Справа № 922/2469/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 _______________________________________________________________________ УХВАЛА про відкриття провадження у справі про банкрутство (підготовче засідання) "01" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2469/26 Господарський суд Харківської області у складі: судді Міньковського С.В. при секретарі судового засідання Черновій В.О. розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "IV Елемент" , код ЄДРПОУ 46014082 за участю сторін: пр-к ініціюючого кредитора - Чорний Д.Ю. (в режимі відеоконференції, ордер АЇ №2254208 від 10.07.2026), пр-к боржника - Гур`єв А.А. (ордер серії АХ №1372020 від 10.08.2026), ВСТАНОВИВ: До господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство звернувся кредитор ТОВ Укравіт Сайенс Парк", в якій просить суд прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "IV Елемент" (61045, Україна, м. Харків, провулок Яроша Отакара, буд. 16б, кв. 139, код ЄДРПОУ 46014082), відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "IV Елемент", визнати вимоги ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" до ТОВ "IV Елемент" в сумі 1 700 653,75 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів, призначити ОСОБА_1 розпорядником майна ТОВ "IV Елемент" (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого номер 486 від 04.04.2013), вжити заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) ТОВ "IV Елемент" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію, а також відчужувати основні засоби, витрати зі сплати судового збору в сумі 30 280,00 грн, витрати на оплату роботи арбітражного керуючого в сумі 77 823,00 грн включити до реєстру вимог кредиторів першої черги. У письмовому відзиві на заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство від 11.08.2026 представник боржника повністю заперечує, обґрунтовуючи це тим, що боржник є платоспроможним, між сторонами існує спір про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні і просить суд відмовити кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "IV Елемент". Розглянувши матеріали поданої заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "IV Елемент", додані до заяви кредитора документи, відзив та заперечення боржника, вислухавши пояснення представників сторін, застосувавши норми права неплатоспроможності в їх системному зв`язку та врахувавши правові висновки Верховного Суду щодо спору про право у відносинах неспроможності суб`єкта господарювання, суд вважає, що є всі наявні правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "IV Елемент" з огляду на наступне. Щодо поняття наявності або відсутності спору про право у справі про банкрутство. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Згідно з ч. 2 ст. 8 КУзПБ визначено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник і кредитор. Статтею 1 КУзПБ встановленоо, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано ст. 39 КУзПБ. Так, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Разом з тим,боржник може самостійно надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Близько до вищевказаного висновку, свідчить постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20. Проводячи, системний аналіз ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ суд визначає те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність: 1) грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до господарського суду; 2) відсутність між кредитором і боржником спору про право стосовно заявлених вимог; 3) незадоволення боржником вимог кредитора (кредиторів) у повному обсязі до підготовчого засідання. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника на предмет їх відповідності поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності або відсутності спору про право, а також встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Згідно частини 2 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. За нормами ч. 3 ст. 34 КУзПБ заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство має містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до господарського суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника та перелік документів, що додаються до заяви. Наявність боргу підтверджується доказами у відповідному обсязі з урахуванням правової природи відносин між боржником і кредитором. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд відповідно до частин 5, 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання, тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, щодо перебування на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора із зазначених питань. Відповідні правові висновки викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20. З вищенаведеного слідує, що способами дослідження господарським судом є відзив боржника, який надається до господарського суду та заявнику (ініціюючому кредитору) до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інші відомості, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга, третя статті 36 КУзПБ); - оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу); - заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ). Тобто, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити. З вищенаведеного суд зазначає, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Тобто, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Отже, поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Так, здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право. Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, 31.05.2022 у справі № 917/1234/21. Отже, суд зазначає, що правова категорія "спір про право", може бути виражена у двох формах: - процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); - матеріально - правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника). Тобто, з урахуванням положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, особи кредитора, грошового зобов`язання, його складу), частини 1, 2 статті 34 (щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини 1 статті 35, частин 1 - 5 статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство) завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет: а) наявності / відсутності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини 1 статті 1 КУзПБ; б) спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; г) обставин задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі. Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання з боку боржника, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Згідно зі ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Таким чином розглядаючи вимоги ініціюючого кредитора, суд має дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21). Щодо предмету спору. 17.12.2025 між кредитором ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" (замовник) та боржником ТОВ "IV елемент" (підрядник) був укладений договір підряду за № 171225 (далі - договір підряду), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов`язується на свій ризик, з власних матеріалів, власними та/або залученими силами, за завданням замовника виконати у встановлений строк комплекс робіт з реконструкціїї будівлі заводоуправління (літ. А-3, а, а) під адміністративну будівлю з добудовою та надбудовою по пр-ту Хіміків, 74 в м. Черкаси, за кодом CPV за ЄЗС ДК 021:2015 45453000Капітальний ремонт і реставрація з передачею кредитору (замовнику) результатів робіт (закінчені роботи), а Кредитор (замовник) зобов`язується організувати допуск Боржника (підрядника) до фронту робіт (будівельного майданчика), передати наявну проектну документацію, забезпечити матеріалами для виконання робіт, прийняти належно виконані роботи та здійснити їх повну оплату. Загальна сума договору підряду становила розмір 6 802 614 грн 98 коп., з ПДВ (п. 2.1. цього Договору). Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. У відповідності до п.2.4. договору підряду обсяг робіт, їх зміст, загальна вартість та фіксована вартість за одиницю по видам робіт узгоджується та зазначається сторонами у додатку №1 до договору договірній ціні (додаток 1 до Договору). Згідно п. 3.2. договору підряду визначено до початку виконання робіт кредитор зобов`язується здійснити авансовий платіж у розмірі 25% від загально вартості робіт, встановленої п. 2.1. Договору. Авансовий платіж вноситься кредитором у безготівковій формі на розрахунковий рахунок боржника, зазначений у договорі, не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього Договору (п. 3.3. Договору). На виконання вказаних приписів договору підряду кредитором було здійснено авансування робіт наслідком перерахування у безготівковій формі на розрахунковий рахунок боржника у загальному розмірі 1 700 053 грн 75 коп. (25%), про що свідчать шість платіжних інструкцій від 26.12.2025 на суму 283442,29 грн кожна за № 31542, 31543, 31541, 31540, 31539, 31538. В судовому засіданні представник боржника не заперечує проти перерахування вищевказаних сум кредитом боржнику, що також зазначено боржником у поданому суду письмовому відзиві. Згідно до п.4.2. вказаного вище договору підряду визначено, що боржник повинен виконати зобов`язання за договором підряду у строк не пізніше ніж через 5 місяців після оплати авансового платежу. Строки виконання робіт можуть бути змінені за взаємним узгодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди до Договору. Крім того, як встановив суд, у пункті 4.3., 4.4 цього договору зазначено, що кредитор (замовник) забезпечує боржнику наявною в нього проєктною документацією до початку робіт, а боржник (підрядник) зобов`язаний протягом 3-х робочих днів з дня отримання авансового платежу розробити та подати кредитору на погодження календарний графік робіт (додаток № 2 до договору) та графік поставки матеріалів (додаток № 3 до договору). Після погодження замовником (кредитором) зазначені графіки оформлюються у письмовій формі та є невід`ємними частинами цього договору (п.4.7. цього договору). Крім того, відповідно до п. 7.2.3. Договору підряду визначено право замовника на дострокове, в односторонньому порядку, розірвати Договір підряду у разі невиконання підрядником (боржником) своїх зобов`язань за договором, письмово повідомивши про це підрядника за 7 (сім) днів та/або розпочати претензійно-позовну роботу; П.п. 19.5.3.п.19.5 ст.19 договору підряду (строк дії договору) визначено, що дія цього Договору припиняється шляхом розірвання: за одностороннім рішенням Замовника у випадках, встановлених п. 4.8. Договору. Відповідно до п.4.8. договору підряду визначено, що в разі порушення виконавцем (боржником) строку, визначеного п.4.7. договору або непогодження замовнику з графіка у Додатку №2 та додатку № 3 кредитор (замовник) має право розірвати договір в односторонньому порядку, а виконавець (боржник) зобов`язаний повернути авансовий платіж. Суд зазначає, що 31.03.2026 року кредитором було надіслано боржнику лист за № 692, яким повідомлено про розірвання Договору підряду за № 171225 від 17.12.2025 року в односторонньому порядку з 15.04.2026 року у зв`язку з непогодженням графіку виконання робіт та графіку поставки матеріалів. 