Справа № 525/1004/26

Справа № 525/1004/26 Номер провадження 1-кп/525/110/2026 Вирок Іменем України 24 вересня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка, матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Чиназ Узбекистан, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта неповна середня, не працюючого, фактично одружений, за станом здоров`я встановлено ІІ групу інвалідності, раніше не судимого, по ч. 4 ст. 185 КК України, - встановив: 11 червня 2026 року, близько 13 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , знаючи про введений на всій території України воєнний стан, перебуваючи у приміщенні магазину ФОП " ОСОБА_7 " за адресою: АДРЕСА_2 , з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки Xiaomi Redmi A5, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3932,15 гривень, у чохлі типа книжечка до мобільного телефону, вартістю 132,54 гривні, які власник потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив на холодильнику. Обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 4064,69 гривень. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, суду повідомив, що 11 червня 2026 року, близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину в селі Рокита Миргородського району Полтавської області, виявив залишений на холодильнику мобільний телефон у чохлі, який взяв та відніс до себе додому, який в подальшому видав працівникам поліції. Перед потерпілим вибачився. Крім повного визнання своєї вини за обставин зазначених в обвинувальному акті, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами, які були досліджені судом в ході судового засідання. Протоколом огляду місця події від 10.06.2026 року, проведеним за місцем розміщення магазину ФОП " ОСОБА_7 " за адресою: АДРЕСА_2 , присутності понятих, спеціаліста, з фототаблицями до нього, яким зафіксовано загальний вигляд території магазину, приміщень, зафіксовано місце, де знаходився мобільний телефон потерпілого (том 1 а.п. 38-43). Заявою від 16.06.2026 року за підписом обвинуваченого про видачу працівникам поліції мобільного телефону марки Xiaomi Redmi A5 (том 1 а.п. 44). Протокол огляду від 16.06.2026 року, в присутність понятих, з долученим до нього СД-диском відеофіксації, огляду та вилучення у обвинуваченого мобільного телефону марки Xiaomi Redmi A5, який знаходився у чохлі типа книжечка (том 1 а.п. 45-48). Висновком експерта товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/11699-ТВ від 25.06.2026 року, відповідно до висновків якого: 1) Ринкова вартість мобільний телефон марки Xiaomi Redmi A5, станом на 11.06.2026 року могла становити 3932,15 гривень; 2) Ринкова вартість бувшого у використанні чохла типу книжечка до мобільного телефону марки Xiaomi Redmi A5, станом на 11.06.2026 року могла становити 132,54 гривень (том 1 а.п. 56-69). Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2026 року, проведеним за участі підозрюваного, захисника, який проводився з метою перевірки окремих відомостей отриманих під час допиту підозрюваного, з долученим до протоколу відеозаписом на 1 (одному) DVD-диску (том 1 а.п. 75-79). Відповідно до висновку експертів судової психіатричної експертизи № 399 від 20.07.2026 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час, до якого відносить інкриміноване йому протиправне діяння і на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості і порушення поведінки, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. На час вчинення інкримінованого протиправного діяння за своїми психічними станом не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру, які не пов`язані з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги (том 1 а.п. 70-74). Таким чином, дії обвинуваченого слід кваліфікувати по ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у стані обмеженої осудності. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, обставин справи, що пом`якшують та обтяжують покарання, повернення потерпілому викраденого майна, розмір завданих збитків потерпілій особі, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність у обвинуваченого ІІ групи інвалідності за станом здоров`я, вчинення злочину у стані обмеженої осудності, перебування на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини, перебування на обліку у лікаря психіатра із відповідним діагнозом. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за скоєне кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі при цьому знаходить підстави для застосування мінімального строку покарання. Враховуючи визнання своєї вини обвинуваченого, його щире каяття, тяжке економічне становище в державі, вчинення злочину особою у стані обмеженої осудності, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст. 75 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, що встановлено ч. 2 ст. 20 КК України. Згідно із п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування. Статтею 96 КК України встановлено, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах. Згідно рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст.20, ч. 2 ст.94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених. Таким чином, суд вважає за необхідне обвинуваченого визнати обмежено осудним та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта за № 399 від 20.07.2026 він потребує застосування примусових заходів медичного характеру, які не пов`язані з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги (том 1 а.п. 70-74). При вирішенні питання про те, який вид примусових заходів медичного характеру слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує вимоги ст. 20 та ч. 1 ст. 94, ст. 96 КК України, а також роз`яснення, що містяться в п.п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 року за №7, відповідно до яких до обмежено осудних осіб у разі потреби може застосовуватися лише вид примусових заходів медичного характеру у виді надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги. Суд вирішує долю речових доказів, відповідно до вимог ст. 100 КПК України. По справі маються процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 2888,16 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 16 копійок). Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає. Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, - ухвалив: ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на засудженого таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. На підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, застосувати до ОСОБА_4 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку здійснювати за місцем його фактичного проживання. До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження до засудженого не застосовувати. Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт на майно особи: 1) мобільний телефон марки Xiaomi Redmi A5, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; 2) банківські картки банку АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку банку АТ КБ "Приват Банк" № НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 червня 2026 року, номер справи № 541/2361/26, у межах кримінального провадження № 12026170550000489 від 16.06.2026 року, який зберігається за адресою: вулиця Шевченка, 103, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області. Речові докази по справі: 1) мобільний телефон марки Xiaomi Redmi A5, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області, після набрання вироку законної сили, повернути потерпілому ОСОБА_8 , як власнику та дозволити розпоряджатися на власний розсуд; 2) банківські картки банку АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку банку АТ КБ "Приват Банк" № НОМЕР_5 , які передано на зберігання власнику ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили, залишити йому як власнику та дозволити використовувати на власний розсуд. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 2888,16 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 16 копійок). Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Суддя ОСОБА_1