Справа № 557/500/26

Справа № 557/500/26 Номер провадження 1-в/948/75/26 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.09.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка подання начальника Полтавського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, з середньо-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, невійськовозобов`язаного (зі слів), особи з інвалідністю 03 гр (зі слів), раніше судимий: -14.06.2011 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; - 11.06.2012 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; -17.08.2017 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; - 10.01.2018 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 24.11.2022 року звільнений у зв`язку з відбуттям покарання; - 03.11.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпро за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду, - 31.03.2026 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст.122 КК України, на підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, призначене за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025 за ч.1 ст. 309 КК України з розрахунку один день позбавлення волі за два дні пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 7 (сім) місяців; - 02.04.2026 Гощанським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025, більш суворим покарання за даним вироком, остаточно призначено покращання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. про звільнення від покарання з випробуванням у зв`язку з закінченням іспитового строку ВСТАНОВИВ: У липні 2026 року до Машівського районного суд Полтавської області надійшло зазначене клопотання, обґрунтовано тим, що 14.07.2026 до Полтавського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області на виконання надійшов вирок Гощанського районного суду Рівненської області від 02.04.2026, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджено за ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025 року , більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки. Вирок набрав законної сили 25.05.2026 року. Крім того, органом пробації встановлено, що вироком Машівського районного суду Полтавської області від 31.03.2026 року, який набрав законної сили 01.05.2026 року, ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 5 місяців. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, призначене за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025 року за ч.1 ст.309 КК України з розрахунку один день позбавлення волі за два дні пробаційного нагляду, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 7 місяців. Отже, Гощанським районним судом Рівненської області у вироку від 02.04.2026 року (який ухвалений пізніше вироку Машівського районного суду), ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю кримінальних правопорушень) повторно враховано той самий вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03.11.2025 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Посилаючись на вимоги пунктів 11,14 частини 1 статті 537, пункту 2 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України, просили суд вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно ОСОБА_4 . У судові засідання 24.07.2026, 05.08.2026, 19.08.2026, 15.09.2026 представник органу пробації не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, 18.08.2026 звернулась на адресу суду з заявою про проведення розгляду подання за її відсутності (а.с. 52). Засуджений ОСОБА_4 у судові засідання не з`являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки до місяця відбування ним покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» (а.с.65,67). 11.08.2026 на адресу суду направлена заява засудженого ОСОБА_4 про розгляд даного клопотанняподання за його відсутності (а.с.46) Прокурор у судове засідання не з`явився, 15.09.2026 звернувся до суду з клопотанням про розгляд даного подання за його відсутності, в задоволенні подання начальника Полтавського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 просив відмовити. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку. Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.10.2025 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, з покладанням на засудженого обов`язків, на підставі п. 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України. Відповідно до відмітки, вирок набрав законної сили 05.12.2025 (а.с.4-6). Вироком Машівського районного суду Полтавської області від 31.03.2026 ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один) рік 05 місяців. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, призначене за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 03.11.2025 р. за ч.1 ст. 309 КК України з розрахунку один день позбавлення волі за два дні пробаційного нагляду, та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 7 (сім) місяців. Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили. Змінено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в строк до вступу вироку в законну силу, взято ОСОБА_4 під варту з залу суду. Вирок набрав законної сили 01.05.2026 (а.с.9-12). Вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 02.04.2026 ОСОБА_4 визнано винуватим за ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. На підставі п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_4 певні обов`язки. Вирок набрав законної сили 25.05.2026 (а.с.7-8). Відповідно до п. 11 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності декількох вироків. Частиною 1 статті 539 КПК України, визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Судом встановлено, що при ухваленні вироку Гощанським районним судом Рівненської області від 02.04.2026 відносно ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень враховано той самий вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03.11.2025 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, який був врахований Машівським районним судом Полтавської області при ухвалені вироку від 31.03.2026. Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків, суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності декількох вироків. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України подання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, зокрема, про застосування покарання за наявності декількох вироків, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок. Порядок розгляду таких питань визначений частинами 3, 5 ст. 539 КПК України. Згідно з п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст.71 КК України. Також у п.25 вищевказаної постанови зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. При призначенні покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків слід забезпечити недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, а також не допустити погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, як то передбачено нормами ст.ст.70,71 КК України. При цьому згідно з роз`ясненнями, що викладені у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків» № 11 від 21 грудня 1990 року, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які зачіпають зміст вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову, зокрема призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст.71 КК України не було вирішено. Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначати покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України не було вирішено. Також, в порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду у такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. За юридичною силою та за правовим значенням ухвалені вироки є рівними та такими, що підлягають обов`язковому та безумовному виконанню (ч. 2 ст. 21 КПК). Отже, вносити виправлення або змінювати покарання щодо вироку суду, який набрав законної сили та направлений для виконання, суд не має процесуальних повноважень. Суд зазначає про те, що зміна судового рішення може здійснюватися лише за встановленою кримінальним процесуальним законом процедурою, що випливає зі змісту засад обов`язковості судових рішень та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. На думку суду, в межах розгляду даного клопотання не можливо вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, оскільки внаслідок цього суд порушить принцип кримінального процесуального права, в тому числі призведе до зміни змісту обох вироків, що за кримінальним процесуальним законом може мати місце лише під час ухвалення вироку та/або під час перегляду судового рішення вищою інстанцією. Самостійна зміна вироку, судом першої інстанції, кримінальним процесуальним законом не передбачена. У зв`язку з чим, у задоволенні подання необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: У задоволенні подання начальника Полтавського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_4 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку, зокрема про застосування покарання за наявності кількох вироків , - відмовити. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд. Суддя ОСОБА_1