; учасниками громадської організації є: ОСОБА_32 , Василюк В.Б. та Омельченко Л.В. На вказаному вище сайті також зазначено, що ОСОБА_33 має досвід роботи в ТОВ «Ю.Ф.» - помічник юриста, юрисконсульт, заступник директора ТОВ «Ю.Ф.» (2000 - 2008). Представник відповідача зазначає, що з рішення ВККСУ від 20.12.2016 № 201/вс-16 вбачається, що у період з 1999 по 2009 роки Омельченко Л.В. (суддя Господарського суду м. Києва) перебував на посаді директора ТОВ «Ю.Ф.». Крім того, представник відповідача ОСОБА_10 стверджує, що у ТОВ «Вестінвест» (код ЄДРПОУ 20620503), починаючи з 16.06.1998 і до 11.11.2004 засновником був ОСОБА_24 , а з 19.07.2001 засновниками разом з ОСОБА_24 стали ОСОБА_28 та громадянин російської федерації ОСОБА_21 . Також представник відповідача зазначає, що вказані особи 11.11.2004 відступили свої корпоративні права на користь громадянина російської федерації ОСОБА_34 . В подальшому було відкрито справу про банкрутство ТОВ «Вестінвест», яка була закінчена ліквідацією ТОВ «Вестінвест» в грудні 2011 року. Зважаючи на викладене, відповідач уважає, що суддя Господарського суду м. Києва Омельченко Л,В. є прямо пов`язаною особою з громадянином російської федерації ОСОБА_21 , який за твердженням відповідача є кінцевим бенефіціарний власником ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик». Вказаний зв`язок, на переконання заявника (відповідача), підтверджується одночасною участю громадянина російської федерації ОСОБА_21 та ОСОБА_24 в ТОВ «Вестінвест», участю в АТ «Космічні системи» через ТОВ «Вестінвест», участю в ТОВ «Вестінвест» разом з ОСОБА_28 , а також зв`язком з Ганюк Т.М, через Рацідло О.О., яка є засновником в ТОВ «Бюро інвестиційних технології», де також за інформацією ТОВ «Вардингс» засновником є ОСОБА_21 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" ОСОБА_10 про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) визнано необґрунтованою; постановлено передати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" ОСОБА_10 про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що:
- належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обставин відповідач суду не надав. З долучених представником відповідача Юрис Н.В. витягів з інформаційної системи YouСontrol таких даних не вбачається. У зазначених витягах міститься, зокрема, інформація, що ОСОБА_24 є співзасновником Громадської організації «Українське юридичне товариство», створеної у 2004 році. Також містяться дані стосовно того, що ОСОБА_24 був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест» у 1998 році, у вказаній графі зазначено: «дані перевіряються», у 2004 році засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест» були ОСОБА_24 , Євсєєв М.М, , примітка: «дані перевіряються». Вказана юридична особа є ліквідованою у 2011 році.;
- відповідачем також долучено витяги з невідомого інтернетджерела, складені іноземною мовою, в яких може міститись інформація щодо фізичної особи ОСОБА_21 , громадянина російської федерації;
- витяг з інформаційної системи YouControl - є носієм виключно певної інформації, а не доказом пов`язаності юридичних та фізичних осіб, що має перевірятися у будь-якому випадку за допомогою належних та допустимих доказів; такими доказами є, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- так, у відповідь на запит суду від 27.05.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань судом отримано відомості реєстру, з яких вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491) є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ;
- отже, судом встановлено, що із наданих заявником доказів обставин пов`язаності судді Омельченко Л.В. з громадянином російської федерації ОСОБА_21 та відповідно його прямої та побічної заінтересованості у розгляді справи не встановлено;
- з точки зору закону, обставини, на які посилається відповідач у заяві про відвід, не є підставою для сумнівів в об`єктивності чи упередженості судді та його відводу, оскільки конкретних прикладів поведінки судді, які б свідчили про те, що головуючий у справі суддя виявляв упередженість або особисту прихильність до учасника справи, з відповідними підтверджуючими доказами, суду не надано. Доводи відповідача щодо пов`язаності головуючого у справі судді з громадянином російської федерації Євсєєвим М.М., який не є кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491), або ж зацікавленою особою цього товариства у розумінні діючого законодавства України, є його припущенням, яке було спростоване судом вище.
