Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 917/1142/26

Суд
Господарський суд Полтавської області
Дата
28.08.2026
Суддя
Кльопов І.Г.
Категорія
Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail [email protected], https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004 УХВАЛА 28.08.2026 Справа № 917/1142/26 Суддя Кльопов І.Г., розглянувши заяву Карлівської міської ради про відвід судді по справі № 917/1142/26 за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Прогрес", вул. Набережна, 12, с. Розумівка, Полтавська область, 39530 до Карлівської міської ради, вул. Полтавський шлях, 85, м. Карлівка, Полтавська область, 39500 про визнання укладеною додаткової угоди, встановив: Селянське (фермерське) господарство "Прогрес" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Карлівської міської ради визнання укладеною з 23 серпня 2023 року Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21 серпня 2002 року, зареєстрованого у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 3 від 22 серпня 2002 року (із змінами від 01.11.2002, що зареєстровані у Карлівській районній державній адміністрації, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 13 від 12.11.2002, із змінами від 24.10.2012, що зареєстровані у відділі Держкомзему у Карлівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2012 № 532160004002682) (редакція додається). Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.08.2026, 10:45. 20.08.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тим, що в цей день у час проведення судового засідання по Полтавській області була оголошена повітряна тривога. Підготовче засідання призначено на 22.09.2026, 10:15, про що судом постановлено відповідну ухвалу. 26.08.2026 за вх. № 11581 від Карлівської міської ради надійшла заява про відвід судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/1142/26. Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/1142/26, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (статті 126 Конституції України). Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, а безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, встановлену законом. Згідно із статтею 6 Кодексу суддівської етики, який затверджено Рішенням XX чергового з`їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, встановлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: - "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010); - "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Нормами ГПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 ГПК України. Так, частинами 1 та 2 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. За приписами частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази наявності обставин, з існуванням яких закон пов`язує неможливість участі судді у розгляді справи. Заява про відвід судді мотивована тим, що у відповідача виникають сумніви в його неупередженості та об`єктивності через, те що суддя Кльопов І.Г. прийняв рішення про задоволення позовних вимог, яке було скасоване постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (справа № 917/1600/25), з підстав того, що прийняте рішення не можна вважати законним, обґрунтованим, ухваленим при повному дослідженні обставин справи, наданні їм належної і об`єктивної оцінки, без дотриманням норм матеріального права, та прийняте нове рішення відповідно якого у задоволенні позову було відмовлено повністю. На думку заявника, прийняття суддею Кльопов І.Г. рішення у справі № 917/1600/25, яке згодом було скасовано судом апеляційної інстанції через недотримання норм матеріального права створює у стороннього правомірного спостерігача обґрунтовані сумніви у спроможності судді Кльопова І.Г. об`єктивно оцінити аналогічні обставини у новому процесі, а саме у справі № 917/1142/26. При цьому, суд зазначає, що доводи заявника зводяться до власної оцінки процесуальних дій головуючого та незгоди з процесуальними діями судді. Такі доводи заявника не є підставою, передбаченою статтею 35 ГПК України для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішенням головуючого під час розгляду іншої справи. Проте, відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Правомірність, повнота та об`єктивність рішень суду, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права може бути перевірена виключно судом апеляційної чи касаційної інстанції у порядку, визначеному ГПК України, а не шляхом заявлення відводу. Суд звертає увагу заявника на те, що законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому ГПК України порядку (окремо або разом із судовим рішенням). Ухвалення суддею Кльоповим І.Г. судового рішення в іншій господарській справі є виконанням його професійних обов`язків та виявом суддівської незалежності, гарантованої статтею 126 Конституції України. Правова позиція судді, висловлена у судовому рішенні в іншій справі, не є свідченням особистої прихильності чи упередженості щодо учасників цього процесу. Отже, як вже зазначалось, доводи заявника зводяться виключно до суб`єктивної незгоди з висновками судді в іншій справі, що прямо заборонено законом як підстава для відводу. Існування інших обставин, які б свідчили про упередженість судді Кльопова І.Г., заявником не вказано та при розгляді заяви про відвід не встановлено. Верховний Суд неодноразово зауважував, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (постанова ВС від 17.09.2025 у справі № 914/466/23). Підсумовуючи, суд дійшов висновку, про безпідставність заявленого відводу, що має наслідком визнання заяви про відвід необґрунтованою. Підстави для відводу судді Кльопова І.Г., з урахуванням вимог статті 36 ГПК України, також відсутні. Відповідно до частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Оскільки, заява про відвід судді Кльопова І.Г. у справі № 917/1142/26 є необґрунтованою, то ця заява підлягає переданню на авторозподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України. Відповідно до частини 11 статті 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Визнати заяву представника Карлівської міської ради про відвід судді Кльопова І.Г. у справі № 917/1142/26 необґрунтованою. 2. Передати матеріали справи № 917/1142/26 на автоматизований розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 28.08.2026 та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України). Суддя Кльопов І.Г.

Інші документи цієї справи3

Справа № 917/1142/26 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 917/1142/26 — Ухвала — Кишеня