Справа № 160/33625/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/33625/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.03.2026 року) в справі №160/33625/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех», Товариство з обмеженою відповідальністю « 42 Оіл» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в: 25.11.2025 року ТОВ «Сінергія-Груп» (далі по тексту позивач або товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач або ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №05824330702 від 22.10.2025 форми «Р» на суму 2644834 грн.; №0582420702 від 22.10.2025 форми «Р» на суму 11676951,25 грн.; №0582440702 від 22.10.2025 форми «ПН» на суму 20400 грн.; №0582450702 від 22.10.2025 форми «ПС» на суму 1020 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року залучено в адміністративній справі №160/33625/25 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех», Товариство з обмеженою відповідальністю « 42 Оіл». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року позовні вимоги задоволено. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкти господарювання ТОВ «Сервіс Тех», ТОВ « 42 Оіл», які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створюють реальних дій по переданню у власність позивача товарів, не могли здійснити операції постачання та надання послуг через відсутність матеріалів та найманих працівників. ТОВ «Сінергія-Груп» не має права на віднесення до складу податкового кредиту вартості отриманих товарів та послуг в наступних податкових періодах по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Тех», ТОВ « 42 Оіл». Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентами не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем протягом перевіряємого періоду включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені відповідними первинними документами. Податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками податків, проте у разі встановлення обставин, які спростовують реальність здійснення господарської операції, отримана податкова вигода, у даному випадку позивачем, у вигляді права на податковий кредит є безпідставною. Відповідно наданих ТОВ «Сервіс Тех» до контролюючого органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП, підприємство використовує у господарській діяльності наступні орендовані об`єкти оподаткування: не подано повідомлень за формою 20-ОПП. Апелянт вказував, що у ході проведення перевірки ТОВ «Сінергія-Груп», підприємству надано письмовий запит від 28.08.2025 р., у якому прохалося надати: «… норми втрат сировини при виробництві кожного виду власної продукції…» Підприємством не надано норми використання розчиннику у господарській діяльності ТОВ «Сінергія-Груп», надано лише наказ від 01.06.2021 р. №01-06 «Про використання запасів на утримання основних засобів загальновиробничого призначення», відповідно до якого: -щоквартально проводити промивку обладнання та валів розчинниками задля очистки від фарб та інших матеріалів; - витрати розчинника враховувати згідно експлуатаційних факторів, які впливають на обсяги використання розчиннику; - списання витрат розчинника проводити один раз в квартал актом списання. Складено акт від 02.09.2025 №2379/04-36-07-02/36441431 «про не надання документів/їх копій до пepeвірки посадовими особами ТОВ «Сінергія-Груп» при проведенні документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.06.2024». Перелік наданих актів списання та відображення у бухгалтерському обліку на ведено у додатку №1 «Акти списання ТМЦ». Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів постачання зерна. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом - є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сервіс Тех», ТОВ « 42 Оіл», по відносинам з яким сформовано податкові показники. Суд першої інстанції вказував, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів чи послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку. Отримані від контрагентів товари були використані позивачем. Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції з даним суб`єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди. Під час судового розгляду позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товару та послуг, їх використання в господарській діяльності, підтверджено виконання умов укладених договорів, надано докази факту виконання договірних зобов`язань та відповідних розрахунків за укладеними договорами. Висновки акта перевірки №4024/04-36-07-02/36441431 від 18.09.2025 р., які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаними контрагентами-постачальниками, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Встановлено, що співробітниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області у період з 28.08.2024 року по 11.09.2025 року, на підставі наказу № 3137-п від 24.07.2024 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сінергія-Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 року по 30.06.2024 року. За результатами перевірки складено акт від 18.09.2025 року №4024/04-36-07-02/36441431, у висновку якого зазначено про встановлення порушень п.7 П(С)БО 16 «Витрати», п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2644834 грн., п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.