Справа № 932/6862/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10475/26 Справа № 932/6862/26 Суддя у 1-й інстанції - Леміщенко О. О. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П. УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху 28 серпня 2026 року м.Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді Красвітної Т.П., ознайомившись з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Шевченківського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Шевченківського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ільїн Олександр Миколайович, до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування задоволено. На зазначене вище рішення ПрАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» подало апеляційну скаргу, яка підписана Бабіч Н.А., однак доказів на підтвердження повноважень останньої не надано. Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України). Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України). Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК). Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 (провадження №61-8685св23). У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень». Подібні висновки викладені Верховним судом в ухвалах від 10 березня 2023 року у справі №185/8512/21; від 12 вересня 2024 року у справі №761/26091/23; від 06 липня 2023 року у справі №541/1799/19, тощо. За змістом апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів Бабіч Н.А. не є керівником ПрАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». У такому разі її повноваження діяти від імені ПрАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що Бабіч Н.А. має право діяти у порядку самопредставництва ПрАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі саме вказаних актів. Таким чином, апелянту необхідно надати належним чином засвідчені документи, що підтверджують повноваження Бабіч Н.А. Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Враховуючи викладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту часу для усунення вказаного вище недоліку. Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Шевченківського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, - залишити без руху для усунення вказаного в ухвалі недоліку протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали. У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту. Суддя Т.П. Красвітна