Справа № 909/519/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2026 року м. Львів Справа № 909/519/19 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б. судді Орищин Г.В. Галушко Н.А. за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 03.06.2026 (вх. №01-05/1776/26 від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 (повну ухвалу складено 26.05.2026, суддя Рочняк О.В.), постановлену за результатами розгляду клопотання керуючого санацією про зняття податкової застави та арештів з майна ПрАТ "Зелене господарство" у справі № 909/519/19 за заявою: Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" вул. Євгена Коновальця, 411 а, м. Івано-Франківськ, 76011 за участю представників: від скаржника: представник Клебан М.А. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів); від боржника: адвокат Федьків В.Б. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів); від інших учасників: не з`явились; Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі № 909/519/19 частково задоволено клопотання керуючого санацією Дарвая Я. І. про зняття податкової застави та арештів з майна ПрАТ «Зелене господарство»; знято податкову заставу з майна ПрАТ «Зелене господарство» та арешти, накладені в межах виконавчих проваджень № 20694102, № 22072567, № 22147886, № 23161570, № 24918632 на майно ПрАТ «Зелене господарство», а саме: приміщення магазину «Едельвейс», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565447426101, номер об`єкта в РПВН 7197164; в решті вимог клопотання відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулось до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/519/19 в частині задоволення клопотання керуючого санацією ПрАТ «Зелене господарство» Дарвая Я. І. про зняття податкової застави та арештів з майна боржника та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначеного клопотання. До апеляційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваної ухвали до закінчення її перегляду апеляційним судом. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2026 розгляд апеляційної скарги розподілено здійснювати колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М. Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г. В., Галушко Н. А. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено її розгляд на 24.06.2026, відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної ухвали. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкладено розгляд справи на 19.08.2026. У судовому засіданні 19.08.2026 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Адвокат боржника заперечував проти задоволення такої скарги та просила залишити оскаржувану ухвалу без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, правом на висловлення своєї позиції щодо заявлених у апеляційній скарзі вимог не скористались. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а також повноту встановлених обставин справи та надану їм оцінку, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ПрАТ «Зелене господарство»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; відкрито процедуру санації боржника; керуючим санацією призначено керівника боржника Дарвая Я. І.; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лотоцького С. В. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2019 визнано грошові вимоги ГУ ДФС в Івано-Франківській області до боржника в сумах: 3 842 грн 00 коп. - перша черга задоволення вимог кредиторів; 2 507 743 грн 45 коп. - третя черга задоволення вимог кредиторів; 1 179 280 грн 81 коп. - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Також, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2019, серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ «Зелене господарство», до якого увійшли грошові вимоги ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2020 затверджено план санації ПрАТ «Зелене господарство», що схвалений комітетом кредиторів від 05.12.2019. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2020 замінено кредитора у даній справі ГУ ДФС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 39394463) на його правонаступника ГУ ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43142559). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 кредитора ГУ ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43142559) замінено на правонаступника ГУ ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код ВП 43968084). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2026, серед іншого, відмовлено в задоволенні клопотання керуючого санацією Дарвая Я. І. про зобов`язання кредитора ГУ ДПС в Івано-Франківській області надати згоду на підписання мирової угоди з боржником. Крім цього, відповідними ухвалами суду неодноразово продовжувався строк процедури санації боржника, повноваження керуючого санацією та розпорядника майна, а також вносились зміни до плану санації. 29.04.2026 керуючим санацією ПрАТ «Зелене господарство» подано до Господарського суду Івано-Франківської області клопотання (вх. № 3908/26) про зняття податкової застави та арештів, накладених на майно ПрАТ «Зелене господарство», а саме на нежитлові приміщення магазину «Едельвейс», що знаходяться по вул. Незалежності, 67 м. Івано-Франківську. Таке клопотанням мотивоване тим, що планом санації передбачено обов`язок боржника, після виконання інвестором - ТОВ «ВЕСНА-ІФ» інвестиційних зобов`язань, необхідних для погашення кредиторської заборгованості, передати у власність інвестора нежитлові приміщення магазину «Едельвейс». Інвестором погашено обумовлену планом заборгованість, на підтвердження чого надалі суду першої інстанції подано відповідні докази, однак ПрАТ «Зелене господарство» не може виконати свого обов`язку з передачі майна, оскільки на нього накладено податкову заставу та арешти. Так, заявник просив суд скасувати податкову заставу та всі арешти, накладені на майно боржника. ГУ ДПС в Івано-Франківській області проти задоволення клопотання про зняття податкової