Текст рішення
Справа № 201/9134/25
Провадження № 1-в/201/140/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра подання начальника Соборного районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а також ознайомившись з матеріалами особової справи № 101/2025, -
ВСТАНОВИВ:
Вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді одного року обмеження волі, при цьому, ОСОБА_4 у відповідності до ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік, та на нього, у відповідності до ст. 76 КК України було покладено ряд обов`язків.
Представником уповноваженого органу з питань пробації в суд направлено подання про звільнення від покарання ОСОБА_4 по зазначеному вироку суду, у зв`язку із закінченням іспитового строку.
Учасники судового провадження, а також представник органу з питань пробації у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду подання за їх відсутності.
Дослідивши матеріали подання і особової справи, суд приходить до наступних правових висновків.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування.
Згідно із ч. 2 ст. 165 КВК України, ч. 1 ст. 78 КК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
При цьому, явка до органу з питань пробації не є метою випробування, а лише способом направити засудженого на шлях виправлення.
До цього ж, постановлення особи - засудженого на облік в органу пробації є процедурним питанням виконання вироку суду, а не метою встановленого покарання.
Не вчинення засудженим протягом іспитового строку адміністративних та кримінальних правопорушень свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
Частиною 2 ст. 78 КК України визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст.ст. 71,72 КК України.
Таким чином, Законом передбачено або звільнення від відбування призначеного покарання засудженому по закінченню іспитового строку або направлення його для відбування покарання у зв`язку із не виконанням ним обов`язків покладених судом або за вчинення злочину.
Крім того, зі змісту вказаних положень закону органу, виконання покарань в особі уповноваженого органу з питань пробації належать дискреційні повноваження з визначення ступеню виправлення особи, яка звільнена від відбування покарання з випробуванням та звернення до суду із клопотанням про звільнення такої особи від відбування покарання по закінченню іспитового строку або із клопотанням про направлення для відбування покарання за вироком суду.
В ході судового розгляду судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 був позбавлений об`єктивної можливості стати на облік до уповноваженого з органу з питань пробації та виконувати обов`язки визначені вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року, оскільки з 29 серпня 2025 року ОСОБА_4 було призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 313 від 07 листопада 2025 року ОСОБА_4 переведений до військової частини НОМЕР_2 . З 20 грудня 2025 року, внаслідок стрілецького бою поблизу АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вважається безвісти зниклим.
Отже, подальше безпідставне перебування засудженого ОСОБА_4 на обліку уповноваженого органу з питань пробації призведе до порушення його прав.
При цьому суд враховує, що невиконання засудженим обов`язку щодо постановки на облік в уповноваженому органі з питань пробації та інших обов`язків, визначених вироком суду, у даному випадку не було наслідком його умисного ухилення від виконання вироку суду, небажання стати на шлях виправлення або ігнорування вимог кримінального законодавства.
Як встановлено судом, вже 29 серпня 2025 року, тобто невдовзі після набрання вироком законної сили, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією та фактично проходив військову службу. За таких обставин він був об`єктивно позбавлений можливості особисто прибути до уповноваженого органу з питань пробації, стати на відповідний облік та належним чином виконувати покладені на нього вироком суду обов`язки. Сам факт проходження військової служби за мобілізацією є обставиною, яка не залежала від волі засудженого та має бути врахована судом як поважна причина неможливості виконання ним зазначених обов`язків.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 у подальшому був переведений до іншої військової частини та під час проходження військової служби виконував обов`язки військовослужбовця. З 20 грудня 2025 року він, відповідно до наявних матеріалів, внаслідок стрілецького бою поблизу н.п. Покровськ Покровського району Донецької області вважається безвісти зниклим.
Таким чином, на момент закінчення іспитового строку засуджений фактично перебуває поза межами можливості самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов`язки, пов`язані з перебуванням на обліку в органі пробації. За таких обставин покладення на нього негативних правових наслідків у зв`язку з невзяттям на облік або невиконанням обов`язків, які він об`єктивно не мав можливості виконати, суперечило б принципам справедливості та гуманізму.
Суд також враховує, що протягом іспитового строку ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення не вчинив. Будь-яких даних, які б свідчили про його свідоме ухилення від виконання покладених судом обов`язків, небажання стати на шлях виправлення або вчинення ним правопорушень, що свідчили б про таке небажання, матеріали подання та особової справи не містять.
При вирішенні питання про звільнення від призначеного покарання суд виходить також із того, що метою встановлення іспитового строку є перевірка можливості виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання, а не формальне продовження перебування особи на обліку в органі пробації за відсутності об`єктивної можливості здійснювати щодо неї відповідний контроль.
З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, які склалися у даному випадку, не можуть бути розцінені як невиконання засудженим покладених на нього обов`язків з причин, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Навпаки, встановлені судом обставини проходження ним військової служби за мобілізацією, відсутність нового кримінального правопорушення, а також подальше зникнення безвісти під час виконання військового обов`язку свідчать про наявність об`єктивних та поважних причин, які унеможливили виконання ним встановлених вироком обов`язків.
Враховуючи наведене, а також виходячи з принципів справедливості, гуманізму та необхідності недопущення погіршення правового становища особи внаслідок обставин, які не залежали від її волі, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для продовження контролю за поведінкою ОСОБА_4 після закінчення іспитового строку. За таких обставин суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від призначеного йому покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.
На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 165 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
За вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, у зв`язку з закінченням іспитового строку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1