За результатами автоматизованого розподілу, проведеного 28.05.2025, матеріали заяви про відвід судді Омельченка Л.В. передано на розгляд судді Головіній К.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Головіна К.І.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" від 23.05.2025 про відвід судді Омельченка Л.В від розгляду справи № 15/81 (910/390/24), з тих підстав, що у даному випадку відвід ТОВ «Вардингс» мотивований тим, що з сайту Українського юридичного товариства відповідачу стало відомо про те, що суддя Господарського суду м. Києва Омельченко Л.В. є прямо пов`язаною особою з громадянином Російської Федерації ОСОБА_21 , який є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик». З огляду на вказані обставини відповідач вважає, що суддя Омельченко Л.В. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду даної справи. Проте необхідно зазначити, що належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обставин відповідач суду не надав. З долучених представником відповідача Юрис Н.В. витягів з інформаційної системи YouСontrol та невідомих інтернетджерел таких даних не вбачається, з чого суд робить висновок про неналежність вказаних доказів. Разом з тим з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань судом отримано відомості та встановлено, що кінцевими бенефіціарними власниками Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491) є є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що спростовує доводи заявника про пов`язаність судді ОСОБА_24 з громадянином Російської Федерації ОСОБА_21 та свідчить про надуманість відповідачем підстав для відводу. За таких обставин суд вважає, що заявник не навів будь-яких обставин про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи, не надав доказів упередженості та не вказав на наявність інших передбачених законом обставин, які є підставами для відводу.
12.08.2025 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) - адвоката Снісаренка Данііла Ілліча надійшла заява про відвід головуючому у справі судді.
Заява обґрунтована тим, що на думку відповідача, суддя Омельченко Л.В. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, також є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, представник відповідача стверджує, що 16.06.1998 року суддя Омельченко Л.В. створив ТОВ «Вестінвест» (ідентифікаційний код: 20620503). 19.07.2001 співзасновниками стали громадянка України ОСОБА_28 та громадянин рф ОСОБА_21 . Вказані особи 11.11.2004 відступили свої корпоративні права на користь громадянина рф ОСОБА_34 , Крім того, адвокат стверджує, що ТОВ «Вестінвест» було засновником в АТ «АФК «Система» (АТ «Космічні системи»), що підтверджується протоколом № 21 загальних зборів ТОВ «Вестінвест» від 01.11.2001, а також зазначає, що на сьогоднішній день ОСОБА_21 є головою наглядової ради АТ «АФК «Система» (АТ «Космічні системи»), яка є кінцевим власником майже 40 % акцій ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик». Адвокат ОСОБА_35 вказує, що суддя Господарського суду м. Києва ОСОБА_24 у період з 1999 по 2009 роки перебував на посаді директора ТОВ «Ю.Ф.» (ідентифікаційний код: 30374138), та починаючи з 25.01.2012 єдиним засновником ТОВ «Ю.Ф.» є ОСОБА_36 . Також заявник стверджує, що з 25.02.2019 офіційним директором ТОВ «Ю.Ф.» є ОСОБА_37 . ОСОБА_38 є засновником ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» (код ЄДРПОУ 33056212). Головним бухгалтером ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» починаючи з 27.10.2004 є ОСОБА_39 , яка також була ревізором ПрАТ «Акціонерна фінансова компанія «Система» до 12.03.2024, де головою наглядової ради є громадянин рф ОСОБА_21 . Зважаючи на викладені вище обставини, відповідач уважає, що суддя Господарського суду м. Києва Омельченко Л.В. є прямо пов`язаною особою з громадянином російської федерації ОСОБА_21 , який за твердженням відповідача є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик». Вказаний зв`язок, на переконання відповідача, підтверджується одночасною участю громадянина російської федерації ОСОБА_21 та ОСОБА_24 , в ТОВ «Вестінвест», участю в АТ «Космічні системи» через ТОВ «Вестінвест», участю в ТОВ «Вестінвест» разом з ОСОБА_28 , а також зв`язком з ОСОБА_28 через Рацідло О.О., яка є засновником в ТОВ «Бюро інвестиційних технології», де також за інформацією ТОВ «Вардингс» засновником є ОСОБА_21 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" ОСОБА_40 про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) визнано необґрунтованою; передано заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" Снісаренка Даніїла Ілліча про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована наступним:
- належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обставин відповідач суду не надав. З долучених представником відповідача Снісаренком Д.І. витягів з інформаційної системи YouСontrol таких даних не вбачається. У них міститься інформація щодо юридичної особи ТОВ «Бюро інвестиційних технологій», зокрема, щодо її учасників, бенефіціарів та господарської діяльності. Однак, доказів пов`язаності судді Омельченка Л.В. з громадянином рф Євсєєвим М,М. такі витяги не містять. Також з наданих заявником копій документів, а саме: копій протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Вестінвест» та копій заяв учасників ТОВ «Вестінвест» вбачається, що Омельченко Л.В, був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест». Втім, вказана юридична особа є ліквідованою у 2011 році;
- аналогічні обставини, викладені адвокатом Снісаренком Д.І. у заяві про відвід судді Омельченка Л.В., були предметом судового розгляду при вирішенні питання про відвід судді Омельченка Л.В. за заявою представника відповідача ТОВ «Вардингс». Ухвалою суду від 27.05.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» Юрис Наталії Володимирівни про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) було визнано необґрунтованою та передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою судді Головіної К.І. від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» від 23.05.2025 про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24);
- зауважено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний завод «Енергетик» адвокат Снісаренко Данііл Ілліч є також представником відповідача - ТОВ «Вардингс» на підставі ордеру серії АА № 1590952 від 16.06.2025. З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2025 адвокат Снісаренко Д.І. знайомився з матеріалами справи, що свідчить про його обізнаність із ухвалою судді Господарського суду міста Києва Головіної К.І. про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» від 23.05.2025 про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24). Разом з тим, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» від 23.05.2025 про відвід судді Омельченка Л.В.від розгляду справи № 15/81 (910/390/24), є фактично аналогічною за змістом та долученими до неї доказами заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний завод «Енергетик» про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24), поданій адвокатом Снісаренком Даніілом Іллічем;
- суд звертає увагу адвоката Снісаренка Д.І. на положення статті 43 Господарського процесуального Кодексу України про неприпустимість зловживання процесуальними правами, якими передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
- суд зазначає, що в межах розгляду вказаної вище заяви ТОВ «Вардингс» про відвід судді Омельченка Л.В., доводи якої є аналогічними до заяви ТОВ «Енергетичний завод «Енергетик», судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань судом отримано відомості реєстру з метою отримання інформації про кінцевих бенефіціарних власників Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491). З отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 27.05.2025 вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491) є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ;
- отже, судом встановлено, що із наданих заявником доказів обставин пов`язаності судді Омельченко Л.В. з громадянином російської федерації Євсєєвим М.М. та відповідно його прямої та побічної заінтересованості у розгляді справи не встановлено.