г) п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 9341561 грн., п.120-1.1, п.120-2.2 ст.120-1, п.201.10 ст.201, п. 89 та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України буде застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, абз.1, п.121.1, ст. 121, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України буде застосовано штрафну санкцію за ненадання документів у ході проведення документальної планової виїзної перевірки. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в акті перевірки вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Сервіс Тех», ТОВ « 42 Оіл» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер з огляду на непідтвердження джерела походження придбаних позивачем у вказаних постачальників товарів, передання товару фактично не відбулось, оформлення первинних документів по вказаних операціях, які не опосередковувались реальним рухом активів між позивачем та вказаними контрагентами. Вказано на ненадання відповіді на запит під час податкової перевірки. ТОВ «Сінергія-Груп» не погодилось з висновками акту, подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та заперечення до висновків за результатами перевірки. Листом від 15.10.2025 року №86644/6/04-36-07-02-13 висновок акту документальної планової виїзної перевірки від 18.09.2025 року №4024/04 36-07-02/36441431 визнано правомірним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства. На підставі акта перевірки №4024/04-36-07-02/36441431 від 18.09.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 22.10.2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №05824330702 форми «Р», яким ТОВ «Сінергія-Груп» нараховано суму податку на прибуток на суму 2644834 грн., №0582420702 форми «Р», яким ТОВ «Сінергія-Груп» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням на 9341561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2335390 грн., №0582440702 форми «ПН», яким ТОВ «Сінергія-Груп» нараховано штраф з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5% на суму 20400 грн.; №0582450702 форми «ПС», яким «Сінергія-Груп» нараховано штрафні санкції на суму 1020 грн. Згідно матеріалів справи, ТОВ «Сінергія-Груп» як покупцем було укладено з ТОВ « 42 Оіл» (постачальник) договір поставки № 231219 від 23.12.2019 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах, обумовлених в цьому договорі. Згідно п.1.2 договору, найменування товару згідно накладних. Кількість і асортимент товару, що постачається, вказуються у видаткових накладних на товар, що мають силу специфікації, складених на підставі заявок на постачання товару покупця, які є невід`ємними частинами договору (п.1.3 договору). Надано підписані видаткові накладні. Встановлено, що ТОВ «42 Оіл» за результатами виконання договору постачання, сформувало податкові накладні № 4 від 08.01.2020 року, № 2 від 01.09.2020 року, № 17 від 16.01.2020 року, № 5 від 02.09.2020 року, № 4 від 16.11.2020 року, № 23 від 20.01.2020 року, № 6 від 03.09.2020 року, № 5 від 16.11.2020 року, № 24 від 22.01.2020 року, № 4 від 08.04.2020 року, № 10 від 04.09.2020 року, № 6 від 17.11.2020 року, № 16 від 09.09.2020 року, № 18 від 10.09.2020 року, № 11 від 22.04.2020 року, № 12 від 23.04.2020 року, № 31 від 26.12.2019 року, № 13 від 27.04.2020 року, № 32 від 27.12.2019 року, № 14 від 27.04.2020 року, № 33 від 27.12.2019 р., № 15 від 28.04.2020 р., № 16 від 29.04.2020 року, № 17 від 30.04.2020 року, № 17 від 23.11.2020 року, № 18 від 23.11.2020 року, № 19 від 24.11.2020 року, № 31 від 19.02.2020 року, № 33 від 21.02.2020 року, № 40 від 29.01.2020 року, № 41 від 30.01.2020 року, № 44 від 31.01.2020 року, № 43 від 26.02.2020 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями про реєстрацію. ТОВ «Сінергія-Груп» як замовником було укладено з ТОВ «Сервіс Тех» (виконавець) договір про надання послуг № 14/05-1 від 14.05.2020 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги в обсязі і на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги, перелік яких визначений в актах виконаних робіт. Пунктом 2.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги з пакування, друку, ремонту та технічного обслуговування обладнання та інші послуги. За результатами виконання договору надання послуг, сформувало податкові накладні № 1 від 16.06.2020 року, № 1 від 01.07.2020 року, № 1 від 03.08.2020 року, № 2 від 17.06.2020 року, № 2 від 01.07.2020 року, № 2 від 03.08.2020 року, № 3 від 18.06.2020 року, № 3 від 03.07.2020 року, № 3 від 03.08.2020 року, № 4 від 18.06.2020 року, № 4 від 07.07.2020 року, № 4 від 04.08.2020 року, № 5 від 18.06.2020 року, № 5 від 07.07.2020 року, № 5 від 04.08.2020 року, № 2 від 22.05.2020 року, № 6 від 22.06.2020 року, № 6 від 08.07.2020 року, № 6 від 04.08.2020 року, № 1 від 21.05.2020 року, № 7 від 22.06.2020 року, № 7 від 10.07.2020 року, № 7 від 