Справа № 916/939/15-г

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про зупинення провадження у справі 09 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/939/15-г Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Павленко Н.А., Поліщук Л.В., секретар судового засідання Лещенко Л.С., за участю представників учасників справи: від позивача: Бєлоусов І.В., від відповідачів: не з`явились, розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. про відмову у забезпеченні позову, постановлену суддею Найфлейшем В.Д., за заявою арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича до: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про покладання субсидіарної відповідальності у справі № 916/939/15-г про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, встановив: В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/939/15-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ланжерон і К. Постановою Господарського суду Одеської області від 31.03.2016 р. у справі № 916/939/15-г, зокрема: Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Ланжерон і К визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича. 01.04.2019 р. арбітражний керуючий звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою (зареєстрована вх. № 3-226/19), в якій просить: покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К на осіб, що є засновниками та виконували повноваження керівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; стягнути солідарно з осіб, що виконували повноваження керівників та є засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, 2158951,01 грн. 27.03.2026 р. арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно ОСОБА_1 в межах суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника 2129220,40 грн. Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття відповідних заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, адже ОСОБА_1 згідно з відомостями реєстру речових прав має у власності нерухоме майно, яке в процесі розгляду справи може бути відчужене. При цьому заявник звернув увагу на те, що об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 зробила правовий висновок про те, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення коштів доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення, у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. у справі № 916/939/15-г (суддя Найфлейш В.Д.) в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Ухвала мотивована тим, що всупереч вимогам ГПК України заява не містить посилань на докази, на підставі яких можна зробити висновок щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття запропонованих заявником заходів. При цьому суд першої інстанції вказав, що посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення є припущеннями, яких недостатньо для задоволення відповідної заяви. Не погодившись з постановленою ухвалою, арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. у справі № 916/939/15-г, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову; - прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити; - накласти арешт на майно ОСОБА_1 в межах суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника 2129220,40 грн; - розглянути апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. у справі № 916/939/15-г за участю арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича у судовому засіданні в режимі відеоконференції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що: - жоден з відповідачів, зокрема і ОСОБА_1 , на момент подання до суду заяви про забезпечення позову ще не знає, що відносно нього подано таку заяву, тому надання ліквідатором доказів щодо подій, які ще не відбулись (наприклад, відчуження відповідачем будь-якого майна), є передчасним; - недобросовісна поведінка ОСОБА_1 як керівника боржника полягає у: бездіяльності при зверненні до неї арбітражного керуючого з офіційними запитами та проханнями передати копії фінансово-господарської документації боржника; доведенні до банкрутства ТОВ „Ланжерон і К; несприянні виведенню підприємства зі стану неплатоспроможності. Вказані обставини підтверджуються наданими ліквідатором судовими рішеннями, звітом про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ „Ланжерон і К тощо; - у ГПК України відсутні приписи, які передбачають, що позивач має якимось чином отримати чи зібрати докази з приводу намірів відповідача вчинити дії, спрямовані на реалізацію свого майна; - сенс поданої ліквідатором заяви про забезпечення позову полягає в тому, щоб зберегти майно відповідача в межах заявленої суми субсидіарної відповідальності до прийняття судом рішення щодо можливого задоволення позовної заяви. При цьому заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про його забезпечення, що не враховано місцевим господарським судом; - сума, в межах якої ліквідатор просить накласти арешт на майно, є співмірною розміру субсидіарної відповідальності, яку слід покласти на винних осіб; - запропонований захід забезпечення позову є адекватним та таким, що не забороняє відповідачу користуватись своїм майном, натомість дозволяє зберегти арештоване майно (рухоме чи нерухоме) в первинному стані для можливого погашення заборгованості перед кредитором; - суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував висновки, зроблені в постанові Верховного Суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, згідно з якими вимога надати докази щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. у справі № 916/939/15-г; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 22.05.2026 р. Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на закінчення встановленого судом строку, відзиви на апеляційну скаргу учасниками справи не подано. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 р., зокрема: призначено справу № 916/939/15-г за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. до розгляду в судовому засіданні; повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 22.07.2026 р.; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснити в розумний строк. Судове засідання, призначене на 22.07.2026 р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Поліщук Л.В. у плановій щорічній відпустці у період з 13.07.2026 р. по 07.08.2026 р. включно, в зв`язку з чим секретарем судового засідання складено відповідну довідку. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 р. повідомлено учасників справи про судове засідання, яке відбудеться 09.09.2026 р. У судове засідання 09.09.2026 р. представники учасників справ, окрім скаржника, не з`явились. Про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставлення ухвали до електронного кабінету та доказами направлення поштою ухвал суду. Як встановлено Південно-західним апеляційним господарським судом, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2025 р. передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 915/927/25 у зв`язку з необхідністю відступу та/чи його конкретизації та/чи уточнення від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, в аспекті того, чи повинен позивач/заявник доводити суду наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи повинен позивач доводити суду обґрунтовану необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема чи повинен позивач/заявник подати докази на підтвердження наявності ризику та фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування вказаного вище заходу забезпечення позову. Крім того, в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2025 р. зазначено, що висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 та у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 р. у справі № 915/538/24, підлягають конкретизації шляхом відступу та/чи конкретизації, та/чи уточнення в частині того, що у разі накладення арешту на грошові кошти відповідача він (арешт) накладається саме у межах суми позову, а за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів у межах суми позову доцільно накласти заборону на вчинення певної дії, зокрема, на відчуження майна, доведення вартості якого покладається на позивача/заявника відповідно до вимог ст.ст.13,136,137 ГПК України. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 р. визнала мотиви, викладені в ухвалі від 25.11.2025 р., обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. За правилами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку. Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Враховуючи викладене, подібність правового регулювання відносин у справі № 916/939/15-г та у справі № 915/927/25, те, що правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/927/25 матимуть суттєве значення при вирішенні спірних у даній справі питань, адже у заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі ліквідатор просить врахувати висновки, зроблені судом касаційної інстанції у справі № 915/927/25, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. про відмову у забезпеченні позову у справі № 916/939/15-г до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25 за правилами п.7 ч.1 ст.228 ГПК України. Аналогічного висновку у схожих правовідносинах дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 15.01.2026 р. у справі № 916/1869/25, від 20.01.2026 р. у справі № 922/3920/25, від 11.02.2026 р. у справі № 917/1145/25, від 11.02.2026 р. у справі № 917/1064/25. Керуючись ст.ст.228,229,232-235,281 ГПК України, постановив: Зупинити провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2026 р. у справі № 916/939/15-г до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи № 915/927/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України. Повний текст ухвали складено та підписано 15 вересня 2026 р. Головуючий суддя Л.В. Лічман Суддя Н.А. Павленко Суддя Л.В. Поліщук