- з точки зору закону, обставини, на які посилається відповідач у заяві про відвід, не є підставою для сумнівів в об`єктивності чи упередженості судді та його відводу, оскільки конкретних прикладів поведінки судді, які б свідчили про те, що головуючий у справі суддя виявляв упередженість або особисту прихильність до учасника справи, з відповідними підтверджуючими доказами, суду не надано. Доводи відповідача щодо пов`язаності головуючого у справі судді з громадянином російської федерації Євсєєвим М.М., який не є кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (ідентифікаційний код: 24742491), або ж зацікавленою особою цього товариства у розумінні діючого законодавства України, є його припущенням, яке було спростоване судом вище.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 матеріали заяви про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи, передано на розгляд судді Івченку А.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Івченко А.М.) від 20.08.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) відмовлено за наступних підстав:
- заявником не подано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обставин;
- з долучених представником відповідача Снісаренком Д.І. витягів з інформаційної системи YouСontrol таких даних не вбачається. У них міститься інформація щодо юридичної особи ТОВ "Бюро інвестиційних технологій", зокрема, щодо її учасників, бенефіціарів та господарської діяльності. Однак, доказів пов`язаності судді Омельченка Л.В. з громадянином рф ОСОБА_21 такі витяги не містять. Також з наданих заявником копій документів, а саме: копій протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Вестінвест" та копій заяв учасників ТОВ "Вестінвест" вбачається, що ОСОБА_24 був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестінвест". Втім, вказана юридична особа є ліквідованою у 2011 році;
- обставини, викладені адвокатом Снісаренком Д.І. у заяві про відвід судді Омельченка Л.В., були предметом судового розгляду при вирішенні питання про відвід судді Омельченка Л.В. за заявою представника відповідача ТОВ "Вардингс", проте, ухвалою судді Головіної К.І. від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" від 23.05.2025 про відвід судді Омельченка Л.В від розгляду справи № 15/81 (910/390/24);
- обставини, на які посилається відповідач у заяві про відвід, не є підставою для сумнівів в об`єктивності чи упередженості судді та його відводу, оскільки конкретних прикладів поведінки судді, які б свідчили про те, що головуючий у справі суддя виявляв упередженість або особисту прихильність до учасника справи, з відповідними підтверджуючими доказами, суду не надано;
- доводи відповідача щодо пов`язаності головуючого у справі судді з громадянином російської федерації Євсєєвим М.М.., який не є кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491), або ж зацікавленою особою цього товариства у розумінні діючого законодавства України, є припущеннями;
- наведені заявником в обґрунтування заяви про відвід судді обставини, у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу судді, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 15/81 (910/390/24) через її необґрунтованість.
Отже, судом першої інстанції в усіх вищенаведених ухвалах обгрунтовано встановлено, що наведені заявниками підстави для відводу судді від розгляду справи, зокрема і з тих підстав, що наводились скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не містять підстав для відводу судді у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Також, у рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Доводи скаржника про те, що при розгляді справи були підстави для зміни процесуального статусу ДП "ВО "Київський радіозавод" з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та закриття провадження у справі; при цьому, участь зазначеного боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, з огляду на наступне.
Скаржник, наголошуючи на необхідності виключення Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) зі складу відповідачів та закриття провадження у справі посилався на те, що визначення позивачем ДП "ВО "Київський радіозавод" як відповідача у справі мало штучний характер, шляхом додавання до предмету позову вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна від 10.11.2016 № № 810-812, укладених між ДП "ВО "Київський радіозавод" та ТОВ "Вардингс". В свою чергу, виходячи з продажу майна, яке за твердженням ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" не належить боржнику, визнання недійсними договорів, які укладені за результатами аукціонів, не забезпечать відновлення майнових прав власника на це майно.
У відповідності до ст. ст. 47-48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Так, оскільки клопотати про залучення до участі у справі співвідповідача є правом позивача, що передбачене законом, і судом першої інстанції обгрунтовано було встановлено, що така процесуальна співучасть не суперечить вказаним ст. ст. 47-48 Господарського процесуального кодексу України приписам, а тому обумовлені наведеними приписами процесуального закону підстави для виключення Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) зі складу відповідачів - є необгрунтованим. Крім того, жодної правової підстави для закриття провадження у справі - ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції - не встановлено.
В свою чергу, оскільки позивачем було заявлено вимоги до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210), яке зокрема перебуває у процедурі банкрутства, а тому відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суду розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Таким чином, оскільки з моменту порушення справи про банкрутство , товариство перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, приймаючи до уваги, що особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, для концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника та з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в їх сукупності.
Принагідно суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) адвоката Снісаренка Даніїла Ілліча про виключення Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210) зі складу відповідачів та закриття провадження у справі - відмовлено.
Також, доводи скаржника про те, що у суду першої інстанції були наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.
