Справа № 752/23425/26

Справа № 752/23425/26 Провадження № 2-з/752/218/26 У Х В А Л А Іменем України 11 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Слободянюк А.В., за участю секретаря судового засідання Пулинець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - В С Т А Н О В И В : 04 вересня 2026 року АТ «Приватбанк» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд витребувати від Другої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , - інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті померлого. На обґрунтування заяви повідомляє, що між ОСОБА_1 та АТ «Приватбанк» був укладений кредитний договір від 10 червня 2015 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 квітня 2025 року. На момент смерті позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитними договорами залишилась заборгованість на момент смерті у загальному розмірі 77 600,00 грн. 27 серпня 2025 року банк звернувся з претензією кредитора до Десятої київської державної нотаріальної контори 31 жовтня 2025 року від Десятої київської державної нотаріальної контори отримано лист, що претензію АТ КБ ПриватБанк до спадкоємців померлого направлена за місцем заведення спадкової справи до Другої київської державної нотаріальної контори. 12 листопада 2025 року отримано відповідь від Другої київської державної нотаріальної контори про те, що ними заведена спадкова справа за № 484/2025 після померлого ОСОБА_1 та претензія кредитора долучена до спадкової справи. Посилаючись на ст. 1218 ЦК України, а також на те, що без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого позичальника, банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається. У судове засідання заявник не з`явився, у заяві про забезпечення доказів просив розглянути заяву без участі свого представника. Представники Другої київської державної нотаріальної контори та Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» у судове засідання також не з`явились, про розгляд справи були повідомлені через систему «Електронний суд». 10 вересня 2026 року від Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення у справі, в яких повідомив, що департамент не являється органом реєстрації, що здійснює реєстрацію місця проживання/перебування фізичних осіб на території міста Києва та не є володільцем запитуваної інформації. Відповідно до Положення про Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6021/6062, питання формування та ведення інформаційної системи «Реєстр територіальної громади міста Києва» забезпечує Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також просив проводити розгляд справи без участі представника Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Суд, розглянувши матеріали заяви про забезпечення доказів, вважає, що така заява підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України суд може витребувати докази до подання позовної заяви як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Згідно ч. 2ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3ст. 116 ЦПК України). Згідно із ч. 4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. Особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів ч. 1ст. 4 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів. Належною є судова процедура витребування доказів від нотаріуса у зв`язку з неможливістю самостійного ознайомлення позивача з матеріалами нотаріальної справи, оскільки вони захищені встановленою законом нотаріальною таємницею і за відсутності у матеріалах справи заяви позивача про відмову та/або відкликання та/або залишення без розгляду клопотання про витребування доказів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №148/2383/19 та постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18. Частиною 4ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом». Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі №9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18. Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів. Відтак у суду є підстави отримати/зберегти вищенаведені докази, оскільки щодо цих доказів у суду існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Крім того, як вбачається із заяви представника, 12 листопада 2025 року у відповідь на претензію кредитора, Друга київська державна нотаріальна контора повідомила, що претензія кредитора отримана, зареєстрована та долучена до спадкової справи № 484/2025, заведеної до майна померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, інформація про спадкоємців померлого позичальника не була надана. Так, ч.ч. 1, 7ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Таким чином, заявник наразі позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідача(ів). Згідно частин 5-7, 11 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Керуючись ст.ст.4,83,84,116-118,258-261,263,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, ПОСТАНОВИВ: Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - задовольнити. Витребувати від Другої київської державної нотаріальної контори (вул. Саксаганського, буд. 45, м. Київ, 01033) копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувати від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) інформацію про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31 березня 2025 року. Витребувану судом інформацію направити на адресу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Грушевського, буд. 1-Д). Встановити строк для подачі доказів - 5 днів з дня отримання ухвали. Роз`яснити, що заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі. Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно. Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання три роки з наступного дня після її постановлення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Суддя А.В. Слободянюк