Справа № 924/517/24 (924/913/25)

УХВАЛА 24 серпня 2026 року м. Київ cправа № 924/517/24 (924/913/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (вх. № 6360/2026) на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у складі судді колегії суддів: Павлюк І.Ю.- головуючий, Розізнана І.В, Юрчук М.І на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2026 у складі судді Грамчука І. В. у справі № 924/517/24 (924/913/25) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д. В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" про визнання недійсним правочину (спростування майнових дій) боржника у межах справи № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" В С Т А Н О В И В: У провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта". У вересні 2025 року розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. звернувся до суду із позовною заявою,у якій (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив: - визнати недійсним Договір № 2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1"; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" грошові кошти в розмірі 9 113 241,78 грн в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за частиною 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. 12.05.2026 рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/517/24 (924/913/25) позов задоволено. Визнано недійсним Договір №2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" грошові кошти в розмірі 9 113 241,78 грн в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за частиною 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. 20.05.2026 додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/517/24 (924/913/25) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" в дохід Державного бюджету України 140 026,63 грн витрат зі сплати судового збору. 14.07.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 17.07.2026) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та на додаткове рішення від 20.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/913/25) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та додаткове рішення від 20.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/913/25) - без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" в дохід Державного бюджету України 167 671,95 грн судового збору за подання апеляційної скарги. 05.08.2026 (через підсистему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2026 та постанову Північно західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі №924/517/24 (924/913/25); ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" про визнання недійсним Договору № 2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022 та застосування наслідків його недійсності. Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. 06.08.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Предметом позову у справі № 924/517/24 (924/913/25) є вимоги про визнання недійсним Договору № 2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022 та стягнення грошових коштів в розмірі 9 113 241,78 грн, тобто вимога немайнового та вимога майнового характеру. Згідно з підпунктом 4 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір"). Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою у цій справі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта" належало сплатити судовий збір у розмірі 223 562,61 грн ((3 028 + (9 113 241,78 х 1,5%)) х 200% х 0,8). Однак скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".. За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", наразі є всі підстави, які свідчать про неможливість та утруднення в здійсненні оплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом розмірі і в строки. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. При цьому, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64). У цій справі в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Моріта" зазначає, що: - ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 у справі № 924/517/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" та введено процедуру розпорядження майном боржника; - під час проведення інвентаризації встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Моріта" не має будь якого рухомого та нерухомого майна, залишок грошових коштів на рахунках боржника становить 11,86 грн, фінансово-господарську діяльність Товариство не здійснює; встановлено наявність дебіторської заборгованості, яка, станом на сьогодні, з контрагентів на користь боржника не стягнута. На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги надав: - довідку АТ "ОЩАДБАНК" за вих. № 77/4-09/107612/2026 від 05.08.2026, згідно з якою залишок коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" складає 0,00 грн; - довідку АТ "Банк Кредит Дніпро" за вих. № 60/22-25-273 від 22.06.2026, у якій зазначено про факт закриття рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта"; - виписку по особовому рахунку в АБ "Південний" станом на 04.08.2026, відповідно до якої залишок коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" складає 11,86 грн. Надавши оцінку наведеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріта" доводам та наданим доказам, Верховний Суд зазначає наступне. Частиною третьою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Моріта" посилається на те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 у справі № 924/517/24 відкрито провадження у справі про його банкрутство та введено процедуру розпорядження майном. Згідно з частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Зі змісту статті 44 КУзПБ вбачається, що під час стадії розпорядження майном господарська діяльність боржника здійснюється у звичайному порядку з обмеженнями, що обумовлюються функціями розпорядника майна, якого призначає суд у межах провадження у справі про банкрутство, зборів та комітету кредиторів боржника. Отже, сам факт відкриття відносно юридичної особи справи про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку. Верховний Суд акцентує, що при зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору необхідним є надання актуальної та комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника. Надані скаржником довідки АТ "ОЩАДБАНК", АТ "Банк Кредит Дніпро", виписка по особовому рахунку в АБ "Південний" свідчать про фактичну відсутність грошових коштів на рахунках боржника у вказаних банківських установах, однак самі по собі не відображають загальний майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта". У цій справі заявником не надано належних та допустимих доказів, які дають можливість оцінити комплексно його реальний майновий стан. Так, зокрема, скаржником не надано актуальної фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, відомостей про наявність/відсутність майна, результати інвентаризації, щодо розміру дебіторської заборгованості та заходів щодо її стягнення, даних податкового органу щодо фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (довідки про доходи чи їх відсутність, податкової звітності), а також довідки ДПС, яка підтверджує, що вказані рахунки боржника в АТ "ОЩАДБАНК", АТ "Банк Кредит Дніпро", АБ "Південний" - це всі наявні у боржника рахунки. Крім цього, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення відповідного судового рішення. Зважаючи на викладене, оцінивши фінансове становище скаржника на підставі наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України. Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 223 562,61 грн. Разом з цим суддя-доповідач Пєсков В. Г. вважає за необхідне розкрити інформацію про те, що з 04.06.1998 по 19.08.1998 він працював юрисконсультом І категорії договірного відділу договірно-правового управління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", а з 20.08.1998 по 23.07.2002 - заступником начальника правового відділу договірно-правового управління вказаного товариства, а також представляв в суді інтереси Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), яке є ініціюючим кредитором у справі № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", в межах якої розглядається справа № 924/517/24 (924/913/25) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" про визнання недійсним Договору № 2002/1-22 спонсорської допомоги від 20.02.2022 та стягнення грошових коштів в розмірі 9 113 241,78 грн. Проте, суддя Пєсков В. Г. вважає, що оскільки Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" не є стороною (учасником) у справі позовного провадження №924/517/24 (924/913/25), ці обставини не здатні вплинути на ухвалення законного і обґрунтованого рішення у цій справі та не перешкоджають його участі у її розгляді, а отже, не створюють підстав для самовідводу відповідно до пункту 2 частини першої статті 35 ГПК України. Водночас, з метою надання можливості сторонам висловити власну позицію щодо зазначених обставин, суддя Пєсков В. Г. вважає за доцільне розкрити цю інформацію. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026, рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/913/25). 2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" на постанову Північно західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026, рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/913/25) ? залишити без руху. 3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді С. Жуков В. Картере