Справа № 161/19568/26

Справа № 161/19568/26 Провадження № 1-кс/161/5721/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И про застосування запобіжного заходу м. Луцьк 12 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луцьк, Волинської області, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, - ВСТАНОВИВ: До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 строком на 60 днів з визначенням розміру застави. В клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_6 у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 08.07.2025, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, незаконно придбав з метою подальшого збуту речовину рослинного походження, яка містить у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс, яку незаконно почав зберігати з метою збуту у будинку АДРЕСА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, о 11 годин 44 хвилин 08 липня 2026 року, під час проведення працівниками УБН ГУНП у Волинській області контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, діючи з корисливих мотивів, за грошові кошти в сумі 400 гривень збула ОСОБА_9 (анкетні дані легендовано) речовину рослинного походження, яка містять у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс. Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів 23.07.2026, надана на дослідження речовина містить у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено канабіс, що, відповідно до таблиці № 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 3,5697 г. Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті, особливо наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Окрім того, ОСОБА_6 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 10.09.2026, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичного засобу, повторно незаконно придбав з метою подальшого збуту речовину, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - канабіс, яку незаконно почав зберігати з метою збуту у будинку АДРЕСА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, о 12 годин 01 хвилин 10 вересня 2026 року, під час проведення працівниками УБН ГУНП у Волинській області контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, діючи з корисливих мотивів, за грошові кошти в сумі 500 гривень збула ОСОБА_9 (анкетні дані легендовано) речовину рослинного походження, яка містять у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс. Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів 11.09.2026, надана на дослідження речовина містить у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено канабіс, що, відповідно до таблиці № 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 4,39 г. Таким чином, ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 05 травня 2026 року за даним фактом СВ Луцького РУП внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580000726, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. 11.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України. Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів в обґрунтування підозри ОСОБА_6 , у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Зокрема, причетність ОСОБА_6 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду грошових коштів від 08.07.2026; протоколом огляду транспортного засобу від 08.07.2026; протокол вручення оперативно-технічних засобів від 08.2026; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 08.07.2026; протоколом вилучення товару та огляду покупця від 08.07.2026; протоколом за результатами проведення оперативної закупки від 09.07.2026; висновком експерта №СЕ-19/103-26/9255-НЗПРАП від 23.07.2026. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду задля уникнення кримінальної відповідальності; вчиняти інші кримінальні правопорушення. В обґрунтування ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та в разі визнання його винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а також беручи до уваги, що останній офіційно не працевлаштований, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, що у сукупності свідчить, що підозрюваний у разі незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може переховуватись від слідства та суду задля уникнення кримінальної відповідальності. В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, що у поєднанні із відсутністю в останнього законних джерел для існування, свідчить про високу ймовірність того, що він може продовжувати і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення. На теперішній час відсутні такі гарантії щодо особи підозрюваного та характер інкримінованих дій свідчить про високу імовірність ухилення ОСОБА_6 , від явки до слідчого, прокурора або суду та продовження злочинної діяльності. Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Підстав та доцільності в застосуванні відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, немає, оскільки інші заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам, визначеним п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та належної процесуальної поведінки останнього під час досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні. Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосовано, так як підозрюваний не заслуговує на довіру та не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Особиста порука не може бути застосованою до підозрюваного, так як відсутня особа, яка б могла за останнього поручитись. Домашній арешт не може бути застосованим, так як підозрюваний, враховуючи санкцію покарання, може переховуватись від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вільно проводячи дозвілля в умовах, не пов`язаних з позбавленням волі, а також підозрювана буде мати можливість продовжувати вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення. На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний має намір та можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити. В судовому засіданні захисник заперечувала проти поданого клопотання, просила застосувати до її підзахисного більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту. При цьому просила врахувати його незадовільний стан здоров`я, перебування на утриманні малолітньої дитини. В судовому засіданні підозрюваний заперечував щодо поданого клопотання. Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов наступного висновку. В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Луцького РУП ГУНП у Волинській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026030580000726 від 05.05.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. 10.09.2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.09.2026 року повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Підставою застосування або продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Наведені ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведені прокурором та слідчим та належними доказами не спростовані стороною захисту. При застосуванні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, наразі підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, є працездатною особою, втім, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, зі слів сторони захисту, підозрюваний є батьком малолітньої дитини, яка проживає із матір`ю та на утримання якої перераховує кошти, втім, жодних документів з приводу цього суду надано не було. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». В рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою. Також, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави. Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що розмір застави має базуватися на реальному, підтвердженому майновому стані особи, а не на абстрактних припущеннях чи гіпотетичних доходах. Застава не може перетворюватися на покарання чи засіб утримання під вартою через неможливість її сплати. При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення. Враховуючи, майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за можливе визначити йому заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися з території Луцького району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст 176-179, 184,193,194 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 10 вересня 2026 року до 08 листопада 2026 року включно. Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 10 вересня 2026 року. На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. В разі внесення застави ОСОБА_6 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; - не відлучатися з території Луцького району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Роз`яснити ОСОБА_6 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_6 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_6 , він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Луцький слідчий ізолятор». Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному негайно після її оголошення. Копію ухвали направити в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор». На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання. Повний текст ухвали складено та оголошено 14 вересня 2026 року о 09-50 годині. Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1