Справа № 931/634/26

Справа № 931/634/26 Провадження № 1-в/931/19/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 серпня 2026 року селище Локачі Локачинський районний суд Волинської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), засудженого - ОСОБА_4 , представника органу пробації - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Локачі клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в с т а н о в и в : 10.08.2026 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначене клопотання засуджений мотивує тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2022 його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Зазначає, що в період з 11.04.2023 року по 09.04.2024 року він сумлінно відбував покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у Володимирському РС філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.04.2024 року вирок змінено в частині призначеного покарання, а саме: призначено покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, в іншій частині вирок залишено без змін. 12.05.2025 року ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області йому замінено частину основного покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 2 дні на пробаційний нагляд строком 1 рік 2 дні. Зазначає, що станом на 29.07.2026 року ним було повністю відбуто основне покарання у виді пробаційного нагляду та відбуто 2 роки 1 місяць 29 днів додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, невідбута частина додаткового покарання становить 10 місяців 1 день. Вказує, що оскільки він працює в ТОВ "Нестле Україна" сел. Торчин, йому було б зручніше доїжджати на роботу власним автомобілем, маючи право керування, оскільки автобусом не завжди виходить доїхати до місця роботи вчасно, в зв`язку з чим він змушений винаймати автомобіль, що потребує додаткових коштів. На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.81 КК України просить звільнити його умовно-достроково від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування додаткового покарання. Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Додатково суду пояснив, що на даний час фактично проживає в с. Цевеличі, Володимирського району, а працює в сел. Торчин Луцького району у ТОВ "Нестле Україна". Оскільки службовий автобус ТОВ "Нестле Україна", який возить працівників до місця роботи відправляється з сел. Локачі, йому з с. Цевеличі до сел. Локачі зранку потрібно подолати близько 5 км. Він не завжди встигає, а тому часто спізнюється на роботу. Інколи його до сел. Локачі підвозить дружина, яка має автомобіль та право керування, однак оскільки вони виховують малолітню дитину, то щоб вона його підвезла, необхідно щоб хтось доглядав за дитиною. Оскільки йому ще потрібно буде пройти навчання та здати іспит для отримання посвідчення водія, просить суд задовольнити клопотання. Представник органу пробації в судовому засіданні просила задовольнити клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання. Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків. Згідно з ч.2 ст.81 КК України та роз`ясненнями, які містяться у п.2 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Також у пункті 7 вказаної постанови зазначено, що згідно з ч.1 ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. Отже, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК є правом, а не обов`язком суду. При цьому положеннями частини першої та третьої статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі- КВК), передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Відповідно до частини третьої статті 55 КК при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу (застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням) - з моменту набрання законної сили вироком. Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2022 року визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки (а.с. 2-4). Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України в частині призначеного покарання змінено, призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, в іншій частині вирок залишено без змін (а.с. 5-9). Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.05.2025 року ОСОБА_4 замінено невідбуту частину основного покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 2 дні на пробаційний нагляд строком на 1 рік 2 дні (а.с. 10). Згідно з копією довідки про звільнення серії РІВ № 13655, ОСОБА_4 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 23 травня 2024 року по 29 травня 2025 року та звільнений з Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 21.05.2025 року про заміну невідбутої частини основного покарання більш м`яким пробаційним наглядом строком на 1 рік 2 дні, прямує до місця проживання АДРЕСА_1 (а.с. 11). Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 29.07.2025 року зараховано засудженому ОСОБА_4 строк відбутого ним додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2022 року за період з 11 квітня 2023 року по 09 квітня 2024 року до строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до ухвали Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року (а.с. 12-13). З довідки Володимирського РС філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області від 29.07.2026 року №767/37/7/1-26 вбачається, що ОСОБА_4 відбував покарання з 11.04.2023 року по 09.04.2024 року, з 29.05.2025 року по 29.07.2026 року, відбута частина покарання складає 2 роки 1 місяць 29 днів (а.