09.04.2026 року кредитором було надіслано боржнику ще один лист, про розірвання договору з 15.04.2026 року у зв`язку з тим, що станом на 08.04.2026 року боржник не приступив до виконання робіт. Будь-якої офіційної відповіді кредитор від боржника не отримав та отриману суму авансу на загальну суму 1 700 053 грн 75 коп. кредитору боржник не повернув. У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряда. У статті 849 Цивільного кодексу України визначено права замовника під час виконання роботи. Так, за частиною 2 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків . Суд наголошує, що у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: а) підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2); б) очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч.3); в) відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч.4 цієї статті). Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі №910/2051/19. Тобто, одностороння відмова від договору замовника не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання, який визначений умовами договору підряду, про що було визначено вище. Суд встановив, що боржник своєчасно та належним чином не приступив до виконання робіт за договором підряду, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували підготовку та виконання графіку виконання робіт та графіку поставки матеріалів, виконання робіт на суму попередньої оплати (авансового платежу) у визначений сторонами термін. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Укладений сторонами договір є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором, який за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України. Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Отже, відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення вимоги про повернення сплачених коштів відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20). Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статей 849, 1212 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20 та від 01.06.2021 у справі №916/2368/18. Підсумовуючи, суд зазначає, що до моменту розірвання договору підряду, отриманий підрядником від замовника аванс не є грошовим зобов`язанням підрядника перед замовником. У цей період обов`язок підрядника є натуральним (негрошовим) він зобов`язаний виконати роботу, а грошові кошти є лише формою передоплати за ці послуги. В свою чергу після розірвання договору, як тільки замовник реалізує своє право на односторонню відмову і підрядник отримує відповідне повідомлення, договірні зобов`язання припиняються і обов`язок виконувати роботи за таким договором припиняється. З цього моменту у підрядника виникає нове, позадоговірне грошове зобов`язання, а саме - зобов`язання повернути кошти. Велика Палата Верховного Суду (у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 15.05.2019 у справі № 331/5054/15) сформувала сталу правову позицію, що будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати (або повернення) коштів, є грошовим. Отже, направлення листів боржнику кредитором від 31.03.2026 та 09.04.2026 про розірвання договору підряду з 15.04.2026 створює правові підстави для виникнення у кредитора до боржника позадоговірного грошового зобов`язання, а саме зобов`язання боржника повернути кошти у порядку ст.1212 ЦК України на суму сплаченого авансу у розмірі 1 700 053 грн 75 коп. Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Боржником наданий суду акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 12.05.2026, (форма КБ-2в), підписаний лише його представником. Разом з тим суд зазначає, що на виконання приписів п. 4.6., 4.7. договору підряду за № 171225 від 17.12.2025 боржником не було надано суду погодженого між сторонами графіку поставки матеріалів, графіку виконання робіт, акту прийому-передачі будівельного майданчику, визначеної між сторонами договірної ціні. Як зазначає у своїх письмових запереченнях (заяві) представник кредитора, між підрядником та замовником, відповідно до приписів п.4.7. договору підряду протягом трьох робочих днів, боржником не подавався на погодження замовнику графік поставки матеріалів та графік виконання робіт, тобто сторонами остаточно не було досягнуто згоди щодо обсягу робіт, їх змісту та фіксованої вартості за одиницю по видам робіт. Крім того, згідно до п.10.3. договору підряду акти виконаних робіт повинні подаватись підрядником (боржником) з усіма виконавчими та підтверджуючими документами. Виконавча документація у будівництві це комплект текстових і графічних документів, що фіксує хід робіт, містить відкориговані проєктні рішення (виконавчі схеми, креслення) та дані про використані матеріали й обладнання (сертифікати, паспорта, акти випробувань). Отже, підписаний однією стороною (боржником) акту виконаних будівельних робіт за договором підряду за № 171225 від 17.12.2025 є належною підставою для виникнення за таким актом прав та обов`язків у сторін тільки у разі підтвердження реальності виконання таких робіт за договором. Саме реальність виконання робіт зумовлює обов`язок замовника прийняти ці роботи, або надати обґрунтовану відмову від їх прийняття. Натомість, як