застави з майна ПрАТ «Зелене господарство» заперечувало, мотивуючи це тим, що у боржника ще наявний податковий борг шостої черги (штрафні санкції), який без цього майна боржник жодним чим не зможе виконати. Також представник кредитора зазначив, що податкова застава жодним чином не перешкоджає виконанню плану санації. За наслідками розгляду заявленого клопотання Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу від 21.05.2026, якою: - зняв податкову заставу з майна ПрАТ «Зелене господарство», а саме: приміщення магазину «Едельвейс», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565447426101, номер об`єкта в РПВН 7197164; - зняв арешти, накладені в межах виконавчих проваджень № 20694102, № 22072567, № 22147886, № 23161570, № 24918632 на майно ПрАТ «Зелене господарство», а саме: приміщення магазину «Едельвейс», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67, реєстраційний номер майна 7197164; - в решті вимог клопотання відмовив. Висновку щодо зняття податкової застави та арештів суд дійшов, встановивши, що їх наявність перешкоджає виконанню плану санації та керуючись ч. 4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом». Щодо клопотання керуючого санацією в частині зняття арешту з усього майна боржника суд зазначив, що арешт іншого майна, за його наявності, не перешкоджає виконанню плану санації. Що стосується посилання представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області на те, що у боржника наявний податковий борг шостої черги (штрафні санкції та пеня), суд зазначив, що відповідно до схвалених зборами комітету кредиторів ПрАТ «Зелене господарство» 29.09.2022 змін до плану санації, умовою для передачі інвестору майна товариства - нежитлового приміщення магазину «Едельвейс» було погашення кредиторських вимог третьої черги у розмірі 2 507743 грн 45 коп. та поточних зобов`язань по податках і зборах згідно з рішенням Івано-Франківського адміністративного суду від 09.06.2021 у справі № 300/1845/21 в сумі 1 117 700 грн, що за встановлених судом обставин справи, було виконано інвестором. В свою чергу, вищевказаними змінами до плану санації також передбачено, що після погашення основного зобов`язання, а також поточних зобов`язань кредитора - ГУ ДПС в Івано-Франківській області, буде ініційовано списання штрафних санкцій та пені в сумі 1 179 280 грн 81 коп. шляхом укладення мирової угоди, відтак виконання боржником зобов`язання щодо передачі інвестору майна товариства не залежить від вирішення питання щодо списання вимог шостої черги (штрафних санкцій та пені). Узагальнені доводи апелянта та заперечення проти них. Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає суті та природі ч. 4 ст. 28 та ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», адже план санації за своєю метою має бути спрямований на збереження та ефективне використання активів боржника. Відчуження єдиного майна боржника за своєю природою неминуче перешкоджає виконанню плану санації та меті санації, оскільки план санації має бути спрямований на усунення ознак неплатоспроможності та відновлення фінансової стабільності боржника. Метою санації є збереження активів та забезпечення можливості їх використання для господарської діяльності й акумулювання прибутку, а не позбавлення підприємства майна та ресурсів. Виконання оскаржуваної ухвали створює ризик подальшого банкрутства акціонерного товариства, але вже без ліквідної маси. Крім того, як було повідомлено раніше розпоряднику майна листом ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 5945/6/09-19-13-02-06 від 01.05.2026, за боржником обліковується податковий борг у сумі 1 180 447,28 грн. Зазначена сума податкового боргу залишилася незмінною станом на момент подання апеляційної скарги. Щодо списання штрафних санкцій та пені (вимоги шостої черги) у сумі 1 179 280 грн 81 коп. шляхом укладення мирової угоди, то з огляду на тривалість процедури санації з 09.01.2020 (дати затвердження плану санації судом), а також інфляційні процеси, військову агресію російської федерації та загальну економічну ситуацію в державі, укладення такої мирової угоди суперечить інтересам держави. Зазначене питання не було предметом розгляду оскаржуваної ухвали, проте загалом повинно враховуватися при ухваленні рішення, за наслідком якого відбудеться відчуження нерухомості боржника. Враховуючи наведене скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі № 909/519/19 в частині задоволення клопотання керуючого санацією про зняття податкової застави та арештів з майна боржника, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні такого клопотання. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Зелене господарство» просить суд відмовити у її задоволенні, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції. Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, постановлена за наслідками розгляду клопотання керуючого санацією про зняття податкової застави та арештів, накладених на майно боржника, в частині його задоволення. Таким чином апеляційний суд має дослідити питання наявності чи відсутності підстав для скасування таких обмежень. 