Справа № 910/6576/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected] УХВАЛА м. Київ 17.09.2026 Справа № 910/6576/26 За позовом Приватного акціонерного товариства Пересувна механізована колона-43 до Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Золотий клен про витребування нерухомого майна та виселення, Суддя Ломака В.С. Без виклику (повідомлення) представників сторін. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство Пересувна механізована колона-43 (далі позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Золотий клен (далі відповідач, Комітет) про витребування на користь позивача, як законного власника, від відповідача нежитлового приміщення, ідентифікованого Державним реєстром речових прав на нерухоме майно як приміщення (група приміщень) площею 41,8 м2, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 3-A, реєстраційній номер об`єкту нерухомого майна 3320649880000, ідентифікатор в ЄДЕССБ 01.3045359.5044999.20260202.63.3343.50 зі здійсненням примусового виселення. В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на неправомірне зайняття відповідачем приміщення, власником якого є Товариство. Ухвалою від 08.06.2026 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6576/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.07.2026 року. 03.07.2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 01.07.2026 року № 36-С/26/К, в якому останній просив суд поновити Комітету процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву. До початку призначеного підготовчого засідання 08.07.2026 року на адресу суду надійшли клопотання позивача від 08.07.2026 року № 07/07 та відповідача від 08.07.2026 року № 37-С/26/К про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання сторонам часу на продовження переговорів щодо можливого мирного врегулювання спору. Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 29.07.2026 року. Ухвалою від 29.07.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 09.09.2026 року. 17.08.2026 року через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення позивача. 07.09.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява відповідача від 07.09.2026 року про долучення до матеріалів справи раніше поданих заперечень від 17.08.2026 року щодо прийняття та врахування письмових пояснень позивача від 14.08.2026 року № 1140. 09.09.2026 року до суду надійшло клопотання відповідача від 09.09.2026 року № 39-С/26/К, в якому останній на підставі частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України просив витребувати у Товариства для огляду судом оригінали договору купівлі-продажу від 13.06.1997 року, посвідченого державним нотаріусом 5-ї Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3С-204 і реєстраційного посвідчення Київського бюро технічної інвентаризації від 29.09.1997 року, запис у реєстровій книзі № 2068-П, а також витребувати у позивача оригінал поповерхового плану, який відповідно до абзацу 3 пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 13.06.1997 року є додатком до цього договору та містить характеристики приміщення, що було предметом означеного правочину. Ухвалою від 09.09.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 16.09.2026 року. 16.09.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява відповідача від 15.09.2026, у якій останній змінив предмет позову та виклав позовні вимоги у наступній редакції: 1. зобов`язати Комітет усунути перешкоди Товариству у здійсненні права володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням - групою нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 кв. м, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3320649880000, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ 01.3045359.5044999.20260202.63.3343.50, а саме: - повністю звільнити зазначене приміщення від осіб та майна відповідача; - передати Товариству всі наявні у Комітету комплекти ключів, дублікати ключів та інші засоби доступу до приміщення; - забезпечити Товариству, його посадовим особам, працівникам та уповноваженим представникам безперешкодний і постійний доступ до приміщення; - припинити самостійне використання приміщення для адміністративних, складських, організаційних, господарських чи будь-яких інших потреб відповідача; - не чинити надалі будь-яких перешкод позивачу у доступі до приміщення, його використанні, ремонті, переобладнанні, передачі в користування третім особам або іншому розпорядженні ним на розсуд власника. 2. виселити Комітет із нежитлового приміщення групи нежитлових приміщень № 200 загальною площею 41,8 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 3-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3320649880000, без надання іншого приміщення. Дослідивши подану Товариством заяву від 15.09.2026, суд зазначає таке. Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України). Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Заяву про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Судом враховано, що позивачем збережені основні підстави позовних вимог, вказані у первісній позовній заяві. При цьому, заява про зміну предмету позову є складовою позову, який у процесуальному сенсі є зверненою до суду вимогою про захист прав і інтересів. З огляду на це недодержання вимог при подачі заяви про зміну предмету позову має ті ж правові наслідки, що визначені законом для позовної заяви. Суд зазначає, що заява про зміну предмету позову має відповідати вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, що визначені статтею 162 та вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вимоги щодо документів, які додаються до позовної заяви. Невідповідність заяви таким вимогам є підставою для настання процесуальних наслідків, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України у випадку подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених законом. В силу пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте, позивач у заяві про зміну предмета позову від 15.09.2026 такої інформації не вказав. Також, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір». Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд зауважує, що попри те, що первинний позов містив одну немайнову вимогу, у поточній редакції заяви Товариством заявлені дві окремі самостійні позовні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) усунення перешкод власнику у здійсненні права володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням (з конкретизацією та способами виконання цієї вимоги), 2) виселення Комітету з вказаного приміщення. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що містить одночасно майнові і немайнові вимоги, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для майнових і для немайнових вимог. У разі коли позовна заява об`єднує дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо. За таких обставин, оскільки вимога про виселення відповідача з нежитлового приміщення викладена позивачем як самостійна матеріально-правова вимога, а не як спосіб усунення перешкод у користуванні майном, вона підлягає окремому оплачуванню судовим збором. Беручи до уваги те, що Товариством, з урахуванням заяви від 15.09.2026, пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, враховуючи подання заяви в електронному вигляді, загальна сума судового збору, що підлягала до сплати складає 5 324,80 грн. Проте, позивач надав докази сплати судового збору тільки у сумі 2 662,40 грн., що на 2 662,40 грн. менше, ніж передбачено чинним законодавством. За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява від 15.09.2026 не відповідає окремим вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, оскільки подана позивачем заява від 15.09.2026 не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків. Керуючись статтями 46, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 1. Заяву Приватного акціонерного товариства Пересувна механізована колона-43 від 15.09.2026 залишити без руху. 2. Встановити Приватному акціонерному товариству Пересувна механізована колона-43 строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. 3. Встановити Приватному акціонерному товариству Пересувна механізована колона-43 спосіб усунення недоліків шляхом: - подання доказів сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.; - подання заяви з підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. 4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Пересувна механізована колона-43, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). 5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. 6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/. Суддя В.С. Ломака