Справа № 947/6749/26

Номер провадження: 22-ц/813/9025/26 Справа № 947/6749/26 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА 24.08.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Назарової М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ від 06 березня 2026 року, виданий Київським районним судом м. Одеси у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Добро-буд» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги встановив: Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень судовим наказом від 06 березня 2026 року, виданим Київським районним судом м. Одеси стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «Добро-буд» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги станом на 01 лютого 2026 року у розмірі 12700,60 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 завернувся з апеляційною скаргою. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. За правилом частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право звернутися із заявою про скасування судового наказу до суду, який його видав, тобто до суду першої інстанції. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому ІІ розділом ЦПК України. Наведені норми процесуального права визначають правила та порядок перегляду судового наказу та чітко унормовують, що судовий наказ, виданий судом першої інстанції не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Ураховуючи, що ОСОБА_1 звернувся апеляційною скаргою з вимогою про скасування судового наказу від 06 березня 2026 року, виданого Київським районним судом м. Одеси, колегія суддів доходить висновку, що зазначене судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому наявні передбачені пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження. Висновки про те, що судовий наказ не підлягає апеляційному оскарженню викладені також в ухвалах Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 265/4529/21, від 17 жовтня 2022 року у справі №579/732/22. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Керуючись п.1 ч.1 ст. 358 ЦПК України ухвалив: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою поданою на судовий наказ від 06 березня 2026 року, виданий Київським районним судом м. Одеси. Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.А. Коновалова М.В. Назарова