Скаржник наголошував, що позивач умисно направив позовну заяву з додатками особі, яка не є ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" - Приходьку Д.В., в той час коли ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" на момент звернення з позовною заявою до суду був Севестьянов С.В. Також, при отриманні витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо АО "ЮС Стріктум" (код ЄДРПОУ 42802036), керівником якої є адвокат Вегера А. А., було встановлено, що учасниками АО "ЮС Стріктум" станом на березень 2024 року є Вегера Андрій Анатолійович та ОСОБА_41 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ). Натомість, у позовній заяві адресою арбітражного керуючого Приходько Дмитра Володимировича визначено: 01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 7, офіс 26. Оскільки Приходько Д.В. у період з 17.02.2020 до 23.06.2020 був ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод", а в подальшому став учасником АО "ЮС Стріктум", яка представляє інтереси ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", який позивається до ДП "ВО "Київський радіозавод", вказане, на переконання скаржника, свідчить про очевидний конфлікт інтересів, який Приходько Д.В. та Вегера А. А. намагаються приховати від суду.
Враховуючи викладене, скаржник вважає дії представника ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" Вегери А.А. зловживанням процесуальними правами, що є підставою для залишення позову ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" без розгляду.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Разом з тим, перелік підстав для залишення судом позовної заяви без розгляду визначено статтею 226 Господарського процесуального кодексу України. Суд залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника в цій частині щодо наявності підстав для залишення позовної заяви ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" без розгляду під жодну з вказаних підстав не підпадають. Твердження скаржника про зловживання позивачем процесуальними правами є необгрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Принагідно суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) адвоката Снісаренка Даніїла Ілліча про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Доводи скаржника у відповіді на відзив про те, що ДП «ВО «Київський радіозавод» в особі ліквідатора Мисана В.М. в межах справи 15/81 (910/390/24) було подано 2 клопотання про витребування доказів, які були задоволено на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 23.09.2025, та на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 22.10.2025, проте, вказані клопотання помилково не були залишені судом без розгляду, а прийняті вище ухвали були прийняті з порушенням ч. 4 ст. 170 ГПК України - судом апеляційної інстанції відхиляються, як такі, що не є підставами для скасування оскаржуваного рішення згідно ч.2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким позов Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код: 24742491) до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код: 14308210), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 45451822) задоволено частково та ухвалено: визнати за Приватним акціонерним товариством "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) право власності на частину майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330 (у минулому ТП 1425) корпусу 63 (літера Щ); РП-331 (у минулому ТП 3077) корпусу № 15а (літера Ш); кабельні лінії 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 9 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-1", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 5 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (1335 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 25 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 18 РП 331 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 331; 2 АСБ-10 3х240 (940 м) - кабельна лінія "Л-2", що складається з двох кабелів, яка прокладена від комірки № 28 ПС "Радіотехнічна" до комірки № 16 РП 330 з кінцевими муфтами у ПС "Радіотехнічна" та у РП 330; АСБ-10 3х240 (390 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 13 РП 330 до комірки № 14 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (420 м) - кабельна лінія живлення ТП-1662, прокладена від комірки № 15 РП 331 до комірки № 8 ТП-1662; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 7 РП 330 до комірки № 13 ТП-931; АСБ-10 3х240 (440 м) - кабельна лінія живлення ТП-931, прокладена від комірки № 4 РП 331 до комірки № 9 ТП-931; ААШВ-10 3х70 (216 м); усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 32355500 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424570 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу; усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32355883 від 14.11.2016 та внесеного на його підставі запису № 17424812 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу; усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариством "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 та внесений на його підставі запис № 17425930 від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАРДИНГС", із закриттям відповідного розділу; усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326260 від 29.03.2024 та внесеного на його підставі запису № 54345450 від 27.03.2024, а саме: на кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтою поза територією, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кабельні лінії № 1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), № 2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/с "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу; усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-330, РП-331, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72326005 від 29.03.2024, та внесеного на його підставі запису № 54345213 від 27.03.2024, а саме на РП-331, (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу; усунути перешкоди у здійсненні права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (ідентифікаційний код: 24742491, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, шляхом скасування рішення державного реєстратора: приватний нотаріус Іващенко Наталія Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 72325714 від 29.03.2024 та внесений на його підставі запис № 54344968 від 27.03.2024 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: на ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", із закриттям відповідного розділу; та у решті позовних вимог відмовлено з наведених у мотивувальній частині рішення підстав.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин справи, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 15/81 (910/390/24) - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 15/81 (910/390/24) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано: 31.07.2026.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді І.П. Ходаківська
А.О. Мальченко