с. 14). Згідно з характеристикою, виданою Локачинською селищною радою від 17.08.2026 року №96, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Цевеличі Володимирського району (проживає без реєстрації), має сім`ю дружину та малолітню дитину. Працює в ТОВ «Нестле Україна» філія ТОВ «Нестле Україна»«Волинь». За місцем проживання характеризується позитивно, з сусідами та односельцями перебуває в хороших відносинах, спиртними напоями не зловживає. З довідки ТОВ «Нестле Україна» філія ТОВ «Нестле Україна» «Волинь» від 17.08.2026 року № 1262/01-12 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно на даний час працює налагоджувальником устаткування у виробництві харчової продукції 6 розряду ТОВ «Нестле Україна» філія ТОВ «Нестле Україна» «Волинь» з 03.10.2025 року. З довідки ТОВ «Нестле Україна» філія ТОВ «Нестле Україна» «Волинь» від 17.08.2026 року № 1261/01-12 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно працювавв ПраТ «Волиньхолдінг» з 09.10.2017 року по 07.05.2024 року. Згідно з характеристикою, виданою ТОВ «Нестле Україна» філія ТОВ «Нестле Україна» «Волинь» від 18.08.2026 року №1270/01-12, вбачається, що ОСОБА_4 працює налагоджувальником 6 розряду виробничого відділу (емульсійних продуктів та гірчиці). Посадові обов`язки виконує повністю, до роботи ставиться добросовісно, з відповідальністю, серед колег коритсується авторитетом, врівноважений та дисциплінований. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Відповідно до частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок. Крім цього, у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, що звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. Так, в пункті 5 вказаної постанови зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82 та ч. 3 ст. 107 КК України. Також у пункті 7 вказаної постанови зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання, суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою. Відповідно до частини 1 статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Будь-який вид покарання, передбачений КК України, призводить до звуження прав засудженої особи. Однак таке звуження прав зумовлене правовою природою покарання, яке, окрім іншого, є заходом кримінального примусу, що застосовується від імені держави до особи, яка вчинила кримінально каране діяння. При вирішенні клопотання засудженого суд враховує фактичні обставини скоєного засудженим злочину за ч.2 ст.286 КК, а саме те, що внаслідок злочинної самовпевненості ОСОБА_4 та нехтування Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої один пішохід отримав на місці травми, які були не сумісні із життям, що у свою чергу призвело до смерті, ще два пішоходи отримали середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження. У даному випадку враховано судом, що додаткове покарання було призначено ОСОБА_4 з метою недопущення вчинення ним в подальшому злочинів в результаті використання права керувати транспортними засобами, та у конкретному випадку було призначено з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, наслідки які настали, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання. Суд не вважає достатньою підставою для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 від відбування додаткового покарання відбуття ним двох третин строку призначеного покарання та необхідності їздити на роботу власним транспортним засобом, оскільки відповідно до пояснень, які були надані засудженим в судовому засіданні, останній зазначив, що підприємство забезпечує доїзд працівників до місця роботи службовим автобусом, який курсує із сусіднього селища за місцем проживання засудженого та забезпечує транспортне сполучення на більшій частині шляху до місця його роботи. На підтвердження своїх доводів в частині найму автомобіля за додаткові кошти для доїзду до місця роботи засуджений жодних доказів до суду не надав. При цьому суд звертає увагу, що спеціалізація засудженого за місцем роботи не потребує необхідної наявності права керування транспортними засобами. Таким чином, позбавлення права керування не можна вважати неспівмірним обмеженням з конституційними правами засудженого, у тому числі й у праві на працю. На переконання суду, наявність позитивних характеристик за місцем проживання та роботи та відсутність фактів вчинення ним будь-яких кримінальних чи адміністративних правопорушень або порушень за час перебування на обліку районного відділу філії ДУ Центр пробації обов`язків, що були встановлені судом, та громадського порядку, у даному конкретному випадку не є безумовними підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого від додаткового покарання. Переконливих аргументів на підтвердження наявності життєво необхідних обставин, які б потребували відновлення засудженому ОСОБА_4 , який наразі працює, права керування транспортними суду не наведено. Також суд вважає, що умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку нівелює мету кримінального покарання. Звільнення засудженого ОСОБА_4 від подальшого відбування додаткового покарання не буде відповідати інтересам суспільства. Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 відповідно до ст. 81 КК в даному випадку є передчасним, доводи клопотання засудженого є необгрунтованими, тому подане клопотання слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1