05.08.2020 року, № 3 від 25.05.2020 року, № 8 від 22.06.2020 року, № 8 від 14.07.2020 року, № 8 від 05.08.2020 року, № 4 від 27.05.2020 року, № 9 від 23.06.2020 року, № 9 від 15.07.2020 року, № 9 від 06.08.2020 року, № 5 від 29.05.2020 р., № 10 від 23.06.2020 р., № 10 від 16.07.2020 року, № 10 від 06.08.2020 року, № 11 від 23.06.2020 року, № 11 від 17.07.2020 року, № 11 від 06.08.2020 року, № 12 від 24.06.2020 р., № 12 від 17.07.2020 р., № 12 від 06.08.2020 р., № 13 від 24.06.2020 року, № 13 від 17.07.2020 р., № 13 від 07.08.2020 р., № 14 від 24.06.2020 р., № 14 від 20.07.2020 року, № 14 від 07.08.2020 р., № 15 від 24.06.2020 р., № 15 від 10.08.2020 р., № 15 від 07.08.2020 року, № 16 від 24.06.2020 р., № 16 від 20.07.2020 р., № 16 від 10.08.2020 року, № 17 від 25.06.2020 р., № 17 від 21.07.2020 р., № 17 від 10.08.2020 року, № 18 від 25.06.2020 року, № 18 від 22.07.2020 року, № 18 від 10.08.2020 року, № 19 від 25.06.2020 року, № 19 від 22.07.2020 року, № 19 від 11.08.2020 року, № 20 від 25.06.2020 року, № 20 від 23.07.2020 року, № 20 від 11.08.2020 року, № 21 від 25.06.2020 року, № 21 від 24.07.2020 року, № 21 від 11.08.2020 року, № 22 від 25.06.2020 року, № 22 від 24.07.2020 року, № 22 від 11.08.2020 р., № 23 від 25.06.2020 року, № 23 від 27.07.2020 року, № 23 від 12.08.2020 року, № 24 від 25.06.2020 року, № 24 від 27.07.2020 року, № 24 від 12.08.2020 року, № 25 від 29.07.2020 року, № 25 від 13.08.2020 року, № 26 від 30.07.2020 року, № 26 від 13.08.2020 року, № 27 від 31.07.2020 року, № 27 від 14.08.2020 року, № 28 від 14.08.2020 року, № 29 від 14.08.2020 року, № 30 від 17.08.2020 року, № 31 від 17.08.2020 року, № 32 від 18.08.2020 року, № 33 від 18.08.2020 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями про реєстрацію. Встановлено та варте уваги, що судом першої інстанції допитаний свідок ОСОБА_1 , який показав, що у спірний період займав посаду директора ТОВ «Сервіс Тех», яким було укладено договір від імені ТОВ «Сервіс Тех» про надання послуг №14/05-1 з замовником ТОВ «Сінергія-Груп». Вказані роботи - ремонт та технічне обслуговування обладнання, послуги пакування, послуги допоможні пов`язані з пакуванням були надані працівниками ТОВ «Сервіс Тех»; оплата послуг була здійснена ТОВ «Сінергія-Груп» через банк безготівковим розрахунком, робота підприємства була припинена у 2022 року, у зв`язку з пандемією та втратою вигоди. Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку. Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України. Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари (насіння соняшника), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена. Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагенти позивача на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між позивачем та ТОВ «Сервіс Тех», ТОВ « 42 Оіл» щодо постачання матеріалів, надання послуг не визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень. Завершальною ознакою по виконанню договорів є передача товару, та оплата за товар та послуги. ТОВ «Сінергія-Груп» отримало товар та послуги, здійснило оплату, тобто ланцюг обороту товару, руху активів виконано. Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась. ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовує до позивача штрафні санкції у порядку п.120-1.1, п.120-2.2 ст.120-1, п.201.10 ст.201, п. 89 та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Натомість не вказано на які дії чи постачання товарів вважає за необхідне ТОВ «Сінергія-Груп» має скласти податкову накладну. Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. При здійсненні господарської операції з постачання товарів, їх утворення, формується податкова накладна. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Згідно матеріалів справи, у ході проведення перевірки ТОВ «Сінергія-Груп», ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано письмовий запит від 28.08.2025 року, у якому прохалося надати норми втрат сировини при виробництві кожного виду власної продукції. ТОВ «Сінергія-Груп» надано відповідь на запит та надано наказ від 01.06.2021 року №01-06 «Про використання запасів на утримання основних засобів загальновиробничого призначення. Складено акт від 02.09.2025 року №2379/04-36-07-02/36441431 «Про не надання документів/їх копій до пepeвірки посадовими особами ТОВ «Сінергія-Груп» при проведенні документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.06.2024». ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовує до ТОВ «Сінергія-Груп» штрафні санкції за ненадання відповіді на запит та не надання на запит податкового органу первинних документів. Натомість, встановлено та підтверджується відповідачем, що ТОВ «Сінергія-Груп» було надано відповідь на запит. Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. ТОВ «Сінергія-Груп» було надано відповідь на запит відповідача, надано первинні документи щодо поставлених у запиті питань. Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року в справі №160/33625/25 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова