Справа № 592/15730/25

У х в а л а 20 серпня 2026 року м. Київ Справа № 592/15730/25 Провадження № 61-5714ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - скаржники), інтереси яких представляє адвокат Кучменко Сергій Вікторович (далі - адвокат), на постанову Сумського апеляційного суду від 7 квітня 2026 року у справі за позовом Приватного підприємства «Гіперіон 17» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Корал» і скаржників за участю Сумської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та в с т а н о в и в : 1. У провадженні Ковпаківського районного суду міста Сум перебувала справа за вказаним позовом. 14 жовтня 2025 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі. 2. 17 лютого 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою закрив провадження у справі. Мотивував так: - позивач є юридичною особою та здійснює господарську діяльність, а скаржники зареєстровані як фізичні особи-підприємці; - скаржникам належить по 1/2 частці будівлі магазину з продажу автозапчастин і непродовольчих товарів, договір купівлі-продажу якої позивач просить визнати недійсним; - скаржники використовують цей магазин для здійснення господарської діяльності, тобто у спірних правовідносинах діють як суб`єкти господарювання та використовують належне їм майно для підприємницької діяльності; - з огляду на суб`єктний склад учасників справи, характер спірних правовідносин і використання скаржниками спірного нерухомого майна у господарській діяльності спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу цього майна належить до юрисдикції господарського суду (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 906/1403/21). 3. 7 квітня 2026 року Сумський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції від 17 лютого 2026 року та скерував справу до цього суду для продовження розгляду. Мотивував так: - критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин, а для віднесення спору до юрисдикції господарського суду має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та те, чи виник спір у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності; - сама по собі наявність у фізичної особи статусу підприємця не означає, що така особа виступає як фізична особа-підприємець у всіх правовідносинах; - згідно з оспорюваним договором купівлі-продажу ТОВ Фірма «Корал» продало, а скаржники як фізичні особи придбали по 1/2 частці будівлі магазину з продажу автозапчастин та непродовольчих товарів. Тобто сторонами оспорюваного правочину є юридична особа та фізичні особи, а не фізичні особи-підприємці; - позивач обґрунтував вимоги тим, що скаржники зареєстрували право власності на об`єкт нерухомого майна, який, за твердженням позивача, фактично не існує, та завдяки цьому набули можливість користуватися земельною ділянкою без проведення земельних торгів. Тому предметом спору є дійсність цивільно-правового договору та юридичні наслідки набуття фізичними особами права власності на нерухоме майно; - те, що скаржники зареєстровані як фізичні особи-підприємці та використовують придбане майно у господарській діяльності, не змінює суб`єктний склад оспорюваного правочину та не засвідчує виникнення спору з господарських правовідносин; - раніше Господарський суд Сумської області відмовив у відкритті провадження у справі за аналогічним позовом, вказавши на його належність до юрисдикції загального суду, а Північний апеляційний господарський суд залишив тю ухвалу без змін; - з огляду на те, що спір стосується дійсності цивільно-правового договору, який юридична особа уклала з фізичними, суд першої інстанції помилково відніс спір до господарської юрисдикції та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. 4. 24 квітня 2026 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 17 лютого 2026 року. Мотивував касаційну скаргу так: - для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18); - вирішення питання про юрисдикцію суду залежить від того, чи виступає фізична особа-сторона відповідних правовідносин як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18); - всі сторони спірних правовідносин є суб`єктами господарської діяльності. Предметом спору є визнання недійсними правочинів щодо майна та майнових прав, які за цільовим і функціональним призначенням можливо використовувати лише для здійснення підприємницької діяльності. За характером спірні матеріальні правовідносини є господарськими. 5. 5 травня 2026 року, тобто у межах строку на касаційне оскарження, адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги. Навів аналогічні доводи, як і у касаційній скарзі. 6. 18 травня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржники мали надати додані до касаційної скарги матеріали для інших учасників справи та доплатити 0,10 грн судового збору. 7. 4 червня 2026 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду заяву, згідно з якою усунув недоліки касаційної скарги. 8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України). 9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої у останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження. Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в : 1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Сумського апеляційного суду від 7 квітня 2026 року у справі за позовом Приватного підприємства «Гіперіон 17» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Корал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю Сумської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним договору купівлі-продажу. 2. Витребувати з Ковпаківського районного суду міста Суми цивільну справу № 592/15730/25. 3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко