Справа № 759/14307/24

759/14307/24 1-в/707/37/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2026 року м. Черкаси Черкаський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , представника пробації ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області про вирішення питання про скасування іспитового строку і направлення в місця позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівське Бахмутського району, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 19.07.2024 року засуджений Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, проживання в АДРЕСА_1 , - ВСТАНОВИВ: Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2024 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 4 років обмеження волі. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. Згідно з клопотанням Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 перебуває на обліку Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області з 19.08.2025. Разом з тим, ОСОБА_4 допустив 7 неявок на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, що свідчать про невиконання засудженим ОСОБА_4 покладених на нього судом обов`язків, та вказує на його не бажання стати на шлях виправлення. Представник Черкаського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він не мав наміру не виконувати покладені на нього судом обов`язки, та не з`являвся до уповноваженого органу з питань пробації з тих підстав, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 у якій проходив службу, у зв`язку з чим не мав змоги приходити на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, так як переховувався. Суд, заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2024 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 4 років обмеження волі. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. 22.08.2025 ОСОБА_4 , було оголошено постанову про встановлення днів явки для реєстрації до Черкаського РВ № 1 філії ДУ Центр пробації в Черкаській області, а саме: 1-й та 3-й вівторок кожного місяця. ОСОБА_4 повідомив, що з 15.09.2025 року змінює місце проживання на с. Романківці Дністровського району, Чернівецької області. Черкаським РВ № 1 було направлено запит до Дністровського РС № 2 на перевірку місця проживання. Відповідно до повідомлення з Дністровського РС № 2 стало відомо, що ОСОБА_4 не має наміру постійно проживати на території Дністровського району Чернівецької області, так як перебуває на тимчасових заробітках в ТОВ «Дністровські сади» до 15.10.2025. 12.06.2026 року Черкаським РВ № 1 отримано повідомлення з військової частини НОМЕР_1 , відповідно якого, ОСОБА_4 перебував у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на посаді гранатометника З механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 17.03.2026 року гр. ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину. Відповідно до повідомлення з ТУ ДБР у м. Полтава: з військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 , але, враховуючи те, що військовою частиною НОМЕР_1 не було надано акт службового розслідування за вказаним фактом та інших відповідних документів, дане повідомлення не було внесено до ЄРДР. Черкаським РВ № 1 ОСОБА_4 було надіслано виклик на домашню адресу, а саме: АДРЕСА_1 , для надання пояснень щодо неявок на реєстрацію до Черкаського РВ № 1 з 17.03.2026 року. 19.06.2026 ОСОБА_4 з`явився до Черкаського РВ № 1 та повідомив, що поважної причини не з`являтись на реєстрацію до органу пробації з 17.03.2026 року по 16.06.2026 року (7 неявок) він не має, що в цей же день засудженому було винесено застереження у виді письмового попередження. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення. Таким чином, скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є можливим лише за наявності умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також обставин, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд виходить із того, що сам по собі факт невиконання засудженим окремого обов`язку, покладеного на нього вироком суду, не має наслідком автоматичного скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд зауважує, що застосування такого заходу як скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є правовим наслідком не будь-якого формального порушення встановлених для засудженого обов`язків, а такої його поведінки, яка у своїй сукупності свідчить про небажання стати на шлях виправлення та, відповідно, про недосягнення мети застосування інституту пробації без ізоляції особи від суспільства. Поведінку засудженого не можна розцінювати як грубе та систематичне порушення умов звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також як невиконання обов`язків, покладених на нього вироком суду, оскільки нових злочинів в період іспитового строку він не вчинив, не притягувався до адміністративної відповідальності, тобто такі дії засудженого не мали характеру систематичного і не потягли за собою тяжких наслідків. На думку суду, викладені у поданні факти неявки на відмітку до органу з питань пробації, самі по собі не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, тому допущені ним факти невиконання покладених судом обов`язків суд розцінює як незначні, а пояснення засудженого як підтвердження розуміння необхідності виконувати покладені судом обов`язки, що дає підстави суду розцінити це як намір подальшого виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі. В судовому засіданні та своїм ставленням до подання ОСОБА_4 продемонстрував суду свою цілеспрямованість у дотриманні умов відбування покарання з випробуванням. Частиною 2 ст. 78 КК України встановлено, що суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання лише в тому випадку, коли невиконання засудженим покладених обов`язків та вчинення ним правопорушень, які потягли за собою адміністративні стягнення, свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У той же час, пояснення представника органу пробації та матеріали подання не містять достатніх відомостей, які б беззаперечно вказували на свідоме ухилення ОСОБА_4 від виконання покладених на нього судом обов`язків та безвідповідальне ставлення засудженого до процесу виправлення та відбуття ним іспитового строку. При цьому суд не залишає поза увагою встановлені факти невиконання засудженим покладених на нього обов`язків та не виправдовує таку поведінку. Разом із тим ці обставини самі по собі не є достатніми для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Таким чином, враховуючи особу засудженого, його ставлення до даної справи, судом не встановлено достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували в даному випадку небажання засудженого стати на шлях виправлення та вказували на наявність беззаперечних підстав для направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду, а тому підстави для задоволення подання відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 164-166 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Черкаського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області про вирішення питання про скасування іспитового строку і направлення в місця позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 . На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Черкаський районний суд Черкаської області. Повний ухвали складено та підписано 16.09.2026. Суддя: ОСОБА_1