Справа № 331/7435/26

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ м. Запоріжжя УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2026 року Справа № 331/7435/26 Провадження № 1-кс/331/1872/2026 Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВн ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 (далі слідчий), погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2026 за № 12026082300000316, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Охрімівка Вовчанського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, встановив: 11.09.2026 до слідчого судді надійшло згадане клопотання, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у тому, що він проходячи військову службу на відповідній посаді, 9 вересня 2026 року, приблизно о 8 годині 00 хвилин, знаходячись у складі бойової групи разом із військовослужбовцями відповідної військової частини ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , перебуваючи у бліндажі на бойових позиціях поблизу села Любицьке Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, використав закріплену за ним вогнепальну зброю автомат АКС-74У № НОМЕР_1 , калібру 5,45 мм, споряджену магазином з патронами калібру 5,45 мм, здійснив не менше 9 прицільних пострілів автоматичною чергою у бік ОСОБА_8 , чим спричинив йому множинні проникаючі наскрізні вогнепальні кульові поранення тулуба з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів, шок, унаслідок яких ОСОБА_8 помер на місці події, чим вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 10.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 ч КК України. У клопотанні зазначені докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, наведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, викладені доводи, які, на переконання слідчого, свідчать про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам. Враховуючи вказані обставини слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити клопотання. Підозрюваний не висловив позиції щодо клопотання. Щодо обставин події зазначив, що не розуміє як так сталося, що хотів здійснити постріли під ноги ОСОБА_8 . Визнавав факт того, що постріли від яких настала смерть ОСОБА_8 були здійсненні саме ним. Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Допускав, що ОСОБА_4 не здійснював прицільних пострілів в бік ОСОБА_8 , тобто випадково влучив у нього. Вважав, що сама тяжкість кримінального правопорушення не свідчить про наявність підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а решта заявлених ризики носять формальний характер. Просив застосувати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані матеріали суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Остаточна кваліфікація дій підозрюваного, наявність чи відсутність умислу, його мотиви, підлягають встановленню під час досудового розслідування. Наразі, на переконання слідчого судді, підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою і підтверджується доказами доданими до клопотання, а також частково поясненнями самого підозрюваного, отже наявна підстава для застосування запобіжного заходу. Даючи оцінку заявленим ризикам суд зазначає таке. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, що само по собі вказує на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на розуміння підозрюваного яке покарання йому загрожує за умови визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення. Слідчий суддя погоджується з доводами захисника, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Ризик впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) не є високим, оскільки показання свідків в цілому узгоджуються з нинішньою версією підозрюваного щодо події, втім повністю цей ризик виключити не можливо, оскільки ОСОБА_4 може відмовитися від такої версії (яка вже частково змінилась в порівнянні з поясненнями наданих слідчому 09.09.2026 і поясненнями в судовому засіданні), висувати інші, зокрема щодо мотивів, причин, які могли спровокувати його тощо. Повні дані свідків, зокрема і ключового ОСОБА_9 , місце їх перебування, контактні номери засобів зв`язку відомі підозрюваному, а тому він може схиляти їх до зміни показань в разі виникнення такого наміру. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення іншого кримінального правопорушення також існує. На цей ризик в сукупності вказують обставини за яких відбулася подія, факт того підозрюваний є військовослужбовцем, мав і буде мати доступ до зброї, за умови реалізації наміру переховування чи впливу на свідків, фактично буде вчинено інше кримінальне правопорушення. Наявність на утриманні малолітньої дитини, не нівелюють існування цих ризиків. На противагу цій обставині, є посередня характеристика підозрюваного з місця служби і наявність відомостей, які дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний під час вчинення інкримінованих йому дій перебував у стані алкогольного сп`яніння. Характер ризиків встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання, обставини за яких відбулась подія і відомості про особу підозрюваного, свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.Специфіка проходження військової служби, умови бойової обстановки, можливість переміщення між населеними пунктами та перебування поза постійним місцем проживання, встановлення його місцезнаходження у разі ухилення від явки до органу досудового розслідування або суду може бути ускладнене. Те саме можна зазначити і про такі запобіжні заходи, як особиста порука та застава. Додатково про неможливість їх застосування свідчить відсутність поручителів і відсутність інформації щодо реального матеріального стану підозрюваного. В контексті запропонованого захисником запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на переконання слідчого судді, він по-перше не зможе запобігти усім встановленим ризикам, по-друге його фактично неможливо реалізувати з огляду на те, що підозрюваний, як вже зазначалось, є військовослужбовцем і не проживає за місцем реєстрації, його житло може постійно змінюватись і лише формально відповідати критерію житла (бліндаж, тимчасове укриття, намет тощо). Контроль за виконанням такого запобіжного заходу неможливий органом Національної поліції, як того вимагає ч. 3 ст. 182 КПК України. Враховуючи наведені вимоги кримінального процесуального закону і встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе досягти мети запобіжного заходу і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Відповідно до положень ч. 4 ст. 184 КК України застава, як альтернативний запобіжний захід, у даному випадку, слідчим суддею не визначається. Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372, 395, 532 КПК України, слідчий суддя постановив: клопотання слідчого, задовольнити. Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, які відраховуються з 10.09.2026 (тобто до 24-00 год 09.11.2026), без визначення розміру застави. Виконання ухвали доручити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ. Встановити строк дії ухвали до 09.11.2026 (включно). Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали. Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання. Слідчий суддя ОСОБА_1