суд встановив, боржник своєчасно не приступив до виконання робіт за вищенаведеним договором підряду, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували про часткове виконання будівельних робіт на суму 650000 (авансового платежу) за вищезазначеним договором підряду, а також доказів реального виконання підрядних робіт, які повинні були погоджені сторонами (замовником та підрядником згідно до графіку виконання робіт ), та в подальшому відображені боржником в односторонньому акті приймання будівельних робіт №1 від 12.05.2026,який наданий суду. В зв`язку з чим, у замовника (кредитора) були відсутні достатні підстави для здійснення процедури прийняття таких робіт, і як наслідок, обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних будівельних робіт №1 від 12.05.2026. Отже, установивши, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного виконання підрядником (боржником) робіт, суд дійшов висновку про те, що у замовника (кредитора), відповідно, не виникла передбаченого статтями 853, 882 ЦК України обов`язку прийняти роботу, виконану підрядником (боржником). Крім того, як встановив суд, боржник з 06.04.2026 (дата отримання першого повідомлення від кредитора про розірвання договору та вимоги про повернення коштів у сумі 1 700 053,75 грн) до 11.08.2026 (дата першого підготовчого засідання у справі) не вчиняв жодних дій щодо оспорення повідомлення (замовника) про розірвання договору та повернення коштів. Згідно з частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Господарський суд оцінив подані документи сторонами у взаємному зв`язку: договір підряду - як правову підставу виникнення зобов`язання між сторонами, авансовий платіж - як документ, що підтверджує перерахування грошових коштів боржнику на виконання умов цього договору. Суд зазначає, що системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ та надані докази свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "IV Елемент" є: - наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" на суму 1 700 053 грн 75 коп., строк виконання якого настав на дату звернення кредитора до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; - наявність відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог у розумінні приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, що полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання за договором підряду між сторонами та суми і структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання за договором підряду. - відсутність доказів задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" на суму 1 700 053,75 грн до підготовчого засідання суду. На думку суду, всі вищевказані обставини свідчать про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "IV Елемент" та неможливість виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором ТОВ "Укравіт Сайенс Парк", що є правовою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "IV Елемент". Щодо твердження представника боржника про наявності платоспроможності у ТОВ "IV Елемент" господарський суд звертає увагу, що справа про неплатоспроможність суб`єкта господарювання порушується судом не у випадку достатності чи недостатності майна (активів) у боржника для задоволення вимог кредитора, а у випадку неможливості (неспроможності) боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредитором, строк за якими вже настав. Близько до висновку є постанова ВС від 20.03.2024 у справі №911/1005/23. Вказане вище, корелюється з ст. 1 Кдексу України з процедур банкрутства, в якій визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом Отже, частина 3 ст. 39 КУзПБ не покладає саме на кредитора обов`язок доводити, що боржник не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Ініціюючий кредитор має лише документально підтвердити наявність грошового зобов`язання та обставини його невиконання, тоді як доведення можливості виконати відповідні зобов`язання покладено на боржника. Тому доводи представника боржника про відсутність у боржника ознак неплатоспроможності та про необхідність врахування того, що у боржника є в наявності активи (доходу за 2025) на загальну суму 6 660 118 грн, не відповідають змісту приписів ст. 39 КУзПБ. Крім того, боржником в порушення приписів ч.2.ст. 36 Кодексу України з процедур банкрута у письмовому відзиві боржника не було зазначено відомості, що мають значення для розгляду справи, а саме: загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків. Щодо заяви ініціюючого кредитора про вжиття заходів для забезпечення вимог кредитора шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) ТОВ "ІV Елемент" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію, а також відчужувати основні засоби. Суд наголошує, що згідно ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд має право за клопотанням сторін вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Так, господарський суд за клопотанням кредиторів може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала чи у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна. З вищенаведеного слідує, що поперше: вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів за заявою ініціюючого кредитора до відкриття провадження у справі про банкрутство, можливо відповідно до абз. 3 ч.1. ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, проте до переліку таких заходів не відносяться заходи щодо заборони боржнику приймання рішення про ліквідацію, реорганізацію, а також заборони на відчуження основних засобів, оскільки на цій стадії провадження ще не вирішено судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що безпосередньо створює безпідставне втручання у господарську діяльність самого боржника. По-друге, вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів за заявою ініціюючого кредитора, після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника за клопотанням кредитора можливо лише до абз. 2 ч.2 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства. Проте ініціюючий 1,кредитор, який просить суд вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів, повинен надати суду підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна чи вчинення боржником дій, що порушують права та законні інтереси кредитора (ів), що кредитором не було доведено суду у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство документально. На підставі вищенаведеного суд не вбачає достатніх та ґрунтовних правових підстав для задоволення клопотання кредитора про забезпечення вимог кредиторів. Таким чином, оцінивши представлені суду докази, суд на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства вважає за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІV Елемент", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальному розмірі 1 700 053,75 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви до суду в розмірі 33280,00 грн, авансового внеску в сумі 77 823,00 грн, та ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів. Вирішуючи питання призначення розпорядника майна боржника, суд зазначає наступне. Частиною 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: які є заінтересованими особами у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; які є близькими особами боржника - фізичної особи; щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років; за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу. Згідно з абз. 1, 2, 4 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. Ініціюючим кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство надано пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича. Арбітражним керуючим Даніловим А.І. надано заяву про згоду на участь в даній справі у якості розпорядника майна боржника, в якій він повідомив суд про відповідність його кандидатури освітньо-кваліфікаційним вимогам та відсутність конфлікту інтересів у даній справі. Приймаючи до уваги, що кандидатура арбітражного керуючого Данілова А.І. запропонована ініціюючим кредитором для виконання повноважень розпорядника майна, відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за можливе призначити розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІV Елемент" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича, якому встановити основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень розпорядника майна. З метою виявлення всіх кредиторів суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Керуючись ст. 1,2,28, 30, 39, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 ГПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "IV Елемент", код ЄДРПОУ 46014082. 2. Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора в загальній сумі 1 700 053,75 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви до суду в розмірі 33280,00 грн, авансового внеску в сумі 77 823,00 грн. 3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. 4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника. 5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво №486 від 04.04.13, адреса: 65062, м. Одеса, Аркадійське плато, буд. 5/3, ап. 176, РНОКПП НОМЕР_1 ) та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "IV Елемент" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що внесено на депозитний рахунок господарського суду. 6. Здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника ТОВ "IV Елемент" (код 46014082), із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника. 7. Встановити строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 21.10.2026. 8. Встановити строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 31.10.2026. 9. Попереднє засідання господарського суду призначити на "29" жовтня 2026 р. о(б) 14:00 год. , яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області, зал 111. 10. Відмовити заявнику ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" у задоволенні клопотання про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) ТОВ "IV Елемент" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію, а також відчужувати основні засоби. 11. Ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство надіслати ініціюючому кредитору, боржнику, розпоряднику майна Данілову А.І., державному реєстратору (м-н Павлівський, 4, м. Харків, 61003), органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника (ГУ ДПС у Харківській області: вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) місцевому загальному суду за місцезнаходженням боржника, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна (органу державної реєстрації речових прав: м-н Павлівський, 4, м. Харків, 61003), органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням боржника: вул. Шевченка, 26, м. Харків), державному органу з питань банкрутства (вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Харків, 61002). 12. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Ухвала підписана 08.09.2026. Суддя Міньковський С.В.