21 квітня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII. 21 жовтня 2019 року такий Кодекс введений в дію. Згідно з преамбулою до нормативно-правового акту цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. У Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Оскільки процедура санації в справі № 909/519/29 розпочалась 25.06.2019, тобто раніше введення КУзПБ в дію, що відбулось 21.10.2019, то провадження в такій справі продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство). У частині 1 статті 28 Закону про банкрутство визначено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Основою проведення процедури санації є план санації, який містить детальний опис заходів для відновлення платоспроможності підприємства-боржника та виходу його з кризового стану. Вимоги до такого плану визначені в статті 29 Закону про банкрутство. Так, у даній справі затверджено та виконується план санації ПрАТ «Зелене господарство» у редакції від 28.03.2025. У плані санації ПрАТ «Зелене господарство» визначено, що потенційними джерелами коштів для задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника будуть надходження від реалізації майнових активів боржника, не задіяних у виробничому процесі та кошти отримані в результаті поточної фінансово-господарської діяльності. З метою відновлення платоспроможності боржника даний план передбачає впровадження процедури санації боржника із необхідністю реалізації частини майна боржника. За змістом змін до плану санації, схвалених зборами комітету кредиторів 29.09.2022, в результаті здійснених керівником ПрАТ «Зелене господарство» заходів щодо пошуку потенційних інвесторів з метою отримання інвестицій для погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Весна-ІФ» задекларувало свої наміри виступити інвестором в процедурі санації. Планом санації передбачається погашення боргів за рахунок коштів, отриманих від інвестора. Заборгованість боржника згідно з реєстром кредиторів становить 2 507 743 грн 45 коп. - вимоги третьої черги та 1 179 280 грн 81 коп. - вимоги шостої черги. Поточні зобов`язання по податках і зборах згідно рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 09.06.2021 у справі № 300/1845/21 в сумі 1 117 700 грн, а також поточні розрахункові втрати. Відповідно до графіку задоволення вимог кредитора ПрАТ «Зелене господарство» - ГУ ДПС в Івано-Франківській області, після погашення основного зобов`язання буде ініційовано списання штрафних санкцій та пені в сумі 1 179 280 грн 81 коп. шляхом укладення мирової угоди. Після погашення кредиторської заборгованості пропонується до передачі інвестору індивідуально визначене майно товариства, що не задіяне у виробничому процесі ПрАТ «Зелене господарство», а саме нежитлові приміщення магазину «Едельвейс» загальною площею 99,2 м кв., ринковою вартістю 1 633 600 грн 00 коп. без врахування ПДВ, згідно зі звітом про незалежну оцінку, що знаходиться по вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області схвалювало такі зміни. Як встановлено місцевим господарським судом з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій, за період з 15.09.2022 до 30.05.2025 інвестором ТОВ «Весна-ІФ» виконано інвестиційні зобов`язання на суму 3 755 109 грн 08 коп, які боржником були повністю спрямовані на погашення кредиторських вимог відповідно до плану санації. Виконання таких зобов`язань зумовлює необхідність виконання ПрАТ «Зелене господарство» кореспондуючого обов`язку з передачі інвестору нежитлових приміщень магазину «Едельвейс» загальною площею 99,2 м кв., що знаходиться по вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ. Водночас, як встановлено місцевим господарським судом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 476734132 від 12.05.2026, на приміщення магазину «Едельвейс» 21.06.2018 зареєстровано обтяження - податкову заставу, обтяжувач: Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Також в межах виконавчих проваджень № 20694102, № 22072567, № 22147886, № 23161570, № 24918632 накладено арешти на нерухоме майно ПрАТ «Зелене господарство», в тому числі на приміщення магазину «Едельвейс». Суд зазначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Закон змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника таким чином, що боржник (після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) вже перебуває або йому судом має бути забезпечено перебування у такому правовому стані, який призведе до виконання мети конкретної процедури, яку щодо нього застосовано. У частині 4 статті 28 Закону про банкрутство унормовано, що арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Отже, наявність арештів чи інших обмежень щодо права користування чи розпорядження майном боржника, застосованих поза межами відповідного провадження у справі про банкрутство, суперечить вимогам ч. 4 ст. 28 Закону про банкрутство та спрямоване не на досягнення цілей і завдань провадження у справі про банкрутство, а створює конкретній особі преференції у виконанні зобов`язань, що може порушувати встановлені, зокрема в плані санації, домовленості. Арешти на майно боржника, накладені у межах виконавчого провадження та податкова застава є обмеженнями, які перешкоджають виконанню плану. Обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Поряд з цим, положеннями підпунктами 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк. Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов`язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. За своїм змістовим значенням арешт, податкова застава та їх складові елементи (опис майна, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування або вилучення майна у боржника та передача на зберігання іншим особам) це сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування. Натомість, як вже зазначалось колегією суддів, положеннями статті 28 Закону про банкрутство встановлено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації, серед іншого, управління боржником переходить до керуючого санацією, який зобов`язаний прийняти в господарське відання майно боржника та має право розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Системний аналіз зазначених норм Податкового кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що останнім визначено особливий порядок задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, а у випадку введення судової процедури санації щодо боржника, передбачено заборону стосовно будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства та можливість накладення обмежень щодо розпорядження майном боржника виключно судом у межах процедури санації, за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації. Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство будь-які обмеження щодо користування, розпорядження, управління чи відчуження майна боржника може бути застосовано виключно господарським судом, а з моменту введення процедури санації - лише в межах процедури санації. Тобто, звернення стягнення на майно боржника, без погодження господарського суду, заборонено законом. З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, необхідно дотримуватись розумного балансу між необхідністю забезпечення збереження активів боржника, їх ефективного використання з одного боку, та неприпустимістю блокування заходів відновлення платоспроможності та господарської діяльності боржника, з іншого боку. Збереження майна боржника у спосіб заборони права розпорядження, управління чи відчуження майном боржника у процедурі санації не забезпечить охорони матеріально-правових інтересів кредиторів, а навпаки спричиняє виникнення труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - відновлення платоспроможності та повного задоволення вимог кредиторів. Разом з тим, перелік підстав зняття державним виконавцем арешту з майна наведений законодавцем у частині 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У частині 5 згаданої статті вказано, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Підставою для припинення податкової застави відповідно до п. п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України є набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. В силу положень частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та п. п. 93.1.3. п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України звільнення майна боржника від обтяжень у вигляді арешту чи податкової застави відбувається, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Таким чином, доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду першої інстанції щодо наявності правових та фактичних підстав для часткового задоволення клопотання керуючого санацією боржника про зняття арештів та скасування податкової застави. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку, що зняття арешту та податкової застави в частині майна, передача якого інвестору передбачена планом санації, є необхідним заходом для забезпечення його виконання, реалізації передбачених ним заходів фінансового оздоровлення, а відтак відновлення платоспроможності боржника. Такий підхід відповідає положенням закону, оскільки спрямований на ефективне проведення процедури санації та збереження господарської діяльності підприємства. Щодо тверджень апелянта про те, що відчуження єдиного майна боржника за своєю природою неминуче перешкоджає виконанню плану санації та меті санації, оскільки позбавляє товариство майна та ресурсів, колегія суддів зазначає, що у частині 2 статті 29 Закону про банкрутство визначено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути, зокрема, продаж частини майна боржника. Колегія суддів звертає увагу, що єдиним кредитором ПрАТ «Зелене господарство» у даній справі є ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яке на зборах комітету кредиторів від 24.01.2022, де вирішувалось питання щодо внесення змін до плану санації в частині залучення інвестора, щодо встановлення взаємних обов`язків інвестора та боржника один перед одним, які передбачали погашення інвестором заборгованості боржника взамін на передання у його власність нерухомого майна, належного боржнику, а також щодо ініціювання списання штрафних санкцій та пені в сумі 1 179 280 грн 81 коп. шляхом укладення мирової угоди після виконання інвестором інвестиційних зобов`язань, проголосувало «ЗА» внесення таких змін, вказавши, що вони узгоджені з ДПС України. Натомість зараз ГУ ДПС у Івано-Франківській області демонструє іншу позицію, вказуючи, що списання штрафних санкцій шляхом укладення мирової угоди з огляду на тривалість процедури санації, а також інфляційні процеси, військову агресію російської федерації та загальну економічну ситуацію в державі, суперечить інтересам держави, а можливість продажу належного боржнику магазину «Едельвейс» створює ризик подальшого банкрутства, але вже без ліквідаційної маси. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що суперечлива поведінка заявника свідчить про порушення останнім принципу non concedit venire contra factum proprium. Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20). Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про те, що нежитлове приміщення магазину «Едельвейс» є єдиним майном боржника, оскільки у пункті 4.3.7. плану санації вказано, що до нерухомого майна (будівель, споруд), яке використовується для виробничої діяльності товариства, відноситься 16 об`єктів. Що стосується посилання представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області на те, що у боржника наявний податковий борг шостої черги (штрафні санкції та пеня), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність такої заборгованості не впливає на подальше виконання плану санації, адже у ньому чітко передбачено, що умовою для передачі інвестору майна товариства - нежитлового приміщення магазину «Едельвейс» було погашення кредиторських вимог третьої черги у розмірі 2 507743 грн 45 коп. та поточних зобов`язань по податках і зборах згідно з рішенням Івано-Франківського адміністративного суду від 09.06.2021 у справі № 300/1845/21 в сумі 1 117 700 грн, і таке погашення відбулось, що підтверджується наявними у справі платіжними документами. Так, з огляду на обставини справи та докази, подані на їх підтвердження, не встановивши будь-яких порушень, допущених судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали. Зважаючи на це, в силу положень статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника. Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відмовити. 2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/519/19 залишити без змін. 3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню. Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд. Повну постанову складено 31.08.2026. Головуючий суддя Желік М.Б. суддя Галушко Н.А. суддя Орищин Г.В.