Справа № 904/4531/23

УХВАЛА 07 вересня 2026 року м. Київ cправа № 904/4531/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 (колегія суддів у складі: Золотарьова Я.С. - головуюча, Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 (суддя Соловйова А.Є.) у справі № 904/4531/23 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) 17.08.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі №904/4531/23, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. До Господарського суду Дніпропетровської області 03.03.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" в загальній сумі 54128060,81 грн та 5324,80 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 встановлений у розмірі 3328,00 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 9 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір ставки за подання касаційної скарги на ухвали суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 10649,60 грн (3328 х 2 х 200% х 0.8). Однак скаржником до касаційної скарги не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень. При цьому Верховний Суд звертає увагу на ключове питання під час касаційного оскарження, як предмет оскарження. Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені статті 308 ГПК України. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026, визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" в сумі 5324,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 17398519,75 грн (штрафна санкція) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги в сумі 36729541,06 грн (пеня). У прохальній частині касаційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить Верховний Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі №904/4531/23 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі №904/4531/23 - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити у повному обсязі. При цьому у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції у повному обсязі, а в описовій частині касаційної скарги скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області в сумі 36729541,06 грн (пеня) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ". Отже, прохальна частина скарги суперечить її описові частині, тобто, не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних судових рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України. З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу. Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити вимоги касаційної скарги у справі та викласти їх повно та однозначно, а саме, зазначити, чи оскаржуються судові рішення попередніх інстанцій у повному обсязі чи в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області в сумі 36729541,06 грн (пеня) до боржника у справі №904/4531/23. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). ГУ ДПС у Дніпропетровській області, обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.06.2024 у справі № 160/538/23, щодо застосування підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України, однак конкретної передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження не визначає. У зв`язку з цим скаржнику необхідно визначити передбачену статтею 287 ГПК України підставу касаційного оскарження. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене касаційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 10649,60 грн, а також шляхом уточнення вимог касаційної скарги у справі №904/4531/23 щодо оскарження судових рішень у повному обсязі чи частково. Також скаржнику належить зазначити підставу касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ: 1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі №904/4531/23 залишити без